Нынешнее время вполне можно назвать «временем оборотней». Или даже «временем торжествующих оборотней». Если еще сравнительно недавно продажный мент, прокурор или судья были исключениями из правил, своего рода выродками, «паршивыми овцами», то сейчас пирамида перевернулась. И сейчас наоборот, честный, не берущий взяток правоохранитель среди своих же коллег считается человеком вредным и опасным. От которого нужно избавляться всеми возможными способами.
Не так давно в городе Мироновке Киевской области появился новый прокурор, Леонид Адамович Ящук. До этого он работал в Богуславе, где прослыл человеком «старой формации», принципиальным и, что самое скандальное – не берущим денег. Рассмотрев ситуацию в городе, Ящук первым делом занялся местным «олигархом» с говорящей фамилией Деньга. Андрей Кондратович Деньга, 1944 года рождения, человек вроде бы тоже «старой формации», но известен в городе как раз не своей честностью, а прямо скажем – наоборот. Знаменит Андрей Кондратович тем, что в рекордно-короткие сроки умудрился начисто развалить и распродать бывший колхоз-миллионер СГ ТОВ им. Бузницкого. Деньга попросту все активы колхоза перевел на новосозданное ТОВ им. О.Г. Бузницкого, учредителем которого является Андрей Кондратович и его сын. Куда делись десятки тысяч свиней и коров колхоза, а также более пяти ферм – неведомо. Но Андрей Кондратович с тех пор стал фактически хозяином города. У него на зарплате состоит не только начальник местной милиции Николай Григорьевич Марченко, известный тем, что жена его Ирина Владимировна владеет сетью аптек «Эдельвейс», торгующих трамадолом, но также и тем, что лично избивает задержанных, но и председатель местного суда Юрий Владмирович Рудык, владеющий автомойкой.
Вникая в ситуацию, прокурор Ящук обнаружил, что Деньга украл не только имущество колхоза, расположенное в самой Мироновке, но и присвоил базу отдыха, которая была у колхоза в Крыму, в поселке Стерегущем, славном своей уникальной косой. Сейчас даже как-то странно представить, что вот была у мироновского колхоза собственная база в Крыму, куда колхозники ездили отдыхать каждый год. Так вот, Андрей Кондратович умудрился ввести базу отдыха «Радуга» в свое ТОВ им. О.Г. Бузницкого с оценкой в 5 тысяч гривен! А через полгода благополучно базу вывел, забрав вместо 5 тысяч гривен саму базу. Прокурор Ящук возбудил по этому факту уголовное дело. И вот тут Деньга подключил своего «карманного» судью Рудыка. Который по жалобе Деньги отменяет постановление о возбуждении уголовного дела. Впрочем, апелляционный суд вскоре отменяет решение Рудыка и направляет дело на новое рассмотрение. Но Рудык после этого просто не рассматривает это дело в течение двух месяцев. Тем временем Деньга подключает все свои связи, в том числе и бывшего начальника Госкомзема Анатолия Даниленко для того, чтобы снять неугодного прокурора. И на прокуратуру сыпется ряд проверок и целый поток депутатских обращений насчет того, почему прокуратура преследует честного предпринимателя Деньгу. Мало того, Деньга умудряется подключить к травле прокурора сотрудников Главка «К» СБУ. Которые быстренько составляют протокол о коррупции на подчиненную Ящука. А суть «коррупции» заключается в том, что девушка, молодой специалист, приехала из другого города в Мироновку и ей попросту негде было жить. Ее поселяют в колхозной гостинице, где она платит за проживание по 100 гривен в месяц. Бравые эсбэушники шустренько составляют протокол о коррупции, мотивируя это тем, что она должна была бы платить значительно большую сумму. Интересно, откуда? При этом доблестные «кашники» почему-то в упор не замечают ни трамадольных аптек начальника милиции Марченко, ни автомойки председателя суда Рудыка.
Прокурор тем временем продолжает гнуть свою линию, проверять деятельность Деньги и начальника милиции Марченко. В конце концов Деньга решает, что депутатских запросов видимо будет мало и что при помощи криминальных связей Марченко, наработанных им еще в Смеле (где по Марченко было возбуждено несколько уголовных дел), прокурора нужно «подставить» или даже уничтожить физически. На все это равнодушно взирает находящийся на содержании у Деньги судья Рудык. Чем кончится вся эта история – пока неизвестно. Но для прокуратуры будет позором, если она не сможет защитить своего сотрудника, попавшего в кубло бандитов в милицейских погонах и судейских мантиях.
Сергей Никонов, «ОРД»
Приложение:
Системный номер : 110700440
Код ДРФО : 1635602691
Дата отримання коду : 19.11.1996
Прізвище : ДЕНЬГА (ДЕНЬГА)
Ім’я : АНДРІЙ (АНДРЕЙ)
По батькові : КІНДРАТОВИЧ (КОНДРАТОВИЧ)
Дата народження : 12.10.1944
Країна народження : УКРАЇНА
Область народження : КИЇВСЬКА
Район народження : МИРОНІВСЬКИЙ
Населенний пункт народження : С.ЮХНИ
Дата реєстрації коду за місцем народження : 19.11.1996
Дата отримання коду : 12.03.1996
Дата початку користування кодом : 19.11.1996
Орган ДПІ : ДПI У МИРОНIВСЬКОМУ Р-НI
Місце проживання : УКРАЇНА КИЇВСЬКА МИРОНІВСЬКИЙ М.МИРОНІВКА ВУЛ. ЮРІЯ
ГАГАРІНА 45 3
Місце роботи : 3755911 — СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ
; 13729903 — ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “КРИСТАЛ-М”
; 32547122 — ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
ІМ. 02.06.2004 ; 23579267 — МИРОНІВСЬКА РАЙОННА
ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ; 20595298 — РАДА
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ ; 447830 — ВІДКРИТЕ
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КАНІВСЬКИЙ МАСЛОСИРЗАВОД
01.11.2004 ; 32547122 — ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ІМ. ; 447830 — ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ
ТОВАРИСТВО КАНІВСЬКИЙ МАСЛОСИРЗАВОД ; 20595298 — РАДА
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
Системный номер : 1123071
Код ЄДРПОУ : 3755911
Засновник : 1635602691, ДЕНЬГА АНДРІЙ КІНДРАТОВИЧ , т. 51530 2
КОд Засновника : 1635602691
Підприємства засновника : СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ІМЕНІ БУЗНИЦЬКОГО СГ ТОВ ІМ.БУЗНИЦЬКОГО ; РО 4066768РО 5119314
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
ІМЕНІ БУЗНИЦЬКОГО
Скорочена назва : СГ ТОВ ІМ.БУЗНИЦЬКОГО
Код ЄДРПОУ : 3755911
Юридична адреса : 8800 КИЇВСЬКА, МИРОНІВСЬКИЙ Р-Н, МИРОНІВКА, ВУЛ. ЧКАЛОВА,
буд.38
Фактична адреса : 8800 КИЇВСЬКА, МИРОНІВСЬКИЙ Р-Н, МИРОНІВКА, ВУЛ. ЧКАЛОВА,
буд.38
Директор : 1709204784 СОЛЯНИК ОЛЬГА ГЕОРГІЇВНА
Головний бухгалтер : 1709204781 СОЛЯНИК ОЛЬГА ГЕОРГІЇВНА
Код директора : 1709204784
Код бухгалтера : 1709204781
Телефони : Тел.дир.: 515305314 Тел.глб.: 52345
Дата держ. реєстрації : Дата: 15.03.2000 Номер: 1 341 120 0000 00020
Орг державної реєстрації : МИРОНІВСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
Зареєстрований в ДПІ : 01.07.1990
ДПІ : 34198428 ДПІ У МИРОНІВСЬКОМУ Р-НІ, 1015
Район : МИРОНІВСЬКИЙ Р-Н
Область : КИЇВСЬКА
Стан : ОСНОВНИЙ ПЛАТНИК
Причина зняття з обліку : ПЕРЕБУВАЄ НА ОБЛІКУ
Статутний фонд : 10000
Індекс платника : 14628267
Вид діяльн : за ЗКГНГ: 21110 ВИРОЩУВАННЯ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР за КВЕД:
01.30.0 Змiшане сiльське господарство
Орган управління : 07774 ПІДПРИЄМСТВА УКРАЇНИ, ЗАСНОВАНІ ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ
Форма власності : 10 ПРИВАТНА ВЛАСНІСТЬ
Орг правова форма : 240 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
Керівники-Код : 73152
Комментарий
Рахунки:
321574 РЕГ.УПОВH.ЛІКВІД.ПО КИЄВУ І ОБЛ. — 25206100434004, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ , дата: 05.09.1994 —
25208100434002, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ , дата: 10.04.1994 — 25207100434003, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ , дата:
10.04.1994 — 25209100434001, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ , дата: 10.04.
МФО Банку : 321574
Рахунки:
321983 АКБ “ПРАВЕКС-БАНК”, М.КИЇВ — 2604800200107, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ , дата: 26.07.2001 —
26046002001079, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ , дата: 26.07.2001 — 26044002001071, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ , дата:
27.07.2001 — 2600400200107, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ , дата: 30.03.2000
МФО Банку : 321983
Засновник підприємства:
1635602691, ДЕНЬГА АНДРІЙ КІНДРАТОВИЧ , т. 51530 2
Засновник підприємства:
1709204781, СОЛЯНИК ОЛЬГА ГЕОРГІЇВНА 3
Засновник підприємства:
1941106031, ЛИТВИН ДМИТРО ПЕТРОВИЧ 9
Засновник підприємства:
1734904984, БАЗЯК МАРІЯ ІВАНІВНА , т. 32216 4
Засновник підприємства:
1801906223, ПОТАПЕНКО ТЕТЯНА ВАСИЛІВНА , т. 34450 5
Засновник підприємства:
1848004816, ШЕВЧЕНКО ІВАН ІВАНОВИЧ 6
Засновник підприємства:
1891411333, КАШІЦИН ВАЛЕРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ 7
Засновник підприємства:
1941106031, ЛИТВИН ДМИТРО ПЕТРОВИЧ 9
Засновник підприємства:
1932304587, РЯБЕЦЬ НІНА ОЛЕКСІЇВНА 8
Засновник в підприємтсві:
ВІДДІЛ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА РАДИ КСП МИРОНІВСЬКОГО РАЙОНУ ВКБ ; РО 4025735РО 5098820
Засновник в підприємтсві:
РК ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ АПК РК ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ АПК ; РО 4052976РО 5112609РО 5340893
Засновник в підприємтсві:
МИРОНІВСЬКИЙ МІЖГОСПОДАРСЬКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД ; РО 4061603РО 5116423
Засновник в підприємтсві:
ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “МИРОНІВСЬКЕ РЕМОНТНО-ТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО” ВАТ “МИРОНІВСЬКЕ
РТП” ; РО 4066044РО 5118869РО 5344321РО 5428701…
Засновник в підприємтсві:
ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ “НИВА” МФК “НИВА” ; РО 4224503
Засновник в підприємтсві:
“ІНТЕГРОВАНИЙ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ЦЕНТР ПОСТАЧАННЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА ПЕРЕРОБКИ” У СМТ МИРОНІВКА
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ КИЇВ-АТЛАНТИК УКРАЇНА…
Засновник в підприємтсві:
ЗАКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АГРОПРОМИСЛОВЕ ОБ’ЄДНАННЯ “БУЗНИЦЬКОГО” ЗАТ АПО “БУЗНИЦЬКОГО” ; РО
4689513РО 5250666РО 5394259РО 5449905РО 5474423…
Засновник в підприємтсві:
ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “АГРОКОМ” ВАТ “АГРОКОМ” ; РО 4088428РО 5130534
Засновник в підприємтсві:
ПЕРВИННА ПРОФСПІЛКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
ІМЕНІ БУЗНИЦЬКОГО ПРОФКОМ СГ ТОВ БУЗНИЦЬКОГО…
Засновник в підприємтсві:
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ “КИЇВ-АТЛАНТИК УКРАЇНА” АТ “КИЇВ-АТЛАНТИК УКРАЇНА”
; РО 4353388РО 5182730РО 5369597РО 5439457…
Засновник в підприємтсві:
СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО “ХОЙНТЕКС” ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СП
УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО “ХОЙНТЕКС”…
Системный номер : 1897011
Код ЄДРПОУ : 32547122
Засновник : 1635602691, ДЕНЬГА АНДРІЙ КІНДРАТОВИЧ , т. 51135 2
КОд Засновника : 1635602691
Підприємства засновника : ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ІМ. О.Г.БУЗНИЦЬКОГО ТОВ ІМ.О.Г.
БУЗНИЦЬКОГО ; РО 4848703РО 5297725
“КРИСТАЛ-М”
Засновник підприємства:
1372002961, БОНДАРЕНКО АНГЕЛІНА ТЕРЕНТІЇВНА 2
Засновник підприємства:
1906705555, СТЕЦЕНКО ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ
ВАТ “КАНІВСЬКИЙ МАСЛОСИРЗАВОД”
Засновник підприємства:
24956677, ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО ТОВ ЮГТАРА АГРОТОРГОВА ФІРМА 2
Засновник підприємства:
30380358, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ГЕЛІОС — 1
Засновник в підприємтсві:
ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО “КАНІВ-МОЛ-ЕКСПО” ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “КАНІВСЬКИЙ
МАСЛОСИРЗАВОД” ДП “КАНІВ-МОЛ-ЕКСПО” ВАТ”КАНІВСЬКИЙ МАСЛОСИРЗАВОД”…
Засновник в підприємтсві:
ДОЧІРНЄ ЛІСОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО “КОРДОН” ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “КАНІВСЬКИЙ
МАСЛОСИРЗАВОД” ДЛП “КОРДОН” ; РО 5000782…
Засновник в підприємтсві:
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “КАНІВМОЛСЕРВІС” ТОВ “КАНІВМОЛСЕРВІС” ; РО 5041681РО
5329845РО 5421431
Засновник в підприємтсві:
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ТОРГОВИЙ ДІМ “КЛУБ СИРУ” ТОВ “ТОРГОВИЙ ДІМ “КЛУБ СИРУ” ;
РО 4901396РО 5311684
Засновник в підприємтсві:
ДОЧІРНЄ ЛІСОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО “КОРДОН” ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “КАНІВСЬКИЙ
МАСЛОСИРЗАВОД” ДЛП “КОРДОН” ; РО 5000782…
Засновник в підприємтсві:
ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО СВІТЛОВОДСЬКИЙ МАСЛОСИРКОМБІНАТ ВАТ “СВІТЛОВОДСЬКИЙ
МАСЛОСИРКОМБІНАТ” ; РО 4024474РО 5098078РО 5333484РО 5423269РО 5461604РО 5479905РО 5489345…
Системный номер : 110706681
Код ДРФО : 2492404778
Дата отримання коду : 19.11.1996
Прізвище : МАРЧЕНКО (МАРЧЕНКО)
Ім’я : МИКОЛА (НИКОЛАЙ)
По батькові : ГРИГОРОВИЧ (ГРИГОРЬЕВИЧ)
Дата народження : 28.03.1968
Країна народження : УКРАЇНА
Область народження : КИЇВСЬКА
Район народження : МИРОНІВСЬКИЙ
Населенний пункт народження : М.МИРОНІВКА
Дата реєстрації коду за місцем народження : 19.11.1996
Дата отримання коду : 08.02.1996
Дата початку користування кодом : 19.11.1996
Орган ДПІ : ДПI У МИРОНIВСЬКОМУ Р-НI
Місце проживання : УКРАЇНА КИЇВСЬКА МИРОНІВСЬКИЙ М.МИРОНІВКА ВУЛ. СТРІЛЬЦЯ 7 9
Місце роботи : 8676464 — СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ ВІДДІЛ УМВС
УКРАЇНИ В
Електорат-2006
===========================================================
Iz-Номер : 464894
Прізвище : МАРЧЕНКО
Імья : ІРИНА
По Батькові : ВОЛОДИМИРІВНА
Дата народження : 02.10.1968
Місце народження : УКРАЇНА, КИЇВСЬКА ОБЛ., М.МИРОНІВКА
Місце проживання : 08800, КИЇВСЬКА ОБЛ., М.МИРОНІВКА, ВУЛ.БУЗНИЦЬКОГО 79
––––––––––––––––––––––––––-
Системный номер : 7997672
Код ДРФО : 2511204923
Дата отримання коду : 19.11.1996
Прізвище : МАРЧЕНКО (МАРЧЕНКО)
Ім’я : ІРИНА (ИРИНА)
По батькові : ВОЛОДИМИРІВНА (ВЛАДИМИРОВНА)
Дата народження : 02.10.1968
Країна народження : УКРАЇНА
Область народження : КИЇВСЬКА
Район народження : МИРОНІВСЬКИЙ
Населенний пункт народження : М.МИРОНІВКА
Дата реєстрації коду за місцем народження : 19.11.1996
Дата отримання коду : 06.03.1996
Дата початку користування кодом : 19.11.1996
Орган ДПІ : ДПI У МИРОНIВСЬКОМУ Р-НI
Місце проживання : УКРАЇНА КИЇВСЬКА МИРОНІВСЬКИЙ М.МИРОНІВКА ВУЛ.
БУЗНИЦЬКОГО 79
Місце роботи : 23238336 — ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО “Аптека Едельвейс”
9 030 ответов
Движ у Шобла .Полижеш мени сраку. .
Нынешнее время вполне можно назвать «временем оборотней». Или даже «временем торжествующих оборотней». Если еще сравнительно недавно продажный мент, прокурор или судья были исключениями из правил, своего рода выродками, «паршивыми овцами», то сейчас пирамида перевернулась. И сейчас наоборот, честный, не берущий взяток правоохранитель среди своих же коллег считается человеком вредным и опасным. От которого нужно избавляться всеми возможными способами.
Не так давно в городе Мироновке Киевской области появился новый прокурор, Леонид Адамович Ящук. До этого он работал в Богуславе, где прослыл человеком «старой формации», принципиальным и, что самое скандальное – не берущим денег. Рассмотрев ситуацию в городе, Ящук первым делом занялся местным «олигархом» с говорящей фамилией Деньга. Андрей Кондратович Деньга, 1944 года рождения, человек вроде бы тоже «старой формации», но известен в городе как раз не своей честностью, а прямо скажем – наоборот. Знаменит Андрей Кондратович тем, что в рекордно-короткие сроки умудрился начисто развалить и распродать бывший колхоз-миллионер СГ ТОВ им. Бузницкого. Деньга попросту все активы колхоза перевел на новосозданное ТОВ им. О.Г. Бузницкого, учредителем которого является Андрей Кондратович и его сын. Куда делись десятки тысяч свиней и коров колхоза, а также более пяти ферм – неведомо. Но Андрей Кондратович с тех пор стал фактически хозяином города. У него на зарплате состоит не только начальник местной милиции Николай Григорьевич Марченко, известный тем, что жена его Ирина Владимировна владеет сетью аптек «Эдельвейс», торгующих трамадолом, но также и тем, что лично избивает задержанных, но и председатель местного суда Юрий Владмирович Рудык, владеющий автомойкой.
Вникая в ситуацию, прокурор Ящук обнаружил, что Деньга украл не только имущество колхоза, расположенное в самой Мироновке, но и присвоил базу отдыха, которая была у колхоза в Крыму, в поселке Стерегущем, славном своей уникальной косой. Сейчас даже как-то странно представить, что вот была у мироновского колхоза собственная база в Крыму, куда колхозники ездили отдыхать каждый год. Так вот, Андрей Кондратович умудрился ввести базу отдыха «Радуга» в свое ТОВ им. О.Г. Бузницкого с оценкой в 5 тысяч гривен! А через полгода благополучно базу вывел, забрав вместо 5 тысяч гривен саму базу. Прокурор Ящук возбудил по этому факту уголовное дело. И вот тут Деньга подключил своего «карманного» судью Рудыка. Который по жалобе Деньги отменяет постановление о возбуждении уголовного дела. Впрочем, апелляционный суд вскоре отменяет решение Рудыка и направляет дело на новое рассмотрение. Но Рудык после этого просто не рассматривает это дело в течение двух месяцев. Тем временем Деньга подключает все свои связи, в том числе и бывшего начальника Госкомзема Анатолия Даниленко для того, чтобы снять неугодного прокурора. И на прокуратуру сыпется ряд проверок и целый поток депутатских обращений насчет того, почему прокуратура преследует честного предпринимателя Деньгу. Мало того, Деньга умудряется подключить к травле прокурора сотрудников Главка «К» СБУ. Которые быстренько составляют протокол о коррупции на подчиненную Ящука. А суть «коррупции» заключается в том, что девушка, молодой специалист, приехала из другого города в Мироновку и ей попросту негде было жить. Ее поселяют в колхозной гостинице, где она платит за проживание по 100 гривен в месяц. Бравые эсбэушники шустренько составляют протокол о коррупции, мотивируя это тем, что она должна была бы платить значительно большую сумму. Интересно, откуда? При этом доблестные «кашники» почему-то в упор не замечают ни трамадольных аптек начальника милиции Марченко, ни автомойки председателя суда Рудыка.
Прокурор тем временем продолжает гнуть свою линию, проверять деятельность Деньги и начальника милиции Марченко. В конце концов Деньга решает, что депутатских запросов видимо будет мало и что при помощи криминальных связей Марченко, наработанных им еще в Смеле (где по Марченко было возбуждено несколько уголовных дел), прокурора нужно «подставить» или даже уничтожить физически. На все это равнодушно взирает находящийся на содержании у Деньги судья Рудык. Чем кончится вся эта история – пока неизвестно. Но для прокуратуры будет позором, если она не сможет защитить своего сотрудника, попавшего в кубло бандитов в милицейских погонах и судейских мантиях.
Сергей Никонов, «ОРД»
Приложение:
Системный номер : 110700440
Код ДРФО : 1635602691
Дата отримання коду : 19.11.1996
Прізвище : ДЕНЬГА (ДЕНЬГА)
Ім’я : АНДРІЙ (АНДРЕЙ)
По батькові : КІНДРАТОВИЧ (КОНДРАТОВИЧ)
Дата народження : 12.10.1944
Країна народження : УКРАЇНА
Область народження : КИЇВСЬКА
Район народження : МИРОНІВСЬКИЙ
Населенний пункт народження : С.ЮХНИ
Дата реєстрації коду за місцем народження : 19.11.1996
Дата отримання коду : 12.03.1996
Дата початку користування кодом : 19.11.1996
Орган ДПІ : ДПI У МИРОНIВСЬКОМУ Р-НI
Місце проживання : УКРАЇНА КИЇВСЬКА МИРОНІВСЬКИЙ М.МИРОНІВКА ВУЛ. ЮРІЯ
ГАГАРІНА 45 3
Місце роботи : 3755911 — СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ
; 13729903 — ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “КРИСТАЛ-М”
; 32547122 — ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
ІМ. 02.06.2004 ; 23579267 — МИРОНІВСЬКА РАЙОННА
ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ; 20595298 — РАДА
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ ; 447830 — ВІДКРИТЕ
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КАНІВСЬКИЙ МАСЛОСИРЗАВОД
01.11.2004 ; 32547122 — ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ІМ. ; 447830 — ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ
ТОВАРИСТВО КАНІВСЬКИЙ МАСЛОСИРЗАВОД ; 20595298 — РАДА
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
Системный номер : 1123071
Код ЄДРПОУ : 3755911
Засновник : 1635602691, ДЕНЬГА АНДРІЙ КІНДРАТОВИЧ , т. 51530 2
КОд Засновника : 1635602691
Підприємства засновника : СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ІМЕНІ БУЗНИЦЬКОГО СГ ТОВ ІМ.БУЗНИЦЬКОГО ; РО 4066768РО 5119314
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
ІМЕНІ БУЗНИЦЬКОГО
Скорочена назва : СГ ТОВ ІМ.БУЗНИЦЬКОГО
Код ЄДРПОУ : 3755911
Юридична адреса : 8800 КИЇВСЬКА, МИРОНІВСЬКИЙ Р-Н, МИРОНІВКА, ВУЛ. ЧКАЛОВА, буд.38
Фактична адреса : 8800 КИЇВСЬКА, МИРОНІВСЬКИЙ Р-Н, МИРОНІВКА, ВУЛ. ЧКАЛОВА, буд.38
Директор : 1709204784 СОЛЯНИК ОЛЬГА ГЕОРГІЇВНА
Головний бухгалтер : 1709204781 СОЛЯНИК ОЛЬГА ГЕОРГІЇВНА
Код директора : 1709204784
Код бухгалтера : 1709204781
Телефони : Тел.дир.: 515305314 Тел.глб.: 52345
Дата держ. реєстрації : Дата: 15.03.2000 Номер: 1 341 120 0000 00020
Орг державної реєстрації : МИРОНІВСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
Зареєстрований в ДПІ : 01.07.1990
ДПІ : 34198428 ДПІ У МИРОНІВСЬКОМУ Р-НІ, 1015
Район : МИРОНІВСЬКИЙ Р-Н
Область : КИЇВСЬКА
Стан : ОСНОВНИЙ ПЛАТНИК
Причина зняття з обліку : ПЕРЕБУВАЄ НА ОБЛІКУ
Статутний фонд : 10000
Індекс платника : 14628267
Вид діяльн : за ЗКГНГ: 21110 ВИРОЩУВАННЯ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР за КВЕД:
01.30.0 Змiшане сiльське господарство
Орган управління : 07774 ПІДПРИЄМСТВА УКРАЇНИ, ЗАСНОВАНІ ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ
Форма власності : 10 ПРИВАТНА ВЛАСНІСТЬ
Орг правова форма : 240 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
Керівники-Код : 73152
Комментарий
Рахунки:
321574 РЕГ.УПОВH.ЛІКВІД.ПО КИЄВУ І ОБЛ. — 25206100434004, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ , дата: 05.09.1994 —
25208100434002, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ , дата: 10.04.1994 — 25207100434003, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ , дата:
10.04.1994 — 25209100434001, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ , дата: 10.04.
МФО Банку : 321574
Рахунки:
321983 АКБ “ПРАВЕКС-БАНК”, М.КИЇВ — 2604800200107, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ , дата: 26.07.2001 —
26046002001079, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ , дата: 26.07.2001 — 26044002001071, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ , дата:
27.07.2001 — 2600400200107, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ , дата: 30.03.2000
МФО Банку : 321983
Засновник підприємства:
1635602691, ДЕНЬГА АНДРІЙ КІНДРАТОВИЧ , т. 51530 2
Засновник підприємства:
1709204781, СОЛЯНИК ОЛЬГА ГЕОРГІЇВНА 3
Засновник підприємства:
1941106031, ЛИТВИН ДМИТРО ПЕТРОВИЧ 9
Засновник підприємства:
1734904984, БАЗЯК МАРІЯ ІВАНІВНА , т. 32216 4
Засновник підприємства:
1801906223, ПОТАПЕНКО ТЕТЯНА ВАСИЛІВНА , т. 34450 5
Засновник підприємства:
1848004816, ШЕВЧЕНКО ІВАН ІВАНОВИЧ 6
Засновник підприємства:
1891411333, КАШІЦИН ВАЛЕРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ 7
Засновник підприємства:
1941106031, ЛИТВИН ДМИТРО ПЕТРОВИЧ 9
Засновник підприємства:
1932304587, РЯБЕЦЬ НІНА ОЛЕКСІЇВНА 8
Засновник в підприємтсві:
ВІДДІЛ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА РАДИ КСП МИРОНІВСЬКОГО РАЙОНУ ВКБ ; РО 4025735РО 5098820
Засновник в підприємтсві:
РК ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ АПК РК ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ АПК ; РО 4052976РО 5112609РО 5340893
Засновник в підприємтсві:
МИРОНІВСЬКИЙ МІЖГОСПОДАРСЬКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД ; РО 4061603РО 5116423
Засновник в підприємтсві:
ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “МИРОНІВСЬКЕ РЕМОНТНО-ТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО” ВАТ “МИРОНІВСЬКЕ
РТП” ; РО 4066044РО 5118869РО 5344321РО 5428701…
Засновник в підприємтсві:
ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ “НИВА” МФК “НИВА” ; РО 4224503
Засновник в підприємтсві:
“ІНТЕГРОВАНИЙ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ЦЕНТР ПОСТАЧАННЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА ПЕРЕРОБКИ” У СМТ МИРОНІВКА
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ КИЇВ-АТЛАНТИК УКРАЇНА…
Засновник в підприємтсві:
ЗАКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АГРОПРОМИСЛОВЕ ОБ’ЄДНАННЯ “БУЗНИЦЬКОГО” ЗАТ АПО “БУЗНИЦЬКОГО” ; РО
4689513РО 5250666РО 5394259РО 5449905РО 5474423…
Засновник в підприємтсві:
ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “АГРОКОМ” ВАТ “АГРОКОМ” ; РО 4088428РО 5130534
Засновник в підприємтсві:
ПЕРВИННА ПРОФСПІЛКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
ІМЕНІ БУЗНИЦЬКОГО ПРОФКОМ СГ ТОВ БУЗНИЦЬКОГО…
Засновник в підприємтсві:
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ “КИЇВ-АТЛАНТИК УКРАЇНА” АТ “КИЇВ-АТЛАНТИК УКРАЇНА”
; РО 4353388РО 5182730РО 5369597РО 5439457…
Засновник в підприємтсві:
СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО “ХОЙНТЕКС” ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СП
УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО “ХОЙНТЕКС”…
Системный номер : 1897011
Код ЄДРПОУ : 32547122
Засновник : 1635602691, ДЕНЬГА АНДРІЙ КІНДРАТОВИЧ , т. 51135 2
КОд Засновника : 1635602691
Підприємства засновника : ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ІМ. О.Г.БУЗНИЦЬКОГО ТОВ ІМ.О.Г.
БУЗНИЦЬКОГО ; РО 4848703РО 5297725
“КРИСТАЛ-М”
Засновник підприємства:
1372002961, БОНДАРЕНКО АНГЕЛІНА ТЕРЕНТІЇВНА 2
Засновник підприємства:
1906705555, СТЕЦЕНКО ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ
ВАТ “КАНІВСЬКИЙ МАСЛОСИРЗАВОД”
Засновник підприємства:
24956677, ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО ТОВ ЮГТАРА АГРОТОРГОВА ФІРМА 2
Засновник підприємства:
30380358, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ГЕЛІОС — 1
Засновник в підприємтсві:
ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО “КАНІВ-МОЛ-ЕКСПО” ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “КАНІВСЬКИЙ
МАСЛОСИРЗАВОД” ДП “КАНІВ-МОЛ-ЕКСПО” ВАТ”КАНІВСЬКИЙ МАСЛОСИРЗАВОД”…
Засновник в підприємтсві:
ДОЧІРНЄ ЛІСОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО “КОРДОН” ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “КАНІВСЬКИЙ
МАСЛОСИРЗАВОД” ДЛП “КОРДОН” ; РО 5000782…
Засновник в підприємтсві:
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “КАНІВМОЛСЕРВІС” ТОВ “КАНІВМОЛСЕРВІС” ; РО 5041681РО
5329845РО 5421431
Засновник в підприємтсві:
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ТОРГОВИЙ ДІМ “КЛУБ СИРУ” ТОВ “ТОРГОВИЙ ДІМ “КЛУБ СИРУ” ;
РО 4901396РО 5311684
Засновник в підприємтсві:
ДОЧІРНЄ ЛІСОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО “КОРДОН” ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “КАНІВСЬКИЙ
МАСЛОСИРЗАВОД” ДЛП “КОРДОН” ; РО 5000782…
Засновник в підприємтсві:
ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО СВІТЛОВОДСЬКИЙ МАСЛОСИРКОМБІНАТ ВАТ “СВІТЛОВОДСЬКИЙ
МАСЛОСИРКОМБІНАТ” ; РО 4024474РО 5098078РО 5333484РО 5423269РО 5461604РО 5479905РО 5489345…
Системный номер : 110706681
Код ДРФО : 2492404778
Дата отримання коду : 19.11.1996
Прізвище : МАРЧЕНКО (МАРЧЕНКО)
Ім’я : МИКОЛА (НИКОЛАЙ)
По батькові : ГРИГОРОВИЧ (ГРИГОРЬЕВИЧ)
Дата народження : 28.03.1968
Країна народження : УКРАЇНА
Область народження : КИЇВСЬКА
Район народження : МИРОНІВСЬКИЙ
Населенний пункт народження : М.МИРОНІВКА
Дата реєстрації коду за місцем народження : 19.11.1996
Дата отримання коду : 08.02.1996
Дата початку користування кодом : 19.11.1996
Орган ДПІ : ДПI У МИРОНIВСЬКОМУ Р-НI
Місце проживання : УКРАЇНА КИЇВСЬКА МИРОНІВСЬКИЙ М.МИРОНІВКА ВУЛ. СТРІЛЬЦЯ 7 9
Місце роботи : 8676464 — СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ ВІДДІЛ УМВС
УКРАЇНИ В
Електорат-2006
================================================== =========
Iz-Номер : 464894
Прізвище : МАРЧЕНКО
Імья : ІРИНА
По Батькові : ВОЛОДИМИРІВНА
Дата народження : 02.10.1968
Місце народження : УКРАЇНА, КИЇВСЬКА ОБЛ., М.МИРОНІВКА
Місце проживання : 08800, КИЇВСЬКА ОБЛ., М.МИРОНІВКА, ВУЛ.БУЗНИЦЬКОГО 79
––––––––––––––––––––––––––-
Системный номер : 7997672
Код ДРФО : 2511204923
Дата отримання коду : 19.11.1996
Прізвище : МАРЧЕНКО (МАРЧЕНКО)
Ім’я : ІРИНА (ИРИНА)
По батькові : ВОЛОДИМИРІВНА (ВЛАДИМИРОВНА)
Дата народження : 02.10.1968
Країна народження : УКРАЇНА
Область народження : КИЇВСЬКА
Район народження : МИРОНІВСЬКИЙ
Населенний пункт народження : М.МИРОНІВКА
Дата реєстрації коду за місцем народження : 19.11.1996
Дата отримання коду : 06.03.1996
Дата початку користування кодом : 19.11.1996
Орган ДПІ : ДПI У МИРОНIВСЬКОМУ Р-НI
Місце проживання : УКРАЇНА КИЇВСЬКА МИРОНІВСЬКИЙ М.МИРОНІВКА ВУЛ.
БУЗНИЦЬКОГО 79
Толя ковбасних патріотів на трасу тоже вивів?
500грн
Капшук Вася давав.
Ковбасні патріоти!!! Це хіт!
Завидки беруть?Ну ну..я побачу як ти машину реествуватимеш в Беце.
Нынешнее время вполне можно назвать «временем оборотней». Или даже «временем торжествующих оборотней». Если еще сравнительно недавно продажный мент, прокурор или судья были исключениями из правил, своего рода выродками, «паршивыми овцами», то сейчас пирамида перевернулась. И сейчас наоборот, честный, не берущий взяток правоохранитель среди своих же коллег считается человеком вредным и опасным. От которого нужно избавляться всеми возможными способами.
Не так давно в городе Мироновке Киевской области появился новый прокурор, Леонид Адамович Ящук. До этого он работал в Богуславе, где прослыл человеком «старой формации», принципиальным и, что самое скандальное – не берущим денег. Рассмотрев ситуацию в городе, Ящук первым делом занялся местным «олигархом» с говорящей фамилией Деньга. Андрей Кондратович Деньга, 1944 года рождения, человек вроде бы тоже «старой формации», но известен в городе как раз не своей честностью, а прямо скажем – наоборот. Знаменит Андрей Кондратович тем, что в рекордно-короткие сроки умудрился начисто развалить и распродать бывший колхоз-миллионер СГ ТОВ им. Бузницкого. Деньга попросту все активы колхоза перевел на новосозданное ТОВ им. О.Г. Бузницкого, учредителем которого является Андрей Кондратович и его сын. Куда делись десятки тысяч свиней и коров колхоза, а также более пяти ферм – неведомо. Но Андрей Кондратович с тех пор стал фактически хозяином города. У него на зарплате состоит не только начальник местной милиции Николай Григорьевич Марченко, известный тем, что жена его Ирина Владимировна владеет сетью аптек «Эдельвейс», торгующих трамадолом, но также и тем, что лично избивает задержанных, но и председатель местного суда Юрий Владмирович Рудык, владеющий автомойкой.
Вникая в ситуацию, прокурор Ящук обнаружил, что Деньга украл не только имущество колхоза, расположенное в самой Мироновке, но и присвоил базу отдыха, которая была у колхоза в Крыму, в поселке Стерегущем, славном своей уникальной косой. Сейчас даже как-то странно представить, что вот была у мироновского колхоза собственная база в Крыму, куда колхозники ездили отдыхать каждый год. Так вот, Андрей Кондратович умудрился ввести базу отдыха «Радуга» в свое ТОВ им. О.Г. Бузницкого с оценкой в 5 тысяч гривен! А через полгода благополучно базу вывел, забрав вместо 5 тысяч гривен саму базу. Прокурор Ящук возбудил по этому факту уголовное дело. И вот тут Деньга подключил своего «карманного» судью Рудыка. Который по жалобе Деньги отменяет постановление о возбуждении уголовного дела. Впрочем, апелляционный суд вскоре отменяет решение Рудыка и направляет дело на новое рассмотрение. Но Рудык после этого просто не рассматривает это дело в течение двух месяцев. Тем временем Деньга подключает все свои связи, в том числе и бывшего начальника Госкомзема Анатолия Даниленко для того, чтобы снять неугодного прокурора. И на прокуратуру сыпется ряд проверок и целый поток депутатских обращений насчет того, почему прокуратура преследует честного предпринимателя Деньгу. Мало того, Деньга умудряется подключить к травле прокурора сотрудников Главка «К» СБУ. Которые быстренько составляют протокол о коррупции на подчиненную Ящука. А суть «коррупции» заключается в том, что девушка, молодой специалист, приехала из другого города в Мироновку и ей попросту негде было жить. Ее поселяют в колхозной гостинице, где она платит за проживание по 100 гривен в месяц. Бравые эсбэушники шустренько составляют протокол о коррупции, мотивируя это тем, что она должна была бы платить значительно большую сумму. Интересно, откуда? При этом доблестные «кашники» почему-то в упор не замечают ни трамадольных аптек начальника милиции Марченко, ни автомойки председателя суда Рудыка.
Прокурор тем временем продолжает гнуть свою линию, проверять деятельность Деньги и начальника милиции Марченко. В конце концов Деньга решает, что депутатских запросов видимо будет мало и что при помощи криминальных связей Марченко, наработанных им еще в Смеле (где по Марченко было возбуждено несколько уголовных дел), прокурора нужно «подставить» или даже уничтожить физически. На все это равнодушно взирает находящийся на содержании у Деньги судья Рудык. Чем кончится вся эта история – пока неизвестно. Но для прокуратуры будет позором, если она не сможет защитить своего сотрудника, попавшего в кубло бандитов в милицейских погонах и судейских мантиях.
Сергей Никонов, «ОРД»
Приложение:
Системный номер : 110700440
Код ДРФО : 1635602691
Дата отримання коду : 19.11.1996
Прізвище : ДЕНЬГА (ДЕНЬГА)
Ім’я : АНДРІЙ (АНДРЕЙ)
По батькові : КІНДРАТОВИЧ (КОНДРАТОВИЧ)
Дата народження : 12.10.1944
Країна народження : УКРАЇНА
Область народження : КИЇВСЬКА
Район народження : МИРОНІВСЬКИЙ
Населенний пункт народження : С.ЮХНИ
Дата реєстрації коду за місцем народження : 19.11.1996
Дата отримання коду : 12.03.1996
Дата початку користування кодом : 19.11.1996
Орган ДПІ : ДПI У МИРОНIВСЬКОМУ Р-НI
Місце проживання : УКРАЇНА КИЇВСЬКА МИРОНІВСЬКИЙ М.МИРОНІВКА ВУЛ. ЮРІЯ
ГАГАРІНА 45 3
Місце роботи : 3755911 — СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ
; 13729903 — ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “КРИСТАЛ-М”
; 32547122 — ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
ІМ. 02.06.2004 ; 23579267 — МИРОНІВСЬКА РАЙОННА
ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ; 20595298 — РАДА
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ ; 447830 — ВІДКРИТЕ
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КАНІВСЬКИЙ МАСЛОСИРЗАВОД
01.11.2004 ; 32547122 — ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ІМ. ; 447830 — ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ
ТОВАРИСТВО КАНІВСЬКИЙ МАСЛОСИРЗАВОД ; 20595298 — РАДА
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
Системный номер : 1123071
Код ЄДРПОУ : 3755911
Засновник : 1635602691, ДЕНЬГА АНДРІЙ КІНДРАТОВИЧ , т. 51530 2
КОд Засновника : 1635602691
Підприємства засновника : СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ІМЕНІ БУЗНИЦЬКОГО СГ ТОВ ІМ.БУЗНИЦЬКОГО ; РО 4066768РО 5119314
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
ІМЕНІ БУЗНИЦЬКОГО
Скорочена назва : СГ ТОВ ІМ.БУЗНИЦЬКОГО
Код ЄДРПОУ : 3755911
Юридична адреса : 8800 КИЇВСЬКА, МИРОНІВСЬКИЙ Р-Н, МИРОНІВКА, ВУЛ. ЧКАЛОВА, буд.38
Фактична адреса : 8800 КИЇВСЬКА, МИРОНІВСЬКИЙ Р-Н, МИРОНІВКА, ВУЛ. ЧКАЛОВА, буд.38
Директор : 1709204784 СОЛЯНИК ОЛЬГА ГЕОРГІЇВНА
Головний бухгалтер : 1709204781 СОЛЯНИК ОЛЬГА ГЕОРГІЇВНА
Код директора : 1709204784
Код бухгалтера : 1709204781
Телефони : Тел.дир.: 515305314 Тел.глб.: 52345
Дата держ. реєстрації : Дата: 15.03.2000 Номер: 1 341 120 0000 00020
Орг державної реєстрації : МИРОНІВСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
Зареєстрований в ДПІ : 01.07.1990
ДПІ : 34198428 ДПІ У МИРОНІВСЬКОМУ Р-НІ, 1015
Район : МИРОНІВСЬКИЙ Р-Н
Область : КИЇВСЬКА
Стан : ОСНОВНИЙ ПЛАТНИК
Причина зняття з обліку : ПЕРЕБУВАЄ НА ОБЛІКУ
Статутний фонд : 10000
Індекс платника : 14628267
Вид діяльн : за ЗКГНГ: 21110 ВИРОЩУВАННЯ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР за КВЕД:
01.30.0 Змiшане сiльське господарство
Орган управління : 07774 ПІДПРИЄМСТВА УКРАЇНИ, ЗАСНОВАНІ ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ
Форма власності : 10 ПРИВАТНА ВЛАСНІСТЬ
Орг правова форма : 240 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
Керівники-Код : 73152
Комментарий
Рахунки:
321574 РЕГ.УПОВH.ЛІКВІД.ПО КИЄВУ І ОБЛ. — 25206100434004, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ , дата: 05.09.1994 —
25208100434002, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ , дата: 10.04.1994 — 25207100434003, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ , дата:
10.04.1994 — 25209100434001, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ , дата: 10.04.
МФО Банку : 321574
Рахунки:
321983 АКБ “ПРАВЕКС-БАНК”, М.КИЇВ — 2604800200107, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ , дата: 26.07.2001 —
26046002001079, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ , дата: 26.07.2001 — 26044002001071, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ , дата:
27.07.2001 — 2600400200107, УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ , дата: 30.03.2000
МФО Банку : 321983
Засновник підприємства:
1635602691, ДЕНЬГА АНДРІЙ КІНДРАТОВИЧ , т. 51530 2
Засновник підприємства:
1709204781, СОЛЯНИК ОЛЬГА ГЕОРГІЇВНА 3
Засновник підприємства:
1941106031, ЛИТВИН ДМИТРО ПЕТРОВИЧ 9
Засновник підприємства:
1734904984, БАЗЯК МАРІЯ ІВАНІВНА , т. 32216 4
Засновник підприємства:
1801906223, ПОТАПЕНКО ТЕТЯНА ВАСИЛІВНА , т. 34450 5
Засновник підприємства:
1848004816, ШЕВЧЕНКО ІВАН ІВАНОВИЧ 6
Засновник підприємства:
1891411333, КАШІЦИН ВАЛЕРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ 7
Засновник підприємства:
1941106031, ЛИТВИН ДМИТРО ПЕТРОВИЧ 9
Засновник підприємства:
1932304587, РЯБЕЦЬ НІНА ОЛЕКСІЇВНА 8
Засновник в підприємтсві:
ВІДДІЛ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА РАДИ КСП МИРОНІВСЬКОГО РАЙОНУ ВКБ ; РО 4025735РО 5098820
Засновник в підприємтсві:
РК ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ АПК РК ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ АПК ; РО 4052976РО 5112609РО 5340893
Засновник в підприємтсві:
МИРОНІВСЬКИЙ МІЖГОСПОДАРСЬКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД ; РО 4061603РО 5116423
Засновник в підприємтсві:
ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “МИРОНІВСЬКЕ РЕМОНТНО-ТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО” ВАТ “МИРОНІВСЬКЕ
РТП” ; РО 4066044РО 5118869РО 5344321РО 5428701…
Засновник в підприємтсві:
ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ “НИВА” МФК “НИВА” ; РО 4224503
Засновник в підприємтсві:
“ІНТЕГРОВАНИЙ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ЦЕНТР ПОСТАЧАННЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА ПЕРЕРОБКИ” У СМТ МИРОНІВКА
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ КИЇВ-АТЛАНТИК УКРАЇНА…
Засновник в підприємтсві:
ЗАКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АГРОПРОМИСЛОВЕ ОБ’ЄДНАННЯ “БУЗНИЦЬКОГО” ЗАТ АПО “БУЗНИЦЬКОГО” ; РО
4689513РО 5250666РО 5394259РО 5449905РО 5474423…
Засновник в підприємтсві:
ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “АГРОКОМ” ВАТ “АГРОКОМ” ; РО 4088428РО 5130534
Засновник в підприємтсві:
ПЕРВИННА ПРОФСПІЛКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
ІМЕНІ БУЗНИЦЬКОГО ПРОФКОМ СГ ТОВ БУЗНИЦЬКОГО…
Засновник в підприємтсві:
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ “КИЇВ-АТЛАНТИК УКРАЇНА” АТ “КИЇВ-АТЛАНТИК УКРАЇНА”
; РО 4353388РО 5182730РО 5369597РО 5439457…
Засновник в підприємтсві:
СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО “ХОЙНТЕКС” ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СП
УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО “ХОЙНТЕКС”…
Системный номер : 1897011
Код ЄДРПОУ : 32547122
Засновник : 1635602691, ДЕНЬГА АНДРІЙ КІНДРАТОВИЧ , т. 51135 2
КОд Засновника : 1635602691
Підприємства засновника : ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ІМ. О.Г.БУЗНИЦЬКОГО ТОВ ІМ.О.Г.
БУЗНИЦЬКОГО ; РО 4848703РО 5297725
“КРИСТАЛ-М”
Засновник підприємства:
1372002961, БОНДАРЕНКО АНГЕЛІНА ТЕРЕНТІЇВНА 2
Засновник підприємства:
1906705555, СТЕЦЕНКО ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ
ВАТ “КАНІВСЬКИЙ МАСЛОСИРЗАВОД”
Засновник підприємства:
24956677, ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО ТОВ ЮГТАРА АГРОТОРГОВА ФІРМА 2
Засновник підприємства:
30380358, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ГЕЛІОС — 1
Засновник в підприємтсві:
ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО “КАНІВ-МОЛ-ЕКСПО” ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “КАНІВСЬКИЙ
МАСЛОСИРЗАВОД” ДП “КАНІВ-МОЛ-ЕКСПО” ВАТ”КАНІВСЬКИЙ МАСЛОСИРЗАВОД”…
Засновник в підприємтсві:
ДОЧІРНЄ ЛІСОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО “КОРДОН” ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “КАНІВСЬКИЙ
МАСЛОСИРЗАВОД” ДЛП “КОРДОН” ; РО 5000782…
Засновник в підприємтсві:
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “КАНІВМОЛСЕРВІС” ТОВ “КАНІВМОЛСЕРВІС” ; РО 5041681РО
5329845РО 5421431
Засновник в підприємтсві:
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ТОРГОВИЙ ДІМ “КЛУБ СИРУ” ТОВ “ТОРГОВИЙ ДІМ “КЛУБ СИРУ” ;
РО 4901396РО 5311684
Засновник в підприємтсві:
ДОЧІРНЄ ЛІСОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО “КОРДОН” ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “КАНІВСЬКИЙ
МАСЛОСИРЗАВОД” ДЛП “КОРДОН” ; РО 5000782…
Засновник в підприємтсві:
ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО СВІТЛОВОДСЬКИЙ МАСЛОСИРКОМБІНАТ ВАТ “СВІТЛОВОДСЬКИЙ
МАСЛОСИРКОМБІНАТ” ; РО 4024474РО 5098078РО 5333484РО 5423269РО 5461604РО 5479905РО 5489345…
Системный номер : 110706681
Код ДРФО : 2492404778
Дата отримання коду : 19.11.1996
Прізвище : МАРЧЕНКО (МАРЧЕНКО)
Ім’я : МИКОЛА (НИКОЛАЙ)
По батькові : ГРИГОРОВИЧ (ГРИГОРЬЕВИЧ)
Дата народження : 28.03.1968
Країна народження : УКРАЇНА
Область народження : КИЇВСЬКА
Район народження : МИРОНІВСЬКИЙ
Населенний пункт народження : М.МИРОНІВКА
Дата реєстрації коду за місцем народження : 19.11.1996
Дата отримання коду : 08.02.1996
Дата початку користування кодом : 19.11.1996
Орган ДПІ : ДПI У МИРОНIВСЬКОМУ Р-НI
Місце проживання : УКРАЇНА КИЇВСЬКА МИРОНІВСЬКИЙ М.МИРОНІВКА ВУЛ. СТРІЛЬЦЯ 7 9
Місце роботи : 8676464 — СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ ВІДДІЛ УМВС
УКРАЇНИ В
Електорат-2006
================================================== =========
Iz-Номер : 464894
Прізвище : МАРЧЕНКО
Імья : ІРИНА
По Батькові : ВОЛОДИМИРІВНА
Дата народження : 02.10.1968
Місце народження : УКРАЇНА, КИЇВСЬКА ОБЛ., М.МИРОНІВКА
Місце проживання : 08800, КИЇВСЬКА ОБЛ., М.МИРОНІВКА, ВУЛ.БУЗНИЦЬКОГО 79
––––––––––––––––––––––––––-
Системный номер : 7997672
Код ДРФО : 2511204923
Дата отримання коду : 19.11.1996
Прізвище : МАРЧЕНКО (МАРЧЕНКО)
Ім’я : ІРИНА (ИРИНА)
По батькові : ВОЛОДИМИРІВНА (ВЛАДИМИРОВНА)
Дата народження : 02.10.1968
Країна народження : УКРАЇНА
Область народження : КИЇВСЬКА
Район народження : МИРОНІВСЬКИЙ
Населенний пункт народження : М.МИРОНІВКА
Дата реєстрації коду за місцем народження : 19.11.1996
Дата отримання коду : 06.03.1996
Дата початку користування кодом : 19.11.1996
Орган ДПІ : ДПI У МИРОНIВСЬКОМУ Р-НI
Місце проживання : УКРАЇНА КИЇВСЬКА МИРОНІВСЬКИЙ М.МИРОНІВКА ВУЛ.
БУЗНИЦЬКОГО 79
Бля дь, Ректальні Повії Ляшка сьогодні разом з Шуркою, Капшуком та іншими партіотами разом відстоювали хабарників ментів. Піздец.
Напиши БИБЛЯДОК кого ти считаеш продажними ментами СУКА.
Я теж підключаюсь, менти (мусора) всі корумповані підараси, однозначно! І не треба погрожувати ….ти без своїх пагонів лох боягузливий
да вы правы. мироновка превращается в глухое село. и местным руководителям ето безразлично. мироновка чтоб вы понимали ето своего рода офшорная зона. инфраструктуры ноль. развития ноль. перспектив для молодежи ноль. а за бизнес и говорить не хочу. за период незалежности в мироновке не построили ни одного многоквартирного дома.а рядом богуслав как мини мегаполис. почему так. наверное наши чиновники больше воруют или запрашевают болших откатов от инвесторов.
народ давайте о приятном о чем то.давайте о наших женщинах они ведь у нас самые красивые в мире. давайте о сексе.ведь ничего в мире нет слаще чем секс. кто хочет секса. хорошего секса. кто знает сайт знакомств для интимных встреч в мироновке. только господа хорошие давайте без матов и поливаний грязью кто кого кто с кем кто как. ето каждого личное дело.вам етого тоже никто не запрещает. а если вы любите обливать грязью других значит вы неудачная и тупая личность в сексе. ну или вообще никем не востребованная.
Ти придурок який ще секс подивися як зараз жити стало важко?
І у кого скільки сантиметрів?
(я) причина зупинки, представтесь, посвідчення.
(м) ви їхали в лівому ряду при вільному правому
(я) там же ряд зайнятий!
(м) а ви це в суді доказувати будете!
йду фотографую трактора який стоїть через 50м. в правому ряду і який малює дорожню розмітку. Фотографую мєнта який складає протокол на багажнику свого авто. Авто мєнта стоїть на автобусній зупинці. Показую то мєнтярі:
(я) а ви в курсі, що ви самі порушуєте ПДР, ставши на автобусній зупинці і я це сфотографував, більше того, я напишу скаргу в УВБ ваше і фотки ці вишлю їм.
(м) а як ви докажете, що тут був знак “Автобусна зупинка”?
(я) а це не я буду доказувати, це ви в УВБ будете доказувати, так як і я в суді…
(м) иииии ууууууу…. ось ваші документи, їдьте! Изображение
Рівненські, ,,,,ський район, якесь село, п”ятниця того ж вечора, близько 23 год., темно як в негра в дупі. Вискакує раптово мєнт на дорогу, махає палкою. Стаю. Мєнтяра підходить до мого авто з електрофеном, на якому температура 86 і заявляє, що я перевищив швидкість.
(я) а що це в вас за прилад такий, фен?
(м) ні, це прилад “Беркут”
(чи сокіл, чи орел, хзна короче, не помню)) )
(я) так це ж не моя швидкість, я летів повільніше))
(м) ваша, давайте документи, ходіть писати протокол
(я) давайте так, я вам показую документи, ви переконуєтесь що все алєс зупа гуд, не псую вам вечір, а ви мені, я їду далі, ви стрижете (кзл) капусту…
(м) пройдіть і будемо таки писати
далі розмова відбувається біля їхньої машини, один сідає пише протокол, другого я потихеньку починаю гвалтувати…
(я) а цей ваш прилад метрологічну повірку пройшов, маєте сертифікат відповідності і паспорт контр вимірюв. приладу (КВП), що це саме КВП “Беркут”, а не фен наприклад?
(м) повірка є (зрадів мєнт), сертифікату і паспорту нема… (розстроївся)
(я) дайте мені будь ласка телефон довіри
(м) я його не маю, не дам!
(я) дивно, і на дверках вашого авто теж немає, а згідно з 111 наказом мав би бути… мабуть сфотографую я це все бізобразіє…))
кличу своїх дружбанів бухих з фотоапаратом, ті починають фоткати машину, самі на її фоні фоткатись, корчать рожі і пруться, я кажу мєнтам, що так треба для доказів в суді, показую роз”яснення замміністра, що мона фоткати)))
в цей час другий мєнт дописав протокол…
я беру протокол, і пишу: “ПДР не порушував, інспектор показав мені невідомий прилад схожий на електрофен. Шилдік з заводським номером на приладі відсутній. Номер на приборі нанесений невідомим предметом” малюю у всіх пустих графах Z, і повідомляю мєнту, що прошу перенесення розгляду адмін справи, так як я юридично неграмотний і хочу адвоката. Віндовс мєнта підвисає і він не знає що робити далі…
далі я таки вламую мєнта дати мені телефон довіри, бо худо йому апше буде… дзвоню, повідомляю що не давали номер, що він відсутній і на їх авто. На дроті черговий попереджає про крим відповідальність за брехню, я повторно обходжу авто переконатись остаточно що таки нема, переконуюсь, а також кажу, що вони стоять в таку тємєнь на неосвітленій ділянці дороги, з виключеними габаритами і мигалками… почувши це мєнтяра включає габарити…. і тут я замічаю… що в мєнтів не працює задній лівий габарит…)))) повідомляю про це. Дзвінок реєструють все як положено. Кладу трубку.
Після цього мєнт таки зрозумів, що його згвалтували, і видавив з себе:
давайте ви видаляєте все фото і відео а я рву протокол!
))) на тому може б і розійшлись…. проте сівши в машину я почав складати док-нти в портмане, і тут підходить мєнт і жестами мене просить вийти… я виходжу, він закриваючи рукою свій телефон, щоб не було чути нашої розмови мені каже:
тут наш шеф дзвонить, будь ласка скажіть, що все добре, що ви не маєте до нас претензій, що все залагоджено
я беру трубку, і кажу які класні пацани в нього працюють і всьо таке… на що він просить мене ще написати письмово, що я не маю претензій до них, бо в телефоні довіри ж зареєстрований мій дзвінок! диктує і я то пишу, залишаю мєнтам ту диктовану грамоту з подякою. Мєнти в екстазі, заявляють на прощання:
(м) ВИ ПЕРШІ ХТО НАС ВЗУВ.
(я) бачите хлопці, а я вам казав з самого початку — відпустіть, а ви захотіли писати протокол…
(м) та то не я, то він,- киваючи в сторону напарника, — я б вас відразу відпустив…
хепі енд))
Через день, під Тернополем, виїзд на трасу Львів-Тернопіль.
Знак проїзд без зупинки заборонено, розміщений перед виїздом метрів 20, з двох сторін лісосмуга, ставай, не ставай нічого не видно всерівно. Я підїзджаю ближче, помічаю мєнтів, зупиняюсь чемно перед перехрестям. Мєнт всерівно спиняє.
Виталька в Мир.Спиду валом.головняк треба?Сайт знайлмств.Хе.
Тарасенко з Мрео хабарник1 .
Америку видкрив?
Григорій Михайлович Стрілець (Косинка) народився 29 листопада 1899 року у с. Шербанівка Обухівського району Київської області. Його багатодітна родина була бідною, хоча й походила із славного, колись заможного чумацького роду. Батьки були писемними і, як це, згідно з історичними даними, було заведено в Україні, з усіх сил намагалися вивчити своїх дітей. У хаті, за спогадами письменника, завжди читалися книги. Звичайно, улюбленою книгою був «Кобзар», але був він чи не єдиним українським виданням у домашній бібліотеці: батько переважно купував те, що було доступним – невисокої художньої якості «приключенческие книжки для народа» ще й російською мовою (такий стан речей у тогочасному українському суспільстві був наслідком політики Російської імперії, запроваджених нею каральних заходів – Емського циркуляра, Валуєвського наказу, загалом ксенофобського ставлення до культур народів, які перебували у колоніальній залежності). І от одного разу батько приніс книжку написану «мужицькою» мовою і про мужиків: «Приніс батьку дивну книжку – “Конотопська відьма” Грицька Квітки; я сміявся з прізвища автора — Грицько Квітка, чому не Півонія, не Деревій, а просто Квітка…”. Так письменник описав пізніше свої дитячі враження від ознайомлення із першим у його житті прозовим твором української літератури. Квітчина «Конотопська відьма» дуже вплинула на малого Гриця, на його світогляд. Пізніше, коли сам він уже став на письменницьку стезю, то обрав собі за літературний псевдонім народну назву квіток “червоних косинців”, з одного боку, можливо, вказуючи на свою належність до українського прозового дискурсу за аналогією до Григорія КВІТКИ-Основ’яненка, з іншого, підкреслюючи через просту красу непримітної польової квітки своє не-панське походження.
Хлопчик ріс здібним, але родина не мала можливості вчити його. А вчитися, ой, як хотілося! І тому у 1914 році п’ятнадцятирічний хлопець, здобувши дома початкову освіту, їде до Києва «шукати долі». Вдень чистить взуття, працює кур’єром, а після робочого дня відвідує вечірній курс гімназії. За деякими даними, під час громадянської війни Григорій Косинка бере участь у військових діях на боці отамана Зеленого. Цей факт письменник із зрозумілих причин пізніше приховував. Скоріше за все, він таки дійсно був учасником визвольних змагань (багато його творів мають революційні мотиви, в яких вчувається досвід очевидця), і то не на боці червоних, бо, у такому разі, цю деталь своєї біографії не замовчував, а вказував би у автобіографіях і спогадах. На початку двадцятих років письменник вчиться в ІНО (Інституті народної освіти, так у той час називали Київський університет, бо нова Радянська імперія вважала, що університети можуть бути лише у Москві, у крайньому випадку, в Ленінграді).Тоді ж Григорій Косинка приходить як автор в українську літературу і відразу заявляє про себе як про самобутнього, талановитого прозаїка. У 1919 року виходить перша новела “На буряки” на сторінках газети “Боротьба”: ця новела – одна з перших – не мала ознак початківства, була схвально оцінена критикою. Це було своєрідним бойовим хрещенням, і з цього моменту розпочинається письменницька діяльність Григорія Косинки. Написання художніх творів він успішно суміщав із роботою в редакціях різних популярних періодичних видань, пізніше був директором Харківського і Київського радіокомітетів.
Бути письменником у двадцятих роках ХХ ст. значило бути активним учасником літературного життя: приєднатися до вже існуючого літературного угруповання, або створити своє, ствердити свою мистецьку позицію власним підписом під творчим маніфестом. У ті буремні роки народжується майбутнє гасло радянського мистецтва загалом, і літератури зокрема: мистецтво – це не приватна справа кожного, а колективний захід; творчий індивід повинен своє особисте підпорядкувати загальному, визначеному на літературних, партійних і т.д. зборах. Григорій Косинка стає таким активним учасником літературного життя в Україні. Із 1920 року – член літературно-мистецької групи “Гроно”, куди, крім нього, входили П.Филипович, Дмитро Загул, Ґео Шкурупій, худ. Гр.Нарбут. В однойменному альманасі “Гроно” письменник опублікував три свої твори – “Мент”, “Під брамою собору”, “За земельку”. Після розпаду цієї групи став членом літературної організації “Ланка”, серед інших учасників якої були В.Підмогильний, Б.Антоненко-Давидович, Є. Плужник, Тодось Осьмачка, Марія Галич. Із 1926 року після самоліквідації “Ланки” й утворення “Марсу” («Майстерні революційного слова», в якій залишився склад попередньої «Ланки») – член цієї організації. Про всі ці організації можна сказати, використовуючи тодішню термінологію, що вони були об’єднаннями так званих «попутників»: тоді як радянський народ на чолі з партією рухались у світле комуністичне майбутнє, письменники – «попутники» просто рухалися за інерцією з усіма, тому що їм було «по путі», а насправді не підтримували й не відображали на сторінках своїх творів «лінію партії». Дійсно, і Григорій Косинка, і Є. Плужник, і В. Підмогильний, і Б. Антоненко-Давидович були далекими у своїй творчості від політичної заангажованості, намагались зображати дійсність, керуючись законами реалізму, а не соцреалізму, який, на щастя, ще не був панівним способом і методом відображення життя. Більше того, деякі з них навіть робили критичні й сатиричні замальовки з нового радянського режиму: «У 1923 році в журналі «Нова Україна» (Берлін-Прага) поряд із творами Тодося Осьмачки, В. Підмогильного з
являється оповідання «Анархісти» та цикл нарисів «Повстанці» Григорія Косинки, у якому відтворюється складна пореволюційна ситуація на селі — протест проти насильницької більшовицької політики. Цій публікації сприяв В.Винниченко, який на той час перебував за кордоном. Ця подія в тогочасних мистецьких колах набула гучного розголосу. Авторів звинувачували в небезпечних звязках із ворожою до радянської влади еміграцією» //(Косинка Г. М. Вибрані твори /Упоряд. текстів, передм. І. М. Андрусяка. — Х.: Ранок, 2003. — С.23).Загалом Григорій Косинка – видна постать у тогочасному культурно-мистецькому житті України. Він був нерідким учасником літературних вечорів і дискусій, які влаштовувались періодично як відкриті публічні заходи. Письменниця Докія Гуменна в своєму автобіографічному романі «Дар Евдотеї» згадує, що Григорія Косинку досить часто на таких літературних вечорах просили щось прочитати зі свого, і він заворожував всіх, бо писав і читав власні твори, як бог!
За життя письменника його твори регулярно видавались: у 1922 році виходить перша збірка новел “На золотих богів”, далі прозові збірки “В житах” (1926), “Політика» (1927), “Вибрані оповідання” (1928, 1929).
Григорій Косинка один із небагатьох українських прозаїків – майстрів новели, чиє ім
я можна поставити в один ряд із іменами таких майстрів цього жанру, як В.Стефаник, з яким багато років листувався, і чия творча манера вплинула на формування його оригінального творчого методу, а також М.Коцюбинський.єктивних характеристик, обмеженої кількості слів створити цілісну картину, гранично виразну та емоційну. Ця унікальна здатність поєднувати зорові враження, звуки довкілля, мистецькі і природні, народнопісенні образи і літературні ремінісценції формує неповторну семантику творів письменника, засвідчує його здатність одухотвореного, творчого сприйняття буденності, її переродження, переосмислення. Вже перша новела Григорія Косинки “На буряки” засвідчує неабияку майстерність у створенні такого складеного із декількох типів вражень образу:Починаючи розмову безпосередню про художню творчість автора «Політика», хотілося б передусім звернути увагу не на те, про що писав, а як він це робив. Григорія Косинку небезпідставно називають малярем у прозі: його творча манера являє собою концентроване поєднання звукового, зорового і вербального (метафоричного) образу. Для його письма характерно за допомогою скупих суб
«Засміялись дзвоники шляхом аж на вигоні, і тільки чути голосну пісню полільниць та іноді хапливе: “Рушай!”
Все змішується — пісок холодний під ногами, пісня…
Ой горе нам, молодим,
З цим прикажчиком дурним,
Гей, гей! Ох-хо-хо!
З цим прикажчиком дурним
— весело затяглії дівчата» // «На буряки»
У творах Григорія Косинки нерозривним є зображення душевних станів героїв, колізій оповіді з описом природи. І сама природа нерідко стає ніби живим учасником описуваного. Особливу увагу письменника привертає небесна сфера – зірки, місяць, сонце. Раз у раз постають мальовничо зображені заходи і сходи сонця, нічне, усипане зорями небо:
«Огненними стовпами підперло сонце Дівич-гору…
Срібно-золотими карбованцями ласкаво сипнуло в замріяні дніпрові хвилі, запалило мільйонами світів, заграло бризками і, як ляльку, поцілувало синьо-білий пароход, далі посміхнулось зеленими лугами до верболозу і соромливо, по-дівочи, сховалось за вербами.
І довго це біліла срібляста смуга під колесами пароходу: переллється білою піною, зашумить в такт вітру, лопати колес заграють, забовтають, як велика риба, а тоді тільки чути, як шипить машина, сіпає і сипле іскрами в зоряне небо…”// “Вечірні тіні”.
Як писав свого часу сучасник і побратим Григорія Косинки – Б.Антоненко-Давидович: “Однією з властивостей Косинчиної творчості було певне послідовне самообмеження, коли письменник ніби сам себе прирік усе життя триматися селянської тематичної царини й ніколи не виходити за її межі. Ставши ще в студентські роки городянином, давно вже оббувши у місті і призвичаївшись до нього, Косинка, проте, лишився селянином у творчості. Не тільки в тематичному доборі, а й у метафорах, епітетах, порівняннях”. Слова Антоненко-Давидовича, з огляду на творче надбання Косинки, звучать як аксіома, як правило, з якого, як і з усякого правила, трапляються винятки (наприклад, новели на теми міста “Під брамою собору”, “Троєкутний бій”). Тематика більшості творів письменника – цілісний проблемний комплекс пореволюційного українського села, і, в першу чергу, це громадянська (як тоді казали, горожанська) війна, дилема суспільної орієнтації селян, виникнення стихійного опору в їх середовищі як білим “золотопогонщикам”, так і червоним комунам. Бо й ті, й ті – зайди, далекі, нещирі, байдужі до дійсних проблем села (“Сходка”, “На золотих богів”, “Десять”, “Гармонія”). Письменник, наскільки це можливо, намагається об
єктивно зобразити події, взяті ним як життєвий матеріал для художньої оповіді. Явної симпатії, допоки це було дозволено, він не виявляє нікому (що дало пізніше підстави радянським «критикам» наділити його абсолютно несправедливими прізвиськами – "співцем куркульства", "попутником"). Унаслідок таких гонінь і бажаючи «виправитися», письменник пише декілька творів з «правильним» ідеологічним підтекстом, найяскравішим з яких є "Гармонія", хоча навіть у цьому ідейно заангажованому творі простежується прагнення автора не виправдати, не возвеличити нову більшовицьку владу, а спонукати читача до роздумів зображеним. Першочерговим завданням для Григорія Косинки, як і для багатьох його сучасників – П. Тичини, Є. Плужника, Д. Фальківського, було осудити кровопролиття, відвернути трагедію загальнонаціонального масштабу, загалом пробудити в людях людське. У створеній письменником художній реальності, яка була відображенням недавніх подій в Україні, жахливою правдою постає факт втрати людиною гуманістичних цінностей: вона зважується і здійснює надзвичайно жорстокі вчинки і навіть вбивства. Війна як граничний, крайній стан, переломний момент, пробудила в індивідумі невідомі навіть йому самому архаїчні пласти, – жагу й жадоба до насилля, – звірячий непереборний інстинкт. Не замислюючись, на Святвечір вбивають рідні Маряни її чоловіка – Мусія Політику – за реквізовані ним воли і землі (“Політика”), заможний селянин Кирило Смолярчук прагне “насипати проса в живіт” братам Василю і Гришці Гандзюками за вкрадену копу (“Гармонія”), штабс-капітан Мічугін “на дрібні шматки, на кривавий мотлох порубав і посік шаблею обох червоноармійців`("Гармонія "). Ця здатність у межах однієї-двох сторінок оповіді виписати трагедію маленької людини на тлі буремної епохи виглядає найбільш очевидним зв’язком із творчою манерою В.Стефаника, з його експресіоністичною скорботою за втраченими людством гуманістичними цінностями.є та матір б’є…// “Анкета”У змалюванні ворогуючих сил, які боролися за владу в Україні протягом 1918-1922 років, неявна симпатія автора не на боці «червоних». Теж саме можна зауважити і стосовно «білих»: Григорій Косинка зображає ганебні картини великоруського шовінізму – антисемітську пропаганду ("Троєкутний бій"), виводить образи ґвалтівників і грабіжників у золотих погонах, із царськими нашивками ("Гармонія"), загалом акцентує на ментальному небажанні колишніх царських «офіцерів» розуміти і шанувати представників інших націй, зокрема, української:
Поручик гвардії байдуже слухав Грищине варнякання... Мову цього хлопця, коли сказати правду, він теж розумів дуже зле: "Какие дикари живут в России... " -подумав поручик. // "Гармонія".
У новелі "Фавст" Григорій Косинка все ж видає свої симпатії до національно-визвольного руху, які раніше неявно прочитувались у змальованих письменником образах "бандитів" – представників стихійно утворених загонів самооборони проти експансії зайд, білих і червоних. Загалом автор, якому, мабуть, болить поразка української державності, шукає відповіді на питання, чому ж його нація не перемогла, не здобула незалежність. У створеній новелістом художній реальності міститься одна з можливих відповідей – це низька національна свідомість українців, більша частина яких взагалі не ідентифікують себе із Україною, навіть не уявляє, що це таке:
З іронією запитує Мічугін:
— Как фамилия, какой нации?
— Гандзюк, — серйозно відповідає Василь. Він на хвилину замислюється; важко йому, видно, відповісти на друге запитання — не гаразд розуміє він, що воно визначає нація? Справді якої він нації?
Хотів просто сказати офіцерові: "Пиївський... " Але вирішив чомусь, що це буде не так. Тоді тихо додав:
— А нації — православний.// «Гармонія».
Виникає у творчості письменника й проблема пристосуванства у новій більшовицькій владі, коли «керуючими» стали далекі від партії та її ідей спритники. Якщо, скажімо, письменник Микола Хвильовий зображає цю проблему зсередини – як один із «правовірних», істинний представник комунізму, якого страшить такий стан речей в його партії, то безпартійний Григорій Косинка змальовує це явище зі сторони, без жодних симпатій і ретушування. У його творах ми бачимо, що прийшли до влади і «пожинають» здобутками революції не просто міщани (не просто «харі непереможеного хама»), а бандити, ті хто вчора, користуючись безвладдям, грабували, ґвалтували, вбивали – сьогодні стали головами сільрад, виступають з промовами і починають писати доноси на ідейних, тобто справжніх комуністів. Так, зокрема, діє головний герой новели «Анкета» із промовистим прізвищем Собачка (прізвищем – вивіскою):
... На печі шепотіла осокою дітям баба Оксана:
— Ваш батько виписує душі, як у граматку, а потім п
Близькою є для письменника тема порухів людської душі: від здатності кохати (“Місячний сміх”), до здатності усвідомити себе людиною, чи навпаки зректися якоїсь частини себе заради самозбереження, перебуваючи у владі цього непереможного інстинкту (“Десять”, “Циркуль”).
Образна система творів Григорія Косинки переважно будується навколо пересічних селян. Герої його новел — це малописемні сільські хлопці, яким притаманне прагнення до знань, до кращого життя; вони не бажають повторити гірку долю своїх упосліджених батьків. Також типовими персонажами є образи учасників громадянської війни – білих, зелених, червоних, жовто-блакитних. Письменник, вірний принципу об’єктивного зображення дійсності, не ідеалізує червоних, які вийшли з простих селян – вони такі ж, як і всі – живі люди з вадами («Десять»). Без пієтету до «благородного» походження зображає білих – великороських шовіністів, які давно вже втратили надію на перемогу, як, власне, і «честь мундира».
Новелістика Григорій Косинка не має рис ані тематичного, ані формального новаторства. Творець «Політики» майстерно розвиває манеру письма авторів раннього українського модернізму – В.Стефаника, М.Коцюбинського. Для його творів характерним є збереження чіткого композиційного устрою (експозиція – знайомство з героями і обставинами оповіді, зав
язка – конфлікт, досить часто соціально зумовлений, кульмінація – найбільш напружений момент оповіді, розвязка – фінальний акорд твору) – “В хаті Штурми”, “Десять”, “Анкета”, “Політика”, “Циркуль”, “Гармонія”. Зрідка зустрічаються і безсюжетні твори з численними смисловими лакунами (розривами), де авторська думка поступається місцем роздумам самого читача над твором – “Троєкутний бій”, “Перед світом”, “Заквітчаний сон”. Характерними для новел і оповідань Григорія Косинки є риси нового українського прозописьма:— розмитість хронотопу (невизначеність часопростору);
— уривчастість оповіді, кінематографічність (швидка зміна подій, ракурсів);
— ретроспективність (перескакування оповіді з тут – і – зараз у далеке чи нещодавнє минуле);
— максимально наближений до живого діалог;
— посилена увага до зорового, слухового образу;
— схематизація портрету і пейзажу, свідоме опускання увиразнюючих, конкретних деталей (відхід від натуралістичної фотографічності).
До індивідуальних рис творчості Григорія Косинки можемо віднести автобіографізм – “На буряки” (підзаголовок – “Згадка з дитячих літ”), “Під брамою собору” (мав помешкання на території Софійського собору), “Мент” – образок з “канцелярського болота” – служба в земській управі.
Стиль прози Григорія Косинки можна визначити як органічне поєднання “елементів імпресіонізму, експресіонізму, революційного романтизму” (О.Хоменко).
Доля письменника, як і багатьох інших представників Розстріляного відродження, склалася трагічно. 4 листопада 1934 він був заарештований. Ось як про це згадує його дружина:
« Дипломну роботу я закінчила. Написала слово до захисту і суботнього вечора на 5 листопада попросила Григорія, щоб прочитав його, може щось виправить. Він же мені у відповідь:
— А, Тамара! Не треба братися на ніч за таку серйозну роботу. Завтра неділя, у нас буде час уважно перечитати і зробити так, щоб усе було хороше. Поспішати не треба. Все в наших руках. Ти згодна?
Я погодилася. Завтра, то й завтра.
Не прочитав Григорій мого слова… Ця субота була останнім днем, коли ми були разом і коли я бачила його… Останні слова закарбувалися у серці й звучать мені всі роки мого самотнього життя…[7]// Косинка Г. М. Вибрані твори [Текст] : художня література / Г. Косинка; Вступ. слово П. П. Кононенка; Упоряд. та передм. О. А. Хоменка. — Київ : ЛДЛ, 2002. — 192 с. — с. 12.
Григорія Косинку засудили за звинуваченням у приналежності до організації, яка готувала терористичні акти проти керівників партії та Радянської влади. Він проходив по судовій справі разом з письменниками Антіном та Іваном Крушельницькими, Костем Буревієм, О. Влизьком, Дмитром Фальківським. Керуючись відповідною постановою ЦВК Союзу РСР, виїзна сесія Військової колегії присудила Григорія Косинку-Стрільця «розстріляти». Вирок було виконано 15 грудня 1934 року в Києві, у Лук’янівському СІЗО .
18 грудня газети повідомили про страту Григорія Косинки. Наприкінці грудня 1934 року на квартирі М. Рильського зібралися письменники, аби вшанувати пам`ять знищеного Косинки. Після цього, аж до часів «хрущовської відлиги», про Косинку не згадували.
Письменника було реабілітовано 19 жовтня 1957 року посмертно. У копiї довiдки за формою № 30, що зберiгається в архiвних фондах ЦНБ iм. Вернадського АН України, зазначається:
« Дело по обвинению Косынки-Стрелец Г.М., арестованного 5 ноября 1934 года, пересмотрено военной коллегией Верховного суда СССР 19 октября 1957 года.
Приговор военной коллегии от 13-15 декабря 1934 года в отношении Косынки-Стрелец Г.М. по вновь открывшимся обстоятельствам отменен и дело за отсутствием состава преступления прекращено. Косынка-Стрелец реабилитирован посмертно”.
10.12.2011 Поезії / Вірш
Чи знаєте ви, як врятувати потопаючого даішника?
???
Треба прибрати ногу з його голови.
Міліціонер побачив злочинця … Але той був старший його за званням.
Чи можливо зробити з міліціонерів поліцейських?
Можливо, але для цього потрібна пересадка мозку.
Закохався перевертень у вампіршу.
Одружилися.
Жили довго й щасливо.
І було в них багато дітей.
Усі вони працювали в міліції.
чому деякі даішники носять бронежилети. Це щоб живіт не прорвав казенну форму.
Відео в бачитли на всіх порталах?І в ю тубі теж є.Миронівка- Валютчити. Криміналітет розсцвів 90-і прям.Банан Женька во всей натуре з пачкою балабасів
ГРИГОРІЙ КОСИНКА. “МЕНТ” ЖИТТЯ
Григорію Косинці
Ми тебе шукаєм по росинці
В Щербанівці, серед тополин,
І виходить мати у косинці
Виглядає, чи не прийде син.
Не приймав ти підлості нітрохи,
Прогримів, немов весняний грім,
І стоїть замучена епоха
Над безсмертним іменем твоїм.
Андрій Малишко
Григорій Михайлович Стрілець (Косинка) народився 29 листопада 1899 року у с. Шербанівка Обухівського району Київської області. Його багатодітна родина була бідною, хоча й походила із славного, колись заможного чумацького роду. Батьки були писемними і, як це, згідно з історичними даними, було заведено в Україні, з усіх сил намагалися вивчити своїх дітей. У хаті, за спогадами письменника, завжди читалися книги. Звичайно, улюбленою книгою був «Кобзар», але був він чи не єдиним українським виданням у домашній бібліотеці: батько переважно купував те, що було доступним – невисокої художньої якості «приключенческие книжки для народа» ще й російською мовою (такий стан речей у тогочасному українському суспільстві був наслідком політики Російської імперії, запроваджених нею каральних заходів – Емського циркуляра, Валуєвського наказу, загалом ксенофобського ставлення до культур народів, які перебували у колоніальній залежності). І от одного разу батько приніс книжку написану «мужицькою» мовою і про мужиків: «Приніс батьку дивну книжку – “Конотопська відьма” Грицька Квітки; я сміявся з прізвища автора — Грицько Квітка, чому не Півонія, не Деревій, а просто Квітка…”. Так письменник описав пізніше свої дитячі враження від ознайомлення із першим у його житті прозовим твором української літератури. Квітчина «Конотопська відьма» дуже вплинула на малого Гриця, на його світогляд. Пізніше, коли сам він уже став на письменницьку стезю, то обрав собі за літературний псевдонім народну назву квіток “червоних косинців”, з одного боку, можливо, вказуючи на свою належність до українського прозового дискурсу за аналогією до Григорія КВІТКИ-Основ’яненка, з іншого, підкреслюючи через просту красу непримітної польової квітки своє не-панське походження.
Хлопчик ріс здібним, але родина не мала можливості вчити його. А вчитися, ой, як хотілося! І тому у 1914 році п’ятнадцятирічний хлопець, здобувши дома початкову освіту, їде до Києва «шукати долі». Вдень чистить взуття, працює кур’єром, а після робочого дня відвідує вечірній курс гімназії. За деякими даними, під час громадянської війни Григорій Косинка бере участь у військових діях на боці отамана Зеленого. Цей факт письменник із зрозумілих причин пізніше приховував. Скоріше за все, він таки дійсно був учасником визвольних змагань (багато його творів мають революційні мотиви, в яких вчувається досвід очевидця), і то не на боці червоних, бо, у такому разі, цю деталь своєї біографії не замовчував, а вказував би у автобіографіях і спогадах. На початку двадцятих років письменник вчиться в ІНО (Інституті народної освіти, так у той час називали Київський університет, бо нова Радянська імперія вважала, що університети можуть бути лише у Москві, у крайньому випадку, в Ленінграді).Тоді ж Григорій Косинка приходить як автор в українську літературу і відразу заявляє про себе як про самобутнього, талановитого прозаїка. У 1919 року виходить перша новела “На буряки” на сторінках газети “Боротьба”: ця новела – одна з перших – не мала ознак початківства, була схвально оцінена критикою. Це було своєрідним бойовим хрещенням, і з цього моменту розпочинається письменницька діяльність Григорія Косинки. Написання художніх творів він успішно суміщав із роботою в редакціях різних популярних періодичних видань, пізніше був директором Харківського і Київського радіокомітетів.
Бути письменником у двадцятих роках ХХ ст. значило бути активним учасником літературного життя: приєднатися до вже існуючого літературного угруповання, або створити своє, ствердити свою мистецьку позицію власним підписом під творчим маніфестом. У ті буремні роки народжується майбутнє гасло радянського мистецтва загалом, і літератури зокрема: мистецтво – це не приватна справа кожного, а колективний захід; творчий індивід повинен своє особисте підпорядкувати загальному, визначеному на літературних, партійних і т.д. зборах. Григорій Косинка стає таким активним учасником літературного життя в Україні. Із 1920 року – член літературно-мистецької групи “Гроно”, куди, крім нього, входили П.Филипович, Дмитро Загул, Ґео Шкурупій, худ. Гр.Нарбут. В однойменному альманасі “Гроно” письменник опублікував три свої твори – “Мент”, “Під брамою собору”, “За земельку”. Після розпаду цієї групи став членом літературної організації “Ланка”, серед інших учасників якої були В.Підмогильний, Б.Антоненко-Давидович, Є. Плужник, Тодось Осьмачка, Марія Галич. Із 1926 року після самоліквідації “Ланки” й утворення “Марсу” («Майстерні революційного слова», в якій залишився склад попередньої «Ланки») – член цієї організації. Про всі ці організації можна сказати, використовуючи тодішню термінологію, що вони були об’єднаннями так званих «попутників»: тоді як радянський народ на чолі з партією рухались у світле комуністичне майбутнє, письменники – «попутники» просто рухалися за інерцією з усіма, тому що їм було «по путі», а насправді не підтримували й не відображали на сторінках своїх творів «лінію партії». Дійсно, і Григорій Косинка, і Є. Плужник, і В. Підмогильний, і Б. Антоненко-Давидович були далекими у своїй творчості від політичної заангажованості, намагались зображати дійсність, керуючись законами реалізму, а не соцреалізму, який, на щастя, ще не був панівним способом і методом відображення життя. Більше того, деякі з них навіть робили критичні й сатиричні замальовки з нового радянського режиму: «У 1923 році в журналі «Нова Україна» (Берлін-Прага) поряд із творами Тодося Осьмачки, В. Підмогильного з
являється оповідання «Анархісти» та цикл нарисів «Повстанці» Григорія Косинки, у якому відтворюється складна пореволюційна ситуація на селі — протест проти насильницької більшовицької політики. Цій публікації сприяв В.Винниченко, який на той час перебував за кордоном. Ця подія в тогочасних мистецьких колах набула гучного розголосу. Авторів звинувачували в небезпечних звязках із ворожою до радянської влади еміграцією» //(Косинка Г. М. Вибрані твори /Упоряд. текстів, передм. І. М. Андрусяка. — Х.: Ранок, 2003. — С.23).Загалом Григорій Косинка – видна постать у тогочасному культурно-мистецькому житті України. Він був нерідким учасником літературних вечорів і дискусій, які влаштовувались періодично як відкриті публічні заходи. Письменниця Докія Гуменна в своєму автобіографічному романі «Дар Евдотеї» згадує, що Григорія Косинку досить часто на таких літературних вечорах просили щось прочитати зі свого, і він заворожував всіх, бо писав і читав власні твори, як бог!
За життя письменника його твори регулярно видавались: у 1922 році виходить перша збірка новел “На золотих богів”, далі прозові збірки “В житах” (1926), “Політика» (1927), “Вибрані оповідання” (1928, 1929).
Григорій Косинка один із небагатьох українських прозаїків – майстрів новели, чиє ім
я можна поставити в один ряд із іменами таких майстрів цього жанру, як В.Стефаник, з яким багато років листувався, і чия творча манера вплинула на формування його оригінального творчого методу, а також М.Коцюбинський.єктивних характеристик, обмеженої кількості слів створити цілісну картину, гранично виразну та емоційну. Ця унікальна здатність поєднувати зорові враження, звуки довкілля, мистецькі і природні, народнопісенні образи і літературні ремінісценції формує неповторну семантику творів письменника, засвідчує його здатність одухотвореного, творчого сприйняття буденності, її переродження, переосмислення. Вже перша новела Григорія Косинки “На буряки” засвідчує неабияку майстерність у створенні такого складеного із декількох типів вражень образу:Починаючи розмову безпосередню про художню творчість автора «Політика», хотілося б передусім звернути увагу не на те, про що писав, а як він це робив. Григорія Косинку небезпідставно називають малярем у прозі: його творча манера являє собою концентроване поєднання звукового, зорового і вербального (метафоричного) образу. Для його письма характерно за допомогою скупих суб
«Засміялись дзвоники шляхом аж на вигоні, і тільки чути голосну пісню полільниць та іноді хапливе: “Рушай!”
Все змішується — пісок холодний під ногами, пісня…
Ой горе нам, молодим,
З цим прикажчиком дурним,
Гей, гей! Ох-хо-хо!
З цим прикажчиком дурним
— весело затяглії дівчата» // «На буряки»
У творах Григорія Косинки нерозривним є зображення душевних станів героїв, колізій оповіді з описом природи. І сама природа нерідко стає ніби живим учасником описуваного. Особливу увагу письменника привертає небесна сфера – зірки, місяць, сонце. Раз у раз постають мальовничо зображені заходи і сходи сонця, нічне, усипане зорями небо:
«Огненними стовпами підперло сонце Дівич-гору…
Срібно-золотими карбованцями ласкаво сипнуло в замріяні дніпрові хвилі, запалило мільйонами світів, заграло бризками і, як ляльку, поцілувало синьо-білий пароход, далі посміхнулось зеленими лугами до верболозу і соромливо, по-дівочи, сховалось за вербами.
І довго це біліла срібляста смуга під колесами пароходу: переллється білою піною, зашумить в такт вітру, лопати колес заграють, забовтають, як велика риба, а тоді тільки чути, як шипить машина, сіпає і сипле іскрами в зоряне небо…”// “Вечірні тіні”.
Як писав свого часу сучасник і побратим Григорія Косинки – Б.Антоненко-Давидович: “Однією з властивостей Косинчиної творчості було певне послідовне самообмеження, коли письменник ніби сам себе прирік усе життя триматися селянської тематичної царини й ніколи не виходити за її межі. Ставши ще в студентські роки городянином, давно вже оббувши у місті і призвичаївшись до нього, Косинка, проте, лишився селянином у творчості. Не тільки в тематичному доборі, а й у метафорах, епітетах, порівняннях”. Слова Антоненко-Давидовича, з огляду на творче надбання Косинки, звучать як аксіома, як правило, з якого, як і з усякого правила, трапляються винятки (наприклад, новели на теми міста “Під брамою собору”, “Троєкутний бій”). Тематика більшості творів письменника – цілісний проблемний комплекс пореволюційного українського села, і, в першу чергу, це громадянська (як тоді казали, горожанська) війна, дилема суспільної орієнтації селян, виникнення стихійного опору в їх середовищі як білим “золотопогонщикам”, так і червоним комунам. Бо й ті, й ті – зайди, далекі, нещирі, байдужі до дійсних проблем села (“Сходка”, “На золотих богів”, “Десять”, “Гармонія”). Письменник, наскільки це можливо, намагається об
єктивно зобразити події, взяті ним як життєвий матеріал для художньої оповіді. Явної симпатії, допоки це було дозволено, він не виявляє нікому (що дало пізніше підстави радянським «критикам» наділити його абсолютно несправедливими прізвиськами – "співцем куркульства", "попутником"). Унаслідок таких гонінь і бажаючи «виправитися», письменник пише декілька творів з «правильним» ідеологічним підтекстом, найяскравішим з яких є "Гармонія", хоча навіть у цьому ідейно заангажованому творі простежується прагнення автора не виправдати, не возвеличити нову більшовицьку владу, а спонукати читача до роздумів зображеним. Першочерговим завданням для Григорія Косинки, як і для багатьох його сучасників – П. Тичини, Є. Плужника, Д. Фальківського, було осудити кровопролиття, відвернути трагедію загальнонаціонального масштабу, загалом пробудити в людях людське. У створеній письменником художній реальності, яка була відображенням недавніх подій в Україні, жахливою правдою постає факт втрати людиною гуманістичних цінностей: вона зважується і здійснює надзвичайно жорстокі вчинки і навіть вбивства. Війна як граничний, крайній стан, переломний момент, пробудила в індивідумі невідомі навіть йому самому архаїчні пласти, – жагу й жадоба до насилля, – звірячий непереборний інстинкт. Не замислюючись, на Святвечір вбивають рідні Маряни її чоловіка – Мусія Політику – за реквізовані ним воли і землі (“Політика”), заможний селянин Кирило Смолярчук прагне “насипати проса в живіт” братам Василю і Гришці Гандзюками за вкрадену копу (“Гармонія”), штабс-капітан Мічугін “на дрібні шматки, на кривавий мотлох порубав і посік шаблею обох червоноармійців`("Гармонія "). Ця здатність у межах однієї-двох сторінок оповіді виписати трагедію маленької людини на тлі буремної епохи виглядає найбільш очевидним зв’язком із творчою манерою В.Стефаника, з його експресіоністичною скорботою за втраченими людством гуманістичними цінностями.є та матір б’є…// “Анкета”У змалюванні ворогуючих сил, які боролися за владу в Україні протягом 1918-1922 років, неявна симпатія автора не на боці «червоних». Теж саме можна зауважити і стосовно «білих»: Григорій Косинка зображає ганебні картини великоруського шовінізму – антисемітську пропаганду ("Троєкутний бій"), виводить образи ґвалтівників і грабіжників у золотих погонах, із царськими нашивками ("Гармонія"), загалом акцентує на ментальному небажанні колишніх царських «офіцерів» розуміти і шанувати представників інших націй, зокрема, української:
Поручик гвардії байдуже слухав Грищине варнякання... Мову цього хлопця, коли сказати правду, він теж розумів дуже зле: "Какие дикари живут в России... " -подумав поручик. // "Гармонія".
У новелі "Фавст" Григорій Косинка все ж видає свої симпатії до національно-визвольного руху, які раніше неявно прочитувались у змальованих письменником образах "бандитів" – представників стихійно утворених загонів самооборони проти експансії зайд, білих і червоних. Загалом автор, якому, мабуть, болить поразка української державності, шукає відповіді на питання, чому ж його нація не перемогла, не здобула незалежність. У створеній новелістом художній реальності міститься одна з можливих відповідей – це низька національна свідомість українців, більша частина яких взагалі не ідентифікують себе із Україною, навіть не уявляє, що це таке:
З іронією запитує Мічугін:
— Как фамилия, какой нации?
— Гандзюк, — серйозно відповідає Василь. Він на хвилину замислюється; важко йому, видно, відповісти на друге запитання — не гаразд розуміє він, що воно визначає нація? Справді якої він нації?
Хотів просто сказати офіцерові: "Пиївський... " Але вирішив чомусь, що це буде не так. Тоді тихо додав:
— А нації — православний.// «Гармонія».
Виникає у творчості письменника й проблема пристосуванства у новій більшовицькій владі, коли «керуючими» стали далекі від партії та її ідей спритники. Якщо, скажімо, письменник Микола Хвильовий зображає цю проблему зсередини – як один із «правовірних», істинний представник комунізму, якого страшить такий стан речей в його партії, то безпартійний Григорій Косинка змальовує це явище зі сторони, без жодних симпатій і ретушування. У його творах ми бачимо, що прийшли до влади і «пожинають» здобутками революції не просто міщани (не просто «харі непереможеного хама»), а бандити, ті хто вчора, користуючись безвладдям, грабували, ґвалтували, вбивали – сьогодні стали головами сільрад, виступають з промовами і починають писати доноси на ідейних, тобто справжніх комуністів. Так, зокрема, діє головний герой новели «Анкета» із промовистим прізвищем Собачка (прізвищем – вивіскою):
... На печі шепотіла осокою дітям баба Оксана:
— Ваш батько виписує душі, як у граматку, а потім п
Близькою є для письменника тема порухів людської душі: від здатності кохати (“Місячний сміх”), до здатності усвідомити себе людиною, чи навпаки зректися якоїсь частини себе заради самозбереження, перебуваючи у владі цього непереможного інстинкту (“Десять”, “Циркуль”).
Образна система творів Григорія Косинки переважно будується навколо пересічних селян. Герої його новел — це малописемні сільські хлопці, яким притаманне прагнення до знань, до кращого життя; вони не бажають повторити гірку долю своїх упосліджених батьків. Також типовими персонажами є образи учасників громадянської війни – білих, зелених, червоних, жовто-блакитних. Письменник, вірний принципу об’єктивного зображення дійсності, не ідеалізує червоних, які вийшли з простих селян – вони такі ж, як і всі – живі люди з вадами («Десять»). Без пієтету до «благородного» походження зображає білих – великороських шовіністів, які давно вже втратили надію на перемогу, як, власне, і «честь мундира».
Новелістика Григорій Косинка не має рис ані тематичного, ані формального новаторства. Творець «Політики» майстерно розвиває манеру письма авторів раннього українського модернізму – В.Стефаника, М.Коцюбинського. Для його творів характерним є збереження чіткого композиційного устрою (експозиція – знайомство з героями і обставинами оповіді, зав
язка – конфлікт, досить часто соціально зумовлений, кульмінація – найбільш напружений момент оповіді, розвязка – фінальний акорд твору) – “В хаті Штурми”, “Десять”, “Анкета”, “Політика”, “Циркуль”, “Гармонія”. Зрідка зустрічаються і безсюжетні твори з численними смисловими лакунами (розривами), де авторська думка поступається місцем роздумам самого читача над твором – “Троєкутний бій”, “Перед світом”, “Заквітчаний сон”. Характерними для новел і оповідань Григорія Косинки є риси нового українського прозописьма:— розмитість хронотопу (невизначеність часопростору);
— уривчастість оповіді, кінематографічність (швидка зміна подій, ракурсів);
— ретроспективність (перескакування оповіді з тут – і – зараз у далеке чи нещодавнє минуле);
— максимально наближений до живого діалог;
— посилена увага до зорового, слухового образу;
— схематизація портрету і пейзажу, свідоме опускання увиразнюючих, конкретних деталей (відхід від натуралістичної фотографічності).
До індивідуальних рис творчості Григорія Косинки можемо віднести автобіографізм – “На буряки” (підзаголовок – “Згадка з дитячих літ”), “Під брамою собору” (мав помешкання на території Софійського собору), “Мент” – образок з “канцелярського болота” – служба в земській управі.
Стиль прози Григорія Косинки можна визначити як органічне поєднання “елементів імпресіонізму, експресіонізму, революційного романтизму” (О.Хоменко).
Доля письменника, як і багатьох інших представників Розстріляного відродження, склалася трагічно. 4 листопада 1934 він був заарештований. Ось як про це згадує його дружина:
« Дипломну роботу я закінчила. Написала слово до захисту і суботнього вечора на 5 листопада попросила Григорія, щоб прочитав його, може щось виправить. Він же мені у відповідь:
— А, Тамара! Не треба братися на ніч за таку серйозну роботу. Завтра неділя, у нас буде час уважно перечитати і зробити так, щоб усе було хороше. Поспішати не треба. Все в наших руках. Ти згодна?
Я погодилася. Завтра, то й завтра.
Не прочитав Григорій мого слова… Ця субота була останнім днем, коли ми були разом і коли я бачила його… Останні слова закарбувалися у серці й звучать мені всі роки мого самотнього життя…[7]// Косинка Г. М. Вибрані твори [Текст] : художня література / Г. Косинка; Вступ. слово П. П. Кононенка; Упоряд. та передм. О. А. Хоменка. — Київ : ЛДЛ, 2002. — 192 с. — с. 12.
Григорія Косинку засудили за звинуваченням у приналежності до організації, яка готувала терористичні акти проти керівників партії та Радянської влади. Він проходив по судовій справі разом з письменниками Антіном та Іваном Крушельницькими, Костем Буревієм, О. Влизьком, Дмитром Фальківським. Керуючись відповідною постановою ЦВК Союзу РСР, виїзна сесія Військової колегії присудила Григорія Косинку-Стрільця «розстріляти». Вирок було виконано 15 грудня 1934 року в Києві, у Лук’янівському СІЗО .
18 грудня газети повідомили про страту Григорія Косинки. Наприкінці грудня 1934 року на квартирі М. Рильського зібралися письменники, аби вшанувати пам`ять знищеного Косинки. Після цього, аж до часів «хрущовської відлиги», про Косинку не згадували.
Письменника було реабілітовано 19 жовтня 1957 року посмертно. У копiї довiдки за формою № 30, що зберiгається в архiвних фондах ЦНБ iм. Вернадського АН України, зазначається:
« Дело по обвинению Косынки-Стрелец Г.М., арестованного 5 ноября 1934 года, пересмотрено военной коллегией Верховного суда СССР 19 октября 1957 года.
Приговор военной коллегии от 13-15 декабря 1934 года в отношении Косынки-Стрелец Г.М. по вновь открывшимся обстоятельствам отменен и дело за отсутствием состава преступления прекращено. Косынка-Стрелец реабилитирован посмертно”.
ГРИГОРІЙ КОСИНКА. “МЕНТ” ЖИТТЯ
Григорію Косинці
Ми тебе шукаєм по росинці
В Щербанівці, серед тополин,
І виходить мати у косинці
Виглядає, чи не прийде син.
Не приймав ти підлості нітрохи,
Прогримів, немов весняний грім,
І стоїть замучена епоха
Над безсмертним іменем твоїм.
Андрій Малишко
Григорій Михайлович Стрілець (Косинка) народився 29 листопада 1899 року у с. Шербанівка Обухівського району Київської області. Його багатодітна родина була бідною, хоча й походила із славного, колись заможного чумацького роду. Батьки були писемними і, як це, згідно з історичними даними, було заведено в Україні, з усіх сил намагалися вивчити своїх дітей. У хаті, за спогадами письменника, завжди читалися книги. Звичайно, улюбленою книгою був «Кобзар», але був він чи не єдиним українським виданням у домашній бібліотеці: батько переважно купував те, що було доступним – невисокої художньої якості «приключенческие книжки для народа» ще й російською мовою (такий стан речей у тогочасному українському суспільстві був наслідком політики Російської імперії, запроваджених нею каральних заходів – Емського циркуляра, Валуєвського наказу, загалом ксенофобського ставлення до культур народів, які перебували у колоніальній залежності). І от одного разу батько приніс книжку написану «мужицькою» мовою і про мужиків: «Приніс батьку дивну книжку – “Конотопська відьма” Грицька Квітки; я сміявся з прізвища автора — Грицько Квітка, чому не Півонія, не Деревій, а просто Квітка…”. Так письменник описав пізніше свої дитячі враження від ознайомлення із першим у його житті прозовим твором української літератури. Квітчина «Конотопська відьма» дуже вплинула на малого Гриця, на його світогляд. Пізніше, коли сам він уже став на письменницьку стезю, то обрав собі за літературний псевдонім народну назву квіток “червоних косинців”, з одного боку, можливо, вказуючи на свою належність до українського прозового дискурсу за аналогією до Григорія КВІТКИ-Основ’яненка, з іншого, підкреслюючи через просту красу непримітної польової квітки своє не-панське походження.
Хлопчик ріс здібним, але родина не мала можливості вчити його. А вчитися, ой, як хотілося! І тому у 1914 році п’ятнадцятирічний хлопець, здобувши дома початкову освіту, їде до Києва «шукати долі». Вдень чистить взуття, працює кур’єром, а після робочого дня відвідує вечірній курс гімназії. За деякими даними, під час громадянської війни Григорій Косинка бере участь у військових діях на боці отамана Зеленого. Цей факт письменник із зрозумілих причин пізніше приховував. Скоріше за все, він таки дійсно був учасником визвольних змагань (багато його творів мають революційні мотиви, в яких вчувається досвід очевидця), і то не на боці червоних, бо, у такому разі, цю деталь своєї біографії не замовчував, а вказував би у автобіографіях і спогадах. На початку двадцятих років письменник вчиться в ІНО (Інституті народної освіти, так у той час називали Київський університет, бо нова Радянська імперія вважала, що університети можуть бути лише у Москві, у крайньому випадку, в Ленінграді).Тоді ж Григорій Косинка приходить як автор в українську літературу і відразу заявляє про себе як про самобутнього, талановитого прозаїка. У 1919 року виходить перша новела “На буряки” на сторінках газети “Боротьба”: ця новела – одна з перших – не мала ознак початківства, була схвально оцінена критикою. Це було своєрідним бойовим хрещенням, і з цього моменту розпочинається письменницька діяльність Григорія Косинки. Написання художніх творів він успішно суміщав із роботою в редакціях різних популярних періодичних видань, пізніше був директором Харківського і Київського радіокомітетів.
Бути письменником у двадцятих роках ХХ ст. значило бути активним учасником літературного життя: приєднатися до вже існуючого літературного угруповання, або створити своє, ствердити свою мистецьку позицію власним підписом під творчим маніфестом. У ті буремні роки народжується майбутнє гасло радянського мистецтва загалом, і літератури зокрема: мистецтво – це не приватна справа кожного, а колективний захід; творчий індивід повинен своє особисте підпорядкувати загальному, визначеному на літературних, партійних і т.д. зборах. Григорій Косинка стає таким активним учасником літературного життя в Україні. Із 1920 року – член літературно-мистецької групи “Гроно”, куди, крім нього, входили П.Филипович, Дмитро Загул, Ґео Шкурупій, худ. Гр.Нарбут. В однойменному альманасі “Гроно” письменник опублікував три свої твори – “Мент”, “Під брамою собору”, “За земельку”. Після розпаду цієї групи став членом літературної організації “Ланка”, серед інших учасників якої були В.Підмогильний, Б.Антоненко-Давидович, Є. Плужник, Тодось Осьмачка, Марія Галич. Із 1926 року після самоліквідації “Ланки” й утворення “Марсу” («Майстерні революційного слова», в якій залишився склад попередньої «Ланки») – член цієї організації. Про всі ці організації можна сказати, використовуючи тодішню термінологію, що вони були об’єднаннями так званих «попутників»: тоді як радянський народ на чолі з партією рухались у світле комуністичне майбутнє, письменники – «попутники» просто рухалися за інерцією з усіма, тому що їм було «по путі», а насправді не підтримували й не відображали на сторінках своїх творів «лінію партії». Дійсно, і Григорій Косинка, і Є. Плужник, і В. Підмогильний, і Б. Антоненко-Давидович були далекими у своїй творчості від політичної заангажованості, намагались зображати дійсність, керуючись законами реалізму, а не соцреалізму, який, на щастя, ще не був панівним способом і методом відображення життя. Більше того, деякі з них навіть робили критичні й сатиричні замальовки з нового радянського режиму: «У 1923 році в журналі «Нова Україна» (Берлін-Прага) поряд із творами Тодося Осьмачки, В. Підмогильного з
являється оповідання «Анархісти» та цикл нарисів «Повстанці» Григорія Косинки, у якому відтворюється складна пореволюційна ситуація на селі — протест проти насильницької більшовицької політики. Цій публікації сприяв В.Винниченко, який на той час перебував за кордоном. Ця подія в тогочасних мистецьких колах набула гучного розголосу. Авторів звинувачували в небезпечних звязках із ворожою до радянської влади еміграцією» //(Косинка Г. М. Вибрані твори /Упоряд. текстів, передм. І. М. Андрусяка. — Х.: Ранок, 2003. — С.23).Загалом Григорій Косинка – видна постать у тогочасному культурно-мистецькому житті України. Він був нерідким учасником літературних вечорів і дискусій, які влаштовувались періодично як відкриті публічні заходи. Письменниця Докія Гуменна в своєму автобіографічному романі «Дар Евдотеї» згадує, що Григорія Косинку досить часто на таких літературних вечорах просили щось прочитати зі свого, і він заворожував всіх, бо писав і читав власні твори, як бог!
За життя письменника його твори регулярно видавались: у 1922 році виходить перша збірка новел “На золотих богів”, далі прозові збірки “В житах” (1926), “Політика» (1927), “Вибрані оповідання” (1928, 1929).
Григорій Косинка один із небагатьох українських прозаїків – майстрів новели, чиє ім
я можна поставити в один ряд із іменами таких майстрів цього жанру, як В.Стефаник, з яким багато років листувався, і чия творча манера вплинула на формування його оригінального творчого методу, а також М.Коцюбинський.єктивних характеристик, обмеженої кількості слів створити цілісну картину, гранично виразну та емоційну. Ця унікальна здатність поєднувати зорові враження, звуки довкілля, мистецькі і природні, народнопісенні образи і літературні ремінісценції формує неповторну семантику творів письменника, засвідчує його здатність одухотвореного, творчого сприйняття буденності, її переродження, переосмислення. Вже перша новела Григорія Косинки “На буряки” засвідчує неабияку майстерність у створенні такого складеного із декількох типів вражень образу:Починаючи розмову безпосередню про художню творчість автора «Політика», хотілося б передусім звернути увагу не на те, про що писав, а як він це робив. Григорія Косинку небезпідставно називають малярем у прозі: його творча манера являє собою концентроване поєднання звукового, зорового і вербального (метафоричного) образу. Для його письма характерно за допомогою скупих суб
«Засміялись дзвоники шляхом аж на вигоні, і тільки чути голосну пісню полільниць та іноді хапливе: “Рушай!”
Все змішується — пісок холодний під ногами, пісня…
Ой горе нам, молодим,
З цим прикажчиком дурним,
Гей, гей! Ох-хо-хо!
З цим прикажчиком дурним
— весело затяглії дівчата» // «На буряки»
У творах Григорія Косинки нерозривним є зображення душевних станів героїв, колізій оповіді з описом природи. І сама природа нерідко стає ніби живим учасником описуваного. Особливу увагу письменника привертає небесна сфера – зірки, місяць, сонце. Раз у раз постають мальовничо зображені заходи і сходи сонця, нічне, усипане зорями небо:
«Огненними стовпами підперло сонце Дівич-гору…
Срібно-золотими карбованцями ласкаво сипнуло в замріяні дніпрові хвилі, запалило мільйонами світів, заграло бризками і, як ляльку, поцілувало синьо-білий пароход, далі посміхнулось зеленими лугами до верболозу і соромливо, по-дівочи, сховалось за вербами.
І довго це біліла срібляста смуга під колесами пароходу: переллється білою піною, зашумить в такт вітру, лопати колес заграють, забовтають, як велика риба, а тоді тільки чути, як шипить машина, сіпає і сипле іскрами в зоряне небо…”// “Вечірні тіні”.
Як писав свого часу сучасник і побратим Григорія Косинки – Б.Антоненко-Давидович: “Однією з властивостей Косинчиної творчості було певне послідовне самообмеження, коли письменник ніби сам себе прирік усе життя триматися селянської тематичної царини й ніколи не виходити за її межі. Ставши ще в студентські роки городянином, давно вже оббувши у місті і призвичаївшись до нього, Косинка, проте, лишився селянином у творчості. Не тільки в тематичному доборі, а й у метафорах, епітетах, порівняннях”. Слова Антоненко-Давидовича, з огляду на творче надбання Косинки, звучать як аксіома, як правило, з якого, як і з усякого правила, трапляються винятки (наприклад, новели на теми міста “Під брамою собору”, “Троєкутний бій”). Тематика більшості творів письменника – цілісний проблемний комплекс пореволюційного українського села, і, в першу чергу, це громадянська (як тоді казали, горожанська) війна, дилема суспільної орієнтації селян, виникнення стихійного опору в їх середовищі як білим “золотопогонщикам”, так і червоним комунам. Бо й ті, й ті – зайди, далекі, нещирі, байдужі до дійсних проблем села (“Сходка”, “На золотих богів”, “Десять”, “Гармонія”). Письменник, наскільки це можливо, намагається об
єктивно зобразити події, взяті ним як життєвий матеріал для художньої оповіді. Явної симпатії, допоки це було дозволено, він не виявляє нікому (що дало пізніше підстави радянським «критикам» наділити його абсолютно несправедливими прізвиськами – "співцем куркульства", "попутником"). Унаслідок таких гонінь і бажаючи «виправитися», письменник пише декілька творів з «правильним» ідеологічним підтекстом, найяскравішим з яких є "Гармонія", хоча навіть у цьому ідейно заангажованому творі простежується прагнення автора не виправдати, не возвеличити нову більшовицьку владу, а спонукати читача до роздумів зображеним. Першочерговим завданням для Григорія Косинки, як і для багатьох його сучасників – П. Тичини, Є. Плужника, Д. Фальківського, було осудити кровопролиття, відвернути трагедію загальнонаціонального масштабу, загалом пробудити в людях людське. У створеній письменником художній реальності, яка була відображенням недавніх подій в Україні, жахливою правдою постає факт втрати людиною гуманістичних цінностей: вона зважується і здійснює надзвичайно жорстокі вчинки і навіть вбивства. Війна як граничний, крайній стан, переломний момент, пробудила в індивідумі невідомі навіть йому самому архаїчні пласти, – жагу й жадоба до насилля, – звірячий непереборний інстинкт. Не замислюючись, на Святвечір вбивають рідні Маряни її чоловіка – Мусія Політику – за реквізовані ним воли і землі (“Політика”), заможний селянин Кирило Смолярчук прагне “насипати проса в живіт” братам Василю і Гришці Гандзюками за вкрадену копу (“Гармонія”), штабс-капітан Мічугін “на дрібні шматки, на кривавий мотлох порубав і посік шаблею обох червоноармійців`("Гармонія "). Ця здатність у межах однієї-двох сторінок оповіді виписати трагедію маленької людини на тлі буремної епохи виглядає найбільш очевидним зв’язком із творчою манерою В.Стефаника, з його експресіоністичною скорботою за втраченими людством гуманістичними цінностями.є та матір б’є…// “Анкета”У змалюванні ворогуючих сил, які боролися за владу в Україні протягом 1918-1922 років, неявна симпатія автора не на боці «червоних». Теж саме можна зауважити і стосовно «білих»: Григорій Косинка зображає ганебні картини великоруського шовінізму – антисемітську пропаганду ("Троєкутний бій"), виводить образи ґвалтівників і грабіжників у золотих погонах, із царськими нашивками ("Гармонія"), загалом акцентує на ментальному небажанні колишніх царських «офіцерів» розуміти і шанувати представників інших націй, зокрема, української:
Поручик гвардії байдуже слухав Грищине варнякання... Мову цього хлопця, коли сказати правду, він теж розумів дуже зле: "Какие дикари живут в России... " -подумав поручик. // "Гармонія".
У новелі "Фавст" Григорій Косинка все ж видає свої симпатії до національно-визвольного руху, які раніше неявно прочитувались у змальованих письменником образах "бандитів" – представників стихійно утворених загонів самооборони проти експансії зайд, білих і червоних. Загалом автор, якому, мабуть, болить поразка української державності, шукає відповіді на питання, чому ж його нація не перемогла, не здобула незалежність. У створеній новелістом художній реальності міститься одна з можливих відповідей – це низька національна свідомість українців, більша частина яких взагалі не ідентифікують себе із Україною, навіть не уявляє, що це таке:
З іронією запитує Мічугін:
— Как фамилия, какой нации?
— Гандзюк, — серйозно відповідає Василь. Він на хвилину замислюється; важко йому, видно, відповісти на друге запитання — не гаразд розуміє він, що воно визначає нація? Справді якої він нації?
Хотів просто сказати офіцерові: "Пиївський... " Але вирішив чомусь, що це буде не так. Тоді тихо додав:
— А нації — православний.// «Гармонія».
Виникає у творчості письменника й проблема пристосуванства у новій більшовицькій владі, коли «керуючими» стали далекі від партії та її ідей спритники. Якщо, скажімо, письменник Микола Хвильовий зображає цю проблему зсередини – як один із «правовірних», істинний представник комунізму, якого страшить такий стан речей в його партії, то безпартійний Григорій Косинка змальовує це явище зі сторони, без жодних симпатій і ретушування. У його творах ми бачимо, що прийшли до влади і «пожинають» здобутками революції не просто міщани (не просто «харі непереможеного хама»), а бандити, ті хто вчора, користуючись безвладдям, грабували, ґвалтували, вбивали – сьогодні стали головами сільрад, виступають з промовами і починають писати доноси на ідейних, тобто справжніх комуністів. Так, зокрема, діє головний герой новели «Анкета» із промовистим прізвищем Собачка (прізвищем – вивіскою):
... На печі шепотіла осокою дітям баба Оксана:
— Ваш батько виписує душі, як у граматку, а потім п
Близькою є для письменника тема порухів людської душі: від здатності кохати (“Місячний сміх”), до здатності усвідомити себе людиною, чи навпаки зректися якоїсь частини себе заради самозбереження, перебуваючи у владі цього непереможного інстинкту (“Десять”, “Циркуль”).
Образна система творів Григорія Косинки переважно будується навколо пересічних селян. Герої його новел — це малописемні сільські хлопці, яким притаманне прагнення до знань, до кращого життя; вони не бажають повторити гірку долю своїх упосліджених батьків. Також типовими персонажами є образи учасників громадянської війни – білих, зелених, червоних, жовто-блакитних. Письменник, вірний принципу об’єктивного зображення дійсності, не ідеалізує червоних, які вийшли з простих селян – вони такі ж, як і всі – живі люди з вадами («Десять»). Без пієтету до «благородного» походження зображає білих – великороських шовіністів, які давно вже втратили надію на перемогу, як, власне, і «честь мундира».
Новелістика Григорій Косинка не має рис ані тематичного, ані формального новаторства. Творець «Політики» майстерно розвиває манеру письма авторів раннього українського модернізму – В.Стефаника, М.Коцюбинського. Для його творів характерним є збереження чіткого композиційного устрою (експозиція – знайомство з героями і обставинами оповіді, зав
язка – конфлікт, досить часто соціально зумовлений, кульмінація – найбільш напружений момент оповіді, розвязка – фінальний акорд твору) – “В хаті Штурми”, “Десять”, “Анкета”, “Політика”, “Циркуль”, “Гармонія”. Зрідка зустрічаються і безсюжетні твори з численними смисловими лакунами (розривами), де авторська думка поступається місцем роздумам самого читача над твором – “Троєкутний бій”, “Перед світом”, “Заквітчаний сон”. Характерними для новел і оповідань Григорія Косинки є риси нового українського прозописьма:— розмитість хронотопу (невизначеність часопростору);
— уривчастість оповіді, кінематографічність (швидка зміна подій, ракурсів);
— ретроспективність (перескакування оповіді з тут – і – зараз у далеке чи нещодавнє минуле);
— максимально наближений до живого діалог;
— посилена увага до зорового, слухового образу;
— схематизація портрету і пейзажу, свідоме опускання увиразнюючих, конкретних деталей (відхід від натуралістичної фотографічності).
До індивідуальних рис творчості Григорія Косинки можемо віднести автобіографізм – “На буряки” (підзаголовок – “Згадка з дитячих літ”), “Під брамою собору” (мав помешкання на території Софійського собору), “Мент” – образок з “канцелярського болота” – служба в земській управі.
Стиль прози Григорія Косинки можна визначити як органічне поєднання “елементів імпресіонізму, експресіонізму, революційного романтизму” (О.Хоменко).
Доля письменника, як і багатьох інших представників Розстріляного відродження, склалася трагічно. 4 листопада 1934 він був заарештований. Ось як про це згадує його дружина:
« Дипломну роботу я закінчила. Написала слово до захисту і суботнього вечора на 5 листопада попросила Григорія, щоб прочитав його, може щось виправить. Він же мені у відповідь:
— А, Тамара! Не треба братися на ніч за таку серйозну роботу. Завтра неділя, у нас буде час уважно перечитати і зробити так, щоб усе було хороше. Поспішати не треба. Все в наших руках. Ти згодна?
Я погодилася. Завтра, то й завтра.
Не прочитав Григорій мого слова… Ця субота була останнім днем, коли ми були разом і коли я бачила його… Останні слова закарбувалися у серці й звучать мені всі роки мого самотнього життя…[7]// Косинка Г. М. Вибрані твори [Текст] : художня література / Г. Косинка; Вступ. слово П. П. Кононенка; Упоряд. та передм. О. А. Хоменка. — Київ : ЛДЛ, 2002. — 192 с. — с. 12.
Григорія Косинку засудили за звинуваченням у приналежності до організації, яка готувала терористичні акти проти керівників партії та Радянської влади. Він проходив по судовій справі разом з письменниками Антіном та Іваном Крушельницькими, Костем Буревієм, О. Влизьком, Дмитром Фальківським. Керуючись відповідною постановою ЦВК Союзу РСР, виїзна сесія Військової колегії присудила Григорія Косинку-Стрільця «розстріляти». Вирок було виконано 15 грудня 1934 року в Києві, у Лук’янівському СІЗО .
18 грудня газети повідомили про страту Григорія Косинки. Наприкінці грудня 1934 року на квартирі М. Рильського зібралися письменники, аби вшанувати пам`ять знищеного Косинки. Після цього, аж до часів «хрущовської відлиги», про Косинку не згадували.
Письменника було реабілітовано 19 жовтня 1957 року посмертно. У копiї довiдки за формою № 30, що зберiгається в архiвних фондах ЦНБ iм. Вернадського АН України, зазначається:
« Дело по обвинению Косынки-Стрелец Г.М., арестованного 5 ноября 1934 года, пересмотрено военной коллегией Верховного суда СССР 19 октября 1957 года.
Приговор военной коллегии от 13-15 декабря 1934 года в отношении Косынки-Стрелец Г.М. по вновь открывшимся обстоятельствам отменен и дело за отсутствием состава преступления прекращено. Косынка-Стрелец реабилитирован посмертно”.
А це означаэ полний беспредел.
Ха, засветили валютчиков с лаве. Теперь как им жить то дальше бедным.
Говорят что снова начали предпринимателей братки налогом облагать. Кто в курсе ?