Мироновка и прокурор

9 030 ответов

1. 28.12.2015 у Миронівській ЦРЛ відбудеться День донора. Забір крові буде проводитись на другому поверсі поліклініки Миронівської ЦРЛ виїзною бригадою міста Біла Церква. Оплата за дозу крові (0,480 л) – 125,30 грн. З собою ОБОВ’ЯЗКОВО необхідно мати паспорт та ідентифікаційний код.
   Запрошуємо всіх здорових, небайдужих людей віком 18-60 років виконати почесну місію – прийти та здати кров під лозунгом «Ваша кров врятує життя Людини!».

   Ответить

2. З мене теща скільки крові випила,і хотів би здать та нема.Шоб ти здохла с*ка..

   Ответить

3. Открылся магазин, где женщины могут выбрать и купить себе мужа. У входа висит свод правил работы магазина:
   1. Вы можете посетить магазин только один раз.
   2. В магазине 6 этажей, качество мужчин повышается с увеличением этажа.
   3. Вы можете выбрать мужчину на любом этаже или подняться на верхний этаж.
   4. Не разрешается возвращаться на нижний этаж.
   Одна женщина пошла в этот самый
   “Магазин мужей”, чтобы найти себе спутника. Прочитав у входа на первый этаж вывеску: “Мужчины, имеющие работу”, — она идет сразу на второй этаж.
   Вывеска на 2 этаже: “Мужчины, имеющие работу и любящие детей”.
   Женщина идет на третий.
   Вывеска на 3 этаже: “Мужчины, имеющие работу, любящие детей и необычайно красивые”. “Ух ты! ” — подумала женщина и пошла на четвертый этаж.
   Вывеска на 4 этаже: “Мужчины, имеющие работу, любящие детей, ослепительной красоты и помогающие по дому”.
   — Невероятно! воскликнула женщина и пошла на пятый этаж.
   Вывеска на 5 этаже: “Мужчины, имеющие работу, любящие детей, ослепительной красоты, помогающие по дому и очень романтичные”.
   Женщине очень захотела выбрать себе мужа здесь, но пошла на шестой этаж.
   И на шестом этаже она читает вывеску: :
   “На этом этаже нет мужчин, этот этаж существует лишь для того, чтобы лишний раз доказать, что женщину удовлетворить невозможно. Благодарим за посещение нашего магазина! ”
   А прямо напротив этого магазина был открыт “Магазин жен”. На первом этаже находятся женщины, любящие заниматься cекcом. На втором богатые женщины, любящие заниматься cекcом. А с 3 по 6 этажи ТАК НИКТО НИ РАЗУ И НЕ ЗАШЕЛ. 473

   Ответить

4. А ти знаєш, — Гнат питає в родича Тимошки, — Що у Києві на стінах почепили дошки “В цім будинку жив художник”, “В цьому жив письменник”? А ось я живу на світі, скромний Гнат Вареник, Одинокий, нежонатий, вигнав жінку з дому І виплачую проценти синові малому… А коли засну навіки у сирій могилі, Чи напишуть щось на хаті друзі мої милі? — Не журись, — сказав Тимошка і утішив Гната: Ми напишем на фанері: “Продається хата”.

   Ответить

5. Оля Слива скаржиться що біля її магазину “Одяг з Європи” на часнику постійно сруть і ригають))))) Давайте кожен віддамо борг радикальній партії і наригаємо у Олі коло магазину і насремо!

   Ответить

6. КВОЛИЙ?

   Ответить

7. Тепер будемо свободно срати у Сливки під магазином! Яка гарна ідея! І будемо ригати зі словами “Героям сала”! ))))))

   Ответить

8. Сьогодні близько 3-ї години ранку був пограбований ювелірний магазин в Еко-маркеті.Чи не ти бува заліз?

   Злочинці залізли через вибите вікно, .

   Ответить

9. На світлині самозахоплена земельна ділянка православною церквою московського патріархату із побудованими там будівлями.

   Окупаційна церква просить офіційно надати їм цю земельну ділянку в користування, таким чином легалізувати самозахоплення і самобуд.

   Свободівець Віталій Евтіхій запропонували відмовити у задоволенні клопотання, та запропонувати церкві Київського патріархату надати цю ділянку в користування. …

   Ответить

10. А чого Запару називають Сливою? В неї хлопець?

    Ответить

11. Бля отвічаю сьогодні надристаю у тебе прямо на двері, курва!

    Ответить

12. З приводу сьогоднішнього пограбування. Обікрали магазин місцевої бізнесвумен пані Ставишенко. Винесли речей і прикрас більше як на 50000 грн.

    Так як її магазин — це є територія комплексу Еко — то і за охорону там відповідають охоронці Еко-маркету. І скоріш за все, якщо не знайдуть злодія, то компенсацію заплатить Еко та охоронці.

    За дивним збігом обставин камерам не вдалось зняти крадіїв, хоча камери в приміщені Еко знімають майже все, і той куток де є цей магазин теж. Також є камера ззовні, яка знімає і вікно, яке розбили, і вхід в Еко.

    Склалося враження, що працівники Еко поставили зйомку на найнижчу якість (для економії місця на сервері чи для якоїсь іншої цілі — вирішить слідство) от і видно на відео лише силуети.

    Ответить

13. Че за тему Усик задвинула ? Що за херня ? Ігорька Коваленка синочка до себе взяла радником за 9000 грн щомісяця ? Палентій Кривовяз вообще зам Даниленка ?

    Ответить

14. Я вас умоляю. Яка там охрана в еко… 18-річні сопляки які незаконно заглядають у сумки і хамлять.

    Ответить

15. Народе мій, замучений, розбитий,
    Мов паралітик той на роздорожжу,
    Людським презирством, ніби струпом, вкритий!

    Твоїм будущим душу я тривожу,
    Від сорому, який нащадків пізних
    Палитиме, заснути я не можу.

    Невже тобі на таблицях залізних
    Записано в сусідів бути гноєм,
    Тяглом у поїздах їх бистроїзних?

    Невже повік уділом буде твоїм
    Укрита злість, облудлива покірність
    Усякому, хто зрадою й розбоєм

    Тебе скував і заприсяг на вірність?
    Невже тобі лиш те судилось діло,
    Що б виявило твоїх сил безмірність?

    Невже задарма стільки серць горіло
    До тебе найсвятішою любов’ю,
    Тобі офіруючи душу й тіло?

    Задарма край твій весь политий кров’ю
    Твоїх борців ? Йому вже не пишаться
    У красоті, свободі і здоров’ю?

    Задарма в слові твойому іскряться
    І сила й м’якість, дотеп і потуга
    І все, чим може вгору дух підняться?

    Задарма в пісні твоїй ллється туга,
    І сміх дзвінкий, і жалощі кохання,
    Надій і втіхи світляная смуга?

    О ні! Не самі сльози і зітхання
    Тобі судились! Вірю в силу духа
    І в день воскресний твойого повстання…

    О, якби хвилю вдать, що слова слуха,
    І слово вдать, що в хвилю ту блаженну
    Вздоровлює й огнем живущим буха!

    О, якби пісню вдать палку, вітхненну,
    Що міліони порива з собою,
    Окрилює, веде на путь спасенну!

    Якби!.. Та нам, знесиленим журбою,
    Роздертим сумнівами, битим стидом,–
    Не нам тебе провадити до бою!

    Та прийде час, і ти огнистим видом
    Засяєш у народів вольних колі,
    Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,

    Покотиш Чорним морем гомін волі
    І глянеш, як хазяїн домовитий,
    По своїй хаті і по своїм полі.

    Прийми ж сей спів, хоч тугою повитий,
    Та повний віри; хоч гіркий, та вільний,
    Твоїй будущині задаток, слізьми злитий,

    Твойому генію мій скромний дар весільний.

    Ответить

16. Твори Гомера, поеми “Іліада” і “Одіссея”, є першими за часом відомими нам пам’ятниками давньогрецької літератури і разом з тим взагалі першими пам’ятками літератури в Європі. Утримуючи в собі величезну кількість різного роду сказань і будучи вельми значними за розміром, ці поеми не могли з’явитися раптово, у вигляді твору лише одного геніального письменника. Якщо навіть вони і складені одним поетом, то складені на основі багатовікового народної творчості, в якому сучасна наука встановлює відображення найрізноманітніших періодів історичного розвитку греків. Записані були ці твори вперше тільки в другій половині VI ст. до н.е. Отже, народні матеріали для цих поем створювалися ще раніше, принаймні, за два або за три століття до цього першого запису, а, як показує сучасна наука, гомерівські поеми відображають ще давніші періоди грецької історії.
    Сюжетом гомерівських поем є різні епізоди троянської війни. Греки протягом багатьох століть вели війни в Малій Азії. Однак саме війна з Троєю особливо запам’яталася в пам’яті давніх греків, і їй було присвячено багато різних літературних творів, і, зокрема, кілька спеціальних поем.
    Довгий час події, описувані в поемах Гомера, вважалися вигадкою, красивими легендами, одягнений у прекрасні вірші, які не мають під собою ніякої реальної основи. Однак археологу любителю Генріху Шліману пощастило після багатьох невдач розкрити нашарування стародавніх міст на пагорбі Гіссарлик в Малій Азії (на території сучасної Туреччини), де колись стояла “Священна Троя” Гомера. Після цього успіху Шліман приступив до розкопок Мікен і Тиринфа, стародавніх міст, згадуваних у поемах Гомера. Він відкрив безліч виняткових за своїм історичним значенням пам’яток, і його відкриття поклали початок вивченню мікенського періоду історії Греції.
    Зусиллями археологів, істориків і філологів була відтворена широка картина життя давньогрецьких племен в у догомеровскую і гомерівську епохах. Проте в поемах Гомера зустрічаються згадки про залізний зброю, якого мікенська епоха ще не знала. За мабуть героїчний епос древніх греків складався поступово на основі історичної реальності кількох епох і остаточно оформився в VIII столітті до н.е. Але серед численних літературних творів давнини, що дійшли до нашого часу, ні одне з них не зробило такого сильного впливу на подальший розвиток загальнолюдської культури, як “Іліада” і “Одіссея”.
    II. Гомер в історії античної культури.
    Греки вважали, що епічні поеми “Іліада” і “Одіссея” були складені сліпим поетом Гомером. Сім грецьких міст претендували на те, щоб вважатися батьківщиною поета. У той же час не існує ніяких достовірних свідоцтв про Гомера, і взагалі не можна вважати доведеним, що обидві поеми були створені одним і тим же людиною. В обох поемах зібрані стародавні легенди, “розповіді подорожніх” і свідоцтва мікенської епохи, і в той же час чіткість сюжету і рельєфність характерів героїв робить “Іліаду” та “Одіссею” несхожими на усні епічні поеми. За часів Пісістрата обидві поеми були вже відомі в своєму остаточному вигляді. Здається, автор “Іліади” був іонійців і написав поему близько 700 року до н.е. на багатому матеріалі троянських битв. Всі події “Іліади” відбуваються протягом декількох тижнів, однак передбачається, що читач знає всю передісторію троянської війни. Можливо, що “Одіссея” була написана пізніше тим же автором. Відносини героїв “Одіссеї” більш заплутані, їх характери менш “героїчні” і більш витончені; автор показує ше глибоке знання країн східного Середземномор’я. Між поемами досить тісний логічний зв’язок, і можливо, що “Одіссея” була задумана як продовження “Іліади”. Олександр Великий завжди носив з собою томик “Іліади”, але “Одіссея” все ж таки видається більш оригінальним твором.
    Можна припустити, що сліпий старець Демодок, зображений у восьмий пісні “Одіссеї”, співаючий перед гостями царя Алкіноя на острові феаків, послужив таким собі прообразом для представлення про самого Гомера ще в давнину. Учені до цих пір сперечаються про те, чи існував насправді геніальний творець “Іліади” й “Одіссеї”, або у кожної поеми був свій власний автор, або ж це були розрізнені пісні, зведені воєдино яких-небудь редактором.
    Вже в давнину питання про автора, місце і час появи гомерівських поем були позбавлені будь-якої визначеності. Може бути тільки до Геродота греки вважали Гомера дійсним автором обох поем і навіть всього циклу.
    Усі наявні 9 античних біографій Гомера повні вигадок і є пізнішої підробкою. Так, наприклад, біографії Гомера, підписані іменами Геродота й Плутарха, суперечать тому, що говорять про Гомера самі Геродот і Плутарх.
    Для всіх стародавніх греків “Іліада” і “Одіссея” були не тільки улюбленим читанням. За ним велося навчання в школах. Підлітки і юнаки навчалися в доблесті на прикладах героїв древніх сказань.
    Наскільки широко були відомі вірші Гомера, можна судити за цікавою знахідку, зроблену в Північному Причорномор’ї, де в античну епоху знаходилися процвітаючі грецькі колонії. Це уламок каменя, на якому вирізано початок гомерівського вірша з “Іліади” — “Просунулися зірки …”. Оскільки напис не закінчена і зроблена з помилками, то вчені припускають, що тесав її або початківець каменеріз, або учень різьбяра, який виконував вправу. Але цей уламок каменю з незакінченою віршем, вирізаним в II столітті до н.е., цінний як свідчення того, наскільки велика була слава Гомера. На самому північному краю грецької ойкумени (населеного світу) простим ремісникам були відомі вірші “Іліади”.
    Поширення і, може бути, саме створювання поем відбувалося за допомогою аїдів — співаків, що згадуються в Гомера (Демодок у Алкіноя, Фемій на Ітаці). Пізніше поеми поширювалися професійними співаками-декламаторами, т.зв. рапсодії (“сшивачем пісень”). Їх потім стали називати гомеридов, про які стверджується, що спочатку це були співаки з роду Гомера, але надалі так стали називати і всіх інших співаків. Збереглося ім’я одного гомеридов Кинеф Хиосськом, вставити, за переказами, в “Гомера” багато власних віршів. У VIII — VII століттях гомеридов поширюються вже по всій Греції. Засновуються цілі змагання рапсодів у різних місцях, особливо в Афінах на святах Панафіней. Джерела свідчать про декрет Солона (законодавця в Афінах першої половини VI століття до н.е.) щодо виконання на Панафінеях виключно “Іліади” й “Одіссеї” до того ж у певному, суворо послідовному порядку.
    Що ж стосується першого запису поем Гомера, то пізні джерела (Цицерон, Павсаній, Еліан і ін) приписують її спеціальної комісії при Пісістрат в Афінах. Пізній характер цих джерел змусив деяких вчених засумніватися в існуванні комісії при Пісістрат що, однак, є зайвим критицизмом. Запис поем Гомера була проведена не пізніше VI століття до н.е. і мала державне значення.
    Розглянемо короткий зміст поем.
    III. “Іліада”.
    В “Іліаді” олімпійські боги є такими ж дійовими особами, як і люди. Їх захмарний світ, зображений у поемі, створений за образом і подобою земного світу. Богів від звичайних людей відрізняли лише божественна краса, надзвичайна сила, дар перетворюватися на будь-яку істоту і безсмертя.
    Подібно до людей, верховні божества нерідко сварилися між собою і навіть ворогували. Опис однієї з таких сварок дано на самому початку “Іліади”, коли Зевс, сидячи на чолі бенкетують столу, загрожує побоями своєї ревнивої і дратівливою дружині Гері за те, що вона наважилася йому заперечувати. Кульгавий Гефест вмовляє мати змиритися і не сваритися з Зевсом через смертних. Завдяки його зусиллям знову запанував мир і веселощі. Златокудрий Апполон грає на лірі, аккомпоніруя хору прекрасних муз. Із заходом сонця бенкет закінчується і боги розходяться по своїх палацу, спорудженим для них на Олімпі майстерним Гефестом.
    Поеми складалися з пісень, кожну з яких можна було виконувати окремо, як самостійний розповідь про ту чи іншу подію з життя її героїв, але всі вони так чи інакше мають відношення до троянської війни.
    Причиною троянської війни було викрадення Олени, дружини царя Менелая Парісом, сином троянського царя Пріама. Ображений Менелай покликав на допомогу інших царів. Серед них були Діомед, Одіссей, Аяксн і Ахілл. Ахейские воїни зайняли рівнину між Троєю і морем, витягли кораблі на берег і розбили свій табір, з якого робили вилазки, грабуючи і руйнуючи дрібні поселення. Облога Трої тягнулася 10 років, але в поемах описаний лише останній рік війни. (Тут треба зауважити, що ахейцями називає греків Гомер, називаючи їх також данайцями і аргивянами, а зовсім не греками і навіть не еллінами, як самі греки стали звати себе згодом).
    Починаючи з третьої пісні “Іліади” йде опис битв між ахейцями та троянцями. У ці битви між окремими героями активно втручаються боги. Поема закінчується описом урочистого поховання героїчного вождя троянців Гектора.
    В “Іліаді” в яскравих рисах відтворюються явища реального життя і побуту давньогрецьких племен. Переважає, звичайно, опис побуту військового часу, причому причому поема насичена реалістичним зображенням сцен смерті, жорстоких каліцтв, передсмертних конвульсій. Однак битва зображується найчастіше не як масове бій, а як поєдинок між окремими героями, що виділяються силою, доблестю і військовим мистецтвом. Але подвиги героїв, так барвисто описувані Гомером, не затуляють від погляду поета всі жахи війни. Він яскравими і викривально-реалістичними фарбами відтворює сцени насильства і нещадної жорстокості переможців. Гомер не співчуває жорстокості війни. Він протиставляє їм такі повні людських почуттів епізоди, як прощання троянського вождя Гектора зі своєю дружиною Андромахой перед вирішальною битвою за рідне місто, як плач цариці Гекуби або благання царя Пріама в наметі Ахілла. Тут і свого улюбленого героя, неприборканого в гніві Ахілла, неіствовавшего в жадобі помсти, поет змушує пом’якшиться і пролити сльози разом з Приамом. Настільки ж серйозною противагою яскравому зображенню лютих сутичок між ворогуючими сторонами є докладний опис сцен мирного життя, які були зображені Гефестом на щиті Ахілла. З великою теплотою говорить поет про огрядних нивах з обтяженими зерном колоссям, про численні стадах, що пасуться в долинах, про пишні виноградниках, і, головне, про працьовитих людей, що створили все це достаток, насолоджуються плодами своєї праці і спокоєм мирного життя.
    Час дії “Іліади” охоплює 51 день. Але з цього числа треба відняти ті дні, в які події не відображаються, про них тільки згадується (чума в стані ахейців, бенкет олімпійців в ефіопів, поховання героїв, наруга Ахілла над Гектором, приготування дров для багаття Гектора). Таким чином, в “Іліаді” зображуються головним чином тільки 9 днів з останнього року троянської війни.
    IV. “Одіссея”.
    Про взяття за допомогою хитрості ахейцями Трої розповідалося в одній з пісень “Одіссеї”. Сліпий співак Демодок, оспівуючи хитромудрого царя Одіссея, викладав всю історію споруди величезного дерев’яного коня, всередині якого сховалися найхоробріші з ахейців. Вночі, після того, як троянці затягли жахливого коня всередину кріпосних стін, ахейские воїни вийшли з кінського черева, захопили і зруйнували “священну” Трою. Відомо, що у стародавніх греків були апокрифічними поеми, в яких докладно описувалися подальші події троянської війни. Там говорилося про смерть доблесного Ахілла, загиблого від стріли Париса, винуватця троянської війни і про спорудження фатального для троянців дерев’яного коня. Відомі назви цих поем — “Мала Іліада”, “Руйнування Іліона”, але до нашого часу вони не дійшли.
    Основним змістом “Одіссеї” є сказання про повернення Одіссея на Ітаку після закінчення війни з Троєю. Продовжувалося це повернення дуже довго і зайняло 10 років. У IX-XII піснях Одиссей сам розповідає про свої мандри після відплиття з Трої протягом перших трьох років.
    Спочатку Одіссей зі своїми супутниками потрапляє в країну диких людей — киконов, потім до мирних лотофагів, потім на острів кіклопов, де кіклоп Поліфем, дикун і людожер, з’їв кількох супутників Одіссея і мало не знищив його самого.
    Далі Одіссей потрапляє до бога вітрів Еолу, потім потрапляє до розбійників лестригонов і до чарівниці Кирці, яка утримувала його протягом цілого року, а потім направила його в підземне царство для впізнавання його майбутньої долі.
    Шляхом особливого хитрого прийому Одиссей проїжджає повз острів Сирен, напівжінка, полуптицей, залучати до себе всіх подорожніх своїм хтивим співом і потім пожирали їх. На острові Трінакріі супутники Одіссея пожирають биків Геліоса, за що бог моря Посейдон знищує всі кораблі Одіссея, і рятується тільки один Одіссей, прибитий хвилями на острів німфи Каліпсо. У Каліпсо він живе 3 роки, і боги вирішують, що йому вже пора повернутися додому на Ітаку. Протягом декількох пісень описуються всі пригоди Одіссея на шляху додому, де в цей час місцеві царі доглядають за Пенелопою, вірною дружиною Одіссея, що чекає його протягом 20 років.
    У результаті Одиссей все ж добирається до будинку, разом зі своїм сином Телемахом перебиває всіх наречених, і, придушивши заколот прихильників женихів, запанував в своєму власному будинку і починає щасливу мирне життя після 20-річної перерви.
    Незважаючи на те, що подорож Одіссея додому тривало 10 років, “Одіссея” охоплює ще менше часу, ніж “Іліада” і дія розгортається протягом 40 днів.
    “Одіссея” теж може викладатися по окремих днях, протягом яких відбуваються зображувані в ній події. Цілком очевидно, що укладач або укладачі поеми поділяли зображення того, що відбувається по днях, хоча у Гомера це поділ подекуди не цілком точно виражено.
    Якщо підвести підсумок розподілу дії по днях в “Одіссеї”, то необхідно відзначити, що з 40 днів, принаймні, 25 днів не знаходять для себе докладного викладу. Тобто з 10 років мандрування Одіссея поема зображає тільки останні дні перед Ітакою і кілька днів на Ітаці. Про все інше часу, тобто по суті, про 10 років, або розповідається самим Одіссеєм на бенкеті у Алкіноя, або про них тільки згадується.
    Безсумнівно, що “Одіссея” куди більш складний твір античної літератури, ніж “Іліада”. Дослідження “Одіссеї” з літературної точки зору і з точки зору можливого авторства ведуться і по цей день. У результаті огляду критики “Одіссеї” можна прийти до наступних висновків:
    1. В “Одіссеї” виявляється поєднання елементів двох самостійних поем. З них одну можна назвати власне “Одіссеєю”, а іншу “Телемехіей”.
    2. “Одіссея” представляла повернення Одіссея від Каліпсо через Схерія на батьківщину і його помста женихам у змові з сином так, як вона зображена в XVI пісні. Пенелопа дізнавалася тут чоловіка вже після того, як наречені були ним перебиті.
    3. Автор цієї древньої “Одіссеї” вже сам користувався більш давніми піснями: він з’єднує окрему пісню “Каліпсо”, вільну фантазію на тему “Кирка”, з “Феакідою”, помітна його переробка оповідання в третій особі в розповідь самого Одіссея.
    4. У “Телемаха”, що розповідає про подорож Телемаха в Пілос і Спарту, помічається занепад мистецтва композиції у порівнянні з “Одіссеєю”. З’єднання “Каліпсо” з “Феаки” зроблено настільки майстерно, що зв’язність і послідовність оповідання цілком бездоганна. Навпаки в “Телемаха” сама подорож Телемаха і розповіді йому Нестора і Менелая дуже слабо пов’язані з рештою дією поеми і для уважного читача тут відкриваються навіть прямі протиріччя.
    5. Епілог “Одіссеї” представляє контамінацію окремих частин двох вищезазначених поем і більш древнього походження, ніж остаточна редакція “Одіссеї”.
    6. Діяльність останнього редактора “Одіссеї” полягала в з’єднанні частин древньої “Одіссеї”, “Телемаха” і тієї обробці епілогу, про яку було згадано. Вставки редактора характерні деякими особливостями мови, запозиченням багатьох віршів з древніх поем, неясністю і непослідовністю викладу. У деяких випадках вставки складені з уривків давніх джерел. Також редактор вносить в “Одіссею” вміст циклічних поем.
    V. Переклади Гомера.
    Давньоруський читач міг знайти згадки про Гомера (Омір, як його називали на Русі, слідуючи візантійському вимовою) вже в “Житії” першовчителі Кирила, а про троянську війну прочитати в переведених вже в київську епоху візантійських всесвітніх хроніках.
    Перша спроба віршованого преложения невеликих фрагментів гомерівських поем належить Ломоносову. Тредіаковський перевів гекзаметром — тим же віршованим розміром, яким писав Гомер роман французького письменника Фенелона “Пригоди Телемаха”, написаний за мотивами “Одіссеї”, а точніше “Телемаха”, про яку згадувалося вище. “Телемаха” Тредиаковского містила ряд вставок — прямих перекладів з грецької. У другій половині XVIII століття поеми Гомера перекладав Єрмил Костров. У XIX столітті були зроблені тавшіе класичними переклади “Іліади” Гнедичем і “Одіссеї” Жуковським. З приводу перекладу Гнєдича Пушкін написав гекзаметром спершу таку епіграму:
    “Крив був Гнєдич поет, преложітель сліпого Гомера Боком одним із зразком схожий і його переклад”. Потім Пушкін ретельно вмочили цю епіграму і написав наступну:
    “Чую змовклої звук божественної еллінської мови
    Старця великого тінь чую збентеженою душею “.
    Після Гнєдича переклад “Іліади” був здійснений ще й Мінським, а потім, вже в радянський час — Вересаева, проте ці переклади були не настільки вдалі.
    Перекладом ж “Одіссеї” після Жуковського довгий час ніхто не займався і все-ж таки через майже 100 років після Жуковського “Одіссею” перевів Шуйський, а потім і Вересаєв, але знову ж таки, ці переклади не набули такого широкого розповсюдження і визнання.
    VI. Висновок.
    Поеми “Іліада” і “Одіссея”, приписувані сліпому старцеві Гомеру, надали величезне, ні з чим не порівнянне вплив на всю історію античної культури, а пізніше і на культуру нового часу. Величезне майстерність слагателя цих поем, їх епохального, барвистість, колорит приваблює читача і понині, незважаючи на величезну тимчасову прірву, що лежить між ними.
    На жаль, дуже багато питань, пов’язаних з поемами Гомера, ще не вирішені, і навряд чи будуть дозволені вже коли-небудь. Особливо гостро стоїть питання про авторство цих поем, але нічого дійсно визначеного на це питання відповісти не можна, як не можна було відповісти і сто і тисячу років тому.
    При написанні цієї роботи ми не ставили собі за мету відповісти на будь-які питання, а просто спробували зробити якийсь невеликий загальний огляд на тему про Гомера і його поемах.
    ЛІТЕРАТУРА.
    1. Гомер “Іліада”, М., “Правда”, 1984.

    Ответить

17. Ну як тобі курва обдристані двері?!!! Я буду на них дристати щоночі тепер)))

    Ответить

18. Дурень не сри мені на двері. Я у тебе краще відсмокчу. Оля

    Ответить

19. Ні! Я Ані Зуевій на рота даю вона спрможна сосалка!

    Ответить

20. Та всі знають що та Аня Трубільчиха шалава ще та хоч косе тіпа під порядочну а насправді пойобується із мебельщіком з Білої Церкви тіпа колега і з колишнім і ще з деким з адміністрації бо Коля тупорилить десь на вілосіпеді своєму. І на гроші людей найобують на тих меблях. Виготовляють херню в три дорога

    Ответить

21. ри Гомера, поеми “Іліада” і “Одіссея”, є першими за часом відомими нам пам’ятниками давньогрецької літератури і разом з тим взагалі першими пам’ятками літератури в Європі. Утримуючи в собі величезну кількість різного роду сказань і будучи вельми значними за розміром, ці поеми не могли з’явитися раптово, у вигляді твору лише одного геніального письменника. Якщо навіть вони і складені одним поетом, то складені на основі багатовікового народної творчості, в якому сучасна наука встановлює відображення найрізноманітніших періодів історичного розвитку греків. Записані були ці твори вперше тільки в другій половині VI ст. до н.е. Отже, народні матеріали для цих поем створювалися ще раніше, принаймні, за два або за три століття до цього першого запису, а, як показує сучасна наука, гомерівські поеми відображають ще давніші періоди грецької історії. Сюжетом гомерівських поем є різні епізоди троянської війни. Греки протягом багатьох століть вели війни в Малій Азії. Однак саме війна з Троєю особливо запам’яталася в пам’яті давніх греків, і їй було присвячено багато різних літературних творів, і, зокрема, кілька спеціальних поем. Довгий час події, описувані в поемах Гомера, вважалися вигадкою, красивими легендами, одягнений у прекрасні вірші, які не мають під собою ніякої реальної основи. Однак археологу любителю Генріху Шліману пощастило після багатьох невдач розкрити нашарування стародавніх міст на пагорбі Гіссарлик в Малій Азії (на території сучасної Туреччини), де колись стояла “Священна Троя” Гомера. Після цього успіху Шліман приступив до розкопок Мікен і Тиринфа, стародавніх міст, згадуваних у поемах Гомера. Він відкрив безліч виняткових за своїм історичним значенням пам’яток, і його відкриття поклали початок вивченню мікенського періоду історії Греції. Зусиллями археологів, істориків і філологів була відтворена широка картина життя давньогрецьких племен в у догомеровскую і гомерівську епохах. Проте в поемах Гомера зустрічаються згадки про залізний зброю, якого мікенська епоха ще не знала. За мабуть героїчний епос древніх греків складався поступово на основі історичної реальності кількох епох і остаточно оформився в VIII столітті до н.е. Але серед численних літературних творів давнини, що дійшли до нашого часу, ні одне з них не зробило такого сильного впливу на подальший розвиток загальнолюдської культури, як “Іліада” і “Одіссея”. II. Гомер в історії античної культури. Греки вважали, що епічні поеми “Іліада” і “Одіссея” були складені сліпим поетом Гомером. Сім грецьких міст претендували на те, щоб вважатися батьківщиною поета. У той же час не існує ніяких достовірних свідоцтв про Гомера, і взагалі не можна вважати доведеним, що обидві поеми були створені одним і тим же людиною. В обох поемах зібрані стародавні легенди, “розповіді подорожніх” і свідоцтва мікенської епохи, і в той же час чіткість сюжету і рельєфність характерів героїв робить “Іліаду” та “Одіссею” несхожими на усні епічні поеми. За часів Пісістрата обидві поеми були вже відомі в своєму остаточному вигляді. Здається, автор “Іліади” був іонійців і написав поему близько 700 року до н.е. на багатому матеріалі троянських битв. Всі події “Іліади” відбуваються протягом декількох тижнів, однак передбачається, що читач знає всю передісторію троянської війни. Можливо, що “Одіссея” була написана пізніше тим же автором. Відносини героїв “Одіссеї” більш заплутані, їх характери менш “героїчні” і більш витончені; автор показує ше глибоке знання країн східного Середземномор’я. Між поемами досить тісний логічний зв’язок, і можливо, що “Одіссея” була задумана як продовження “Іліади”. Олександр Великий завжди носив з собою томик “Іліади”, але “Одіссея” все ж таки видається більш оригінальним твором. Можна припустити, що сліпий старець Демодок, зображений у восьмий пісні “Одіссеї”, співаючий перед гостями царя Алкіноя на острові феаків, послужив таким собі прообразом для представлення про самого Гомера ще в давнину. Учені до цих пір сперечаються про те, чи існував насправді геніальний творець “Іліади” й “Одіссеї”, або у кожної поеми був свій власний автор, або ж це були розрізнені пісні, зведені воєдино яких-небудь редактором. Вже в давнину питання про автора, місце і час появи гомерівських поем були позбавлені будь-якої визначеності. Може бути тільки до Геродота греки вважали Гомера дійсним автором обох поем і навіть всього циклу. Усі наявні 9 античних біографій Гомера повні вигадок і є пізнішої підробкою. Так, наприклад, біографії Гомера, підписані іменами Геродота й Плутарха, суперечать тому, що говорять про Гомера самі Геродот і Плутарх. Для всіх стародавніх греків “Іліада” і “Одіссея” були не тільки улюбленим читанням. За ним велося навчання в школах. Підлітки і юнаки навчалися в доблесті на прикладах героїв древніх сказань. Наскільки широко були відомі вірші Гомера, можна судити за цікавою знахідку, зроблену в Північному Причорномор’ї, де в античну епоху знаходилися процвітаючі грецькі колонії. Це уламок каменя, на якому вирізано початок гомерівського вірша з “Іліади” — “Просунулися зірки …”. Оскільки напис не закінчена і зроблена з помилками, то вчені припускають, що тесав її або початківець каменеріз, або учень різьбяра, який виконував вправу. Але цей уламок каменю з незакінченою віршем, вирізаним в II столітті до н.е., цінний як свідчення того, наскільки велика була слава Гомера. На самому північному краю грецької ойкумени (населеного світу) простим ремісникам були відомі вірші “Іліади”. Поширення і, може бути, саме створювання поем відбувалося за допомогою аїдів — співаків, що згадуються в Гомера (Демодок у Алкіноя, Фемій на Ітаці). Пізніше поеми поширювалися професійними співаками-декламаторами, т.зв. рапсодії (“сшивачем пісень”). Їх потім стали називати гомеридов, про які стверджується, що спочатку це були співаки з роду Гомера, але надалі так стали називати і всіх інших співаків. Збереглося ім’я одного гомеридов Кинеф Хиосськом, вставити, за переказами, в “Гомера” багато власних віршів. У VIII — VII століттях гомеридов поширюються вже по всій Греції. Засновуються цілі змагання рапсодів у різних місцях, особливо в Афінах на святах Панафіней. Джерела свідчать про декрет Солона (законодавця в Афінах першої половини VI століття до н.е.) щодо виконання на Панафінеях виключно “Іліади” й “Одіссеї” до того ж у певному, суворо послідовному порядку. Що ж стосується першого запису поем Гомера, то пізні джерела (Цицерон, Павсаній, Еліан і ін) приписують її спеціальної комісії при Пісістрат в Афінах. Пізній характер цих джерел змусив деяких вчених засумніватися в існуванні комісії при Пісістрат що, однак, є зайвим критицизмом. Запис поем Гомера була проведена не пізніше VI століття до н.е. і мала державне значення. Розглянемо короткий зміст поем. III. “Іліада”. В “Іліаді” олімпійські боги є такими ж дійовими особами, як і люди. Їх захмарний світ, зображений у поемі, створений за образом і подобою земного світу. Богів від звичайних людей відрізняли лише божественна краса, надзвичайна сила, дар перетворюватися на будь-яку істоту і безсмертя. Подібно до людей, верховні божества нерідко сварилися між собою і навіть ворогували. Опис однієї з таких сварок дано на самому початку “Іліади”, коли Зевс, сидячи на чолі бенкетують столу, загрожує побоями своєї ревнивої і дратівливою дружині Гері за те, що вона наважилася йому заперечувати. Кульгавий Гефест вмовляє мати змиритися і не сваритися з Зевсом через смертних. Завдяки його зусиллям знову запанував мир і веселощі. Златокудрий Апполон грає на лірі, аккомпоніруя хору прекрасних муз. Із заходом сонця бенкет закінчується і боги розходяться по своїх палацу, спорудженим для них на Олімпі майстерним Гефестом. Поеми складалися з пісень, кожну з яких можна було виконувати окремо, як самостійний розповідь про ту чи іншу подію з життя її героїв, але всі вони так чи інакше мають відношення до троянської війни. Причиною троянської війни було викрадення Олени, дружини царя Менелая Парісом, сином троянського царя Пріама. Ображений Менелай покликав на допомогу інших царів. Серед них були Діомед, Одіссей, Аяксн і Ахілл. Ахейские воїни зайняли рівнину між Троєю і морем, витягли кораблі на берег і розбили свій табір, з якого робили вилазки, грабуючи і руйнуючи дрібні поселення. Облога Трої тягнулася 10 років, але в поемах описаний лише останній рік війни. (Тут треба зауважити, що ахейцями називає греків Гомер, називаючи їх також данайцями і аргивянами, а зовсім не греками і навіть не еллінами, як самі греки стали звати себе згодом). Починаючи з третьої пісні “Іліади” йде опис битв між ахейцями та троянцями. У ці битви між окремими героями активно втручаються боги. Поема закінчується описом урочистого поховання героїчного вождя троянців Гектора. В “Іліаді” в яскравих рисах відтворюються явища реального життя і побуту давньогрецьких племен. Переважає, звичайно, опис побуту військового часу, причому причому поема насичена реалістичним зображенням сцен смерті, жорстоких каліцтв, передсмертних конвульсій. Однак битва зображується найчастіше не як масове бій, а як поєдинок між окремими героями, що виділяються силою, доблестю і військовим мистецтвом. Але подвиги героїв, так барвисто описувані Гомером, не затуляють від погляду поета всі жахи війни. Він яскравими і викривально-реалістичними фарбами відтворює сцени насильства і нещадної жорстокості переможців. Гомер не співчуває жорстокості війни. Він протиставляє їм такі повні людських почуттів епізоди, як прощання троянського вождя Гектора зі своєю дружиною Андромахой перед вирішальною битвою за рідне місто, як плач цариці Гекуби або благання царя Пріама в наметі Ахілла. Тут і свого улюбленого героя, неприборканого в гніві Ахілла, неіствовавшего в жадобі помсти, поет змушує пом’якшиться і пролити сльози разом з Приамом. Настільки ж серйозною противагою яскравому зображенню лютих сутичок між ворогуючими сторонами є докладний опис сцен мирного життя, які були зображені Гефестом на щиті Ахілла. З великою теплотою говорить поет про огрядних нивах з обтяженими зерном колоссям, про численні стадах, що пасуться в долинах, про пишні виноградниках, і, головне, про працьовитих людей, що створили все це достаток, насолоджуються плодами своєї праці і спокоєм мирного життя. Час дії “Іліади” охоплює 51 день. Але з цього числа треба відняти ті дні, в які події не відображаються, про них тільки згадується (чума в стані ахейців, бенкет олімпійців в ефіопів, поховання героїв, наруга Ахілла над Гектором, приготування дров для багаття Гектора). Таким чином, в “Іліаді” зображуються головним чином тільки 9 днів з останнього року троянської війни. IV. “Одіссея”. Про взяття за допомогою хитрості ахейцями Трої розповідалося в одній з пісень “Одіссеї”. Сліпий співак Демодок, оспівуючи хитромудрого царя Одіссея, викладав всю історію споруди величезного дерев’яного коня, всередині якого сховалися найхоробріші з ахейців. Вночі, після того, як троянці затягли жахливого коня всередину кріпосних стін, ахейские воїни вийшли з кінського черева, захопили і зруйнували “священну” Трою. Відомо, що у стародавніх греків були апокрифічними поеми, в яких докладно описувалися подальші події троянської війни. Там говорилося про смерть доблесного Ахілла, загиблого від стріли Париса, винуватця троянської війни і про спорудження фатального для троянців дерев’яного коня. Відомі назви цих поем — “Мала Іліада”, “Руйнування Іліона”, але до нашого часу вони не дійшли. Основним змістом “Одіссеї” є сказання про повернення Одіссея на Ітаку після закінчення війни з Троєю. Продовжувалося це повернення дуже довго і зайняло 10 років. У IX-XII піснях Одиссей сам розповідає про свої мандри після відплиття з Трої протягом перших трьох років. Спочатку Одіссей зі своїми супутниками потрапляє в країну диких людей — киконов, потім до мирних лотофагів, потім на острів кіклопов, де кіклоп Поліфем, дикун і людожер, з’їв кількох супутників Одіссея і мало не знищив його самого. Далі Одіссей потрапляє до бога вітрів Еолу, потім потрапляє до розбійників лестригонов і до чарівниці Кирці, яка утримувала його протягом цілого року, а потім направила його в підземне царство для впізнавання його майбутньої долі. Шляхом особливого хитрого прийому Одиссей проїжджає повз острів Сирен, напівжінка, полуптицей, залучати до себе всіх подорожніх своїм хтивим співом і потім пожирали їх. На острові Трінакріі супутники Одіссея пожирають биків Геліоса, за що бог моря Посейдон знищує всі кораблі Одіссея, і рятується тільки один Одіссей, прибитий хвилями на острів німфи Каліпсо. У Каліпсо він живе 3 роки, і боги вирішують, що йому вже пора повернутися додому на Ітаку. Протягом декількох пісень описуються всі пригоди Одіссея на шляху додому, де в цей час місцеві царі доглядають за Пенелопою, вірною дружиною Одіссея, що чекає його протягом 20 років. У результаті Одиссей все ж добирається до будинку, разом зі своїм сином Телемахом перебиває всіх наречених, і, придушивши заколот прихильників женихів, запанував в своєму власному будинку і починає щасливу мирне життя після 20-річної перерви. Незважаючи на те, що подорож Одіссея додому тривало 10 років, “Одіссея” охоплює ще менше часу, ніж “Іліада” і дія розгортається протягом 40 днів. “Одіссея” теж може викладатися по окремих днях, протягом яких відбуваються зображувані в ній події. Цілком очевидно, що укладач або укладачі поеми поділяли зображення того, що відбувається по днях, хоча у Гомера це поділ подекуди не цілком точно виражено. Якщо підвести підсумок розподілу дії по днях в “Одіссеї”, то необхідно відзначити, що з 40 днів, принаймні, 25 днів не знаходять для себе докладного викладу. Тобто з 10 років мандрування Одіссея поема зображає тільки останні дні перед Ітакою і кілька днів на Ітаці. Про все інше часу, тобто по суті, про 10 років, або розповідається самим Одіссеєм на бенкеті у Алкіноя, або про них тільки згадується. Безсумнівно, що “Одіссея” куди більш складний твір античної літератури, ніж “Іліада”. Дослідження “Одіссеї” з літературної точки зору і з точки зору можливого авторства ведуться і по цей день. У результаті огляду критики “Одіссеї” можна прийти до наступних висновків: 1. В “Одіссеї” виявляється поєднання елементів двох самостійних поем. З них одну можна назвати власне “Одіссеєю”, а іншу “Телемехіей”. 2. “Одіссея” представляла повернення Одіссея від Каліпсо через Схерія на батьківщину і його помста женихам у змові з сином так, як вона зображена в XVI пісні. Пенелопа дізнавалася тут чоловіка вже після того, як наречені були ним перебиті. 3. Автор цієї древньої “Одіссеї” вже сам користувався більш давніми піснями: він з’єднує окрему пісню “Каліпсо”, вільну фантазію на тему “Кирка”, з “Феакідою”, помітна його переробка оповідання в третій особі в розповідь самого Одіссея. 4. У “Телемаха”, що розповідає про подорож Телемаха в Пілос і Спарту, помічається занепад мистецтва композиції у порівнянні з “Одіссеєю”. З’єднання “Каліпсо” з “Феаки” зроблено настільки майстерно, що зв’язність і послідовність оповідання цілком бездоганна. Навпаки в “Телемаха” сама подорож Телемаха і розповіді йому Нестора і Менелая дуже слабо пов’язані з рештою дією поеми і для уважного читача тут відкриваються навіть прямі протиріччя. 5. Епілог “Одіссеї” представляє контамінацію окремих частин двох вищезазначених поем і більш древнього походження, ніж остаточна редакція “Одіссеї”. 6. Діяльність останнього редактора “Одіссеї” полягала в з’єднанні частин древньої “Одіссеї”, “Телемаха” і тієї обробці епілогу, про яку було згадано. Вставки редактора характерні деякими особливостями мови, запозиченням багатьох віршів з древніх поем, неясністю і непослідовністю викладу. У деяких випадках вставки складені з уривків давніх джерел. Також редактор вносить в “Одіссею” вміст циклічних поем. V. Переклади Гомера. Давньоруський читач міг знайти згадки про Гомера (Омір, як його називали на Русі, слідуючи візантійському вимовою) вже в “Житії” першовчителі Кирила, а про троянську війну прочитати в переведених вже в київську епоху візантійських всесвітніх хроніках. Перша спроба віршованого преложения невеликих фрагментів гомерівських поем належить Ломоносову. Тредіаковський перевів гекзаметром — тим же віршованим розміром, яким писав Гомер роман французького письменника Фенелона “Пригоди Телемаха”, написаний за мотивами “Одіссеї”, а точніше “Телемаха”, про яку згадувалося вище. “Телемаха” Тредиаковского містила ряд вставок — прямих перекладів з грецької. У другій половині XVIII століття поеми Гомера перекладав Єрмил Костров. У XIX столітті були зроблені тавшіе класичними переклади “Іліади” Гнедичем і “Одіссеї” Жуковським. З приводу перекладу Гнєдича Пушкін написав гекзаметром спершу таку епіграму: “Крив був Гнєдич поет, преложітель сліпого Гомера Боком одним із зразком схожий і його переклад”. Потім Пушкін ретельно вмочили цю епіграму і написав наступну: “Чую змовклої звук божественної еллінської мови Старця великого тінь чую збентеженою душею “. Після Гнєдича переклад “Іліади” був здійснений ще й Мінським, а потім, вже в радянський час — Вересаева, проте ці переклади були не настільки вдалі. Перекладом ж “Одіссеї” після Жуковського довгий час ніхто не займався і все-ж таки через майже 100 років після Жуковського “Одіссею” перевів Шуйський, а потім і Вересаєв, але знову ж таки, ці переклади не набули такого широкого розповсюдження і визнання. VI. Висновок. Поеми “Іліада” і “Одіссея”, приписувані сліпому старцеві Гомеру, надали величезне, ні з чим не порівнянне вплив на всю історію античної культури, а пізніше і на культуру нового часу. Величезне майстерність слагателя цих поем, їх епохального, барвистість, колорит приваблює читача і понині, незважаючи на величезну тимчасову прірву, що лежить між ними. На жаль, дуже багато питань, пов’язаних з поемами Гомера, ще не вирішені, і навряд чи будуть дозволені вже коли-небудь. Особливо гостро стоїть питання про авторство цих поем, але нічого дійсно визначеного на це питання відповісти не можна, як не можна було відповісти і сто і тисячу років тому. При написанні цієї роботи ми не ставили собі за мету відповісти на будь-які питання, а просто спробували зробити якийсь невеликий загальний огляд на тему про Гомера і його поемах. ЛІТЕРАТУРА. 1. Гомер “Іліада”, М., “Правда”, 1984.

    Ответить

22. Держава більше не компенсовуватиме роботодавцям гроші за зарплати мобілізованим
    Суспільство26.12.2015 16:20

    Відповідно до нового державного бюджету, держава не буде відшкодовувати роботодавцям кошти за зарплати мобілізованим громадянам, заявила депутат від фракції «Самопоміч» Альона Бабак.

    «Залишається відповідальність у роботодавців утримувати в штаті людей, які є мобілізованими і платити їм середню заробітну плату, як і сьогодні, але на відміну від того, як є сьогодні, що ця заробітна плата їм компенсується з бюджету, роботодавці самі повинні знаходити ресурс на виплату цієї зарплати і нарахування соціальних внесків», – повідомила вона в ефірі «5 каналу».

    Нардеп виступила проти такого рішення: «Не може держава переходити на режим, коли роботодавці виступають в ролі волонтерів і утримують армію».

    Ответить

23. Жизнь — бумеранг. К тому и ведётся: что отдаёте, то и вернётся. То, что посеешь — то и пожнёшь, ложью пробьётся ваша же ложь. Каждый поступок имеет значение; Только прощая, получишь прощенье. Вы отдаёте — вам отдают, вы предаёте — вас предают, вы обижаете — вас обижают, вы уважаете — вас уважают… Жизнь – бумеранг : всё и всем по заслугам; Чёрные мысли вернуться недугом, светлые мысли — Божественным светом…Если не думал — подумай об этом.

    Ответить

24. Люди!Чому ви такі злі? Скоро Різдво,майте Бога в душі і любов у серці!Будьте добрі,милосердні,терплячі.Зараз піст,а в піст головне не їсти одне одного.

    Ответить

25. Не ображайте Шуру Володимирівну! Вона великий педагог, за два місяці росавських учнів так навчила, що школа відразу отримала 12 призових місць по олімпіадах і конкурсах.

    Ответить

26. Свято починається,
    Столик накривається,
    Сальце нарізається,
    Закуска розкладається,
    Пляшка відкривається,
    Чарка наливається,
    Тостик промовляється,
    Пісня затягається,
    Хтось добре нажирається,
    Зранку прокидається,
    Росольчик випивається,
    і знову починається…

    Ответить

27. Треба починати з себе, а ви невдахи!!!

    Ответить

28. На новий рік кожен свідомий Миронівчанин повинен насради у Чуписки (Сливи) на магазин її “одяг з європи”! І наригати бажано на вікна!

    Ответить

29. павло — збоченець Мабуть колись не дала. Щей досі ригає і сере

    Ответить

30. Здоровья і сили
    У новому році,
    Щоб вас не кололо
    Ні в серці, ні в боці.

    Щоб у банку і в кишені
    Були гривні і зелені,
    Щоб був успіх і зростання,
    були сили для кохання!!!

    Щоб ваша робота
    Не дала вам вмерти,
    Всіх вас годувала
    До самої смерті.

    В бізнесі поменше риску,
    Ще Нормального вам тиску.

    Щоб наша держава
    Цвіла й багатіла
    Та місце достойне
    У світі посіла.

    Хай вас не лякає,
    Що Росія знову піднімає
    ціни на газ
    У декілька раз.

    Бо ми українці,
    Ми сильна є нація,
    Нас навіть не стерла
    З землі радіація.

    Ответить