Не питая абсолютно никаких иллюзий относительно функций, которые МВД будет исполнять при нынешнем режиме, а оные заключаются в подавлении протестов и отъеме собственности пользу «Семьи», первые кадровые назначения нового министра приятно удивляют. По сведениям наших источников, сегодня кабинет начальника Департамента уголовного розыска занял Василий Паскал.
О Паскале мы писали недавно: «Василий Федорович Паскал возглавил уголовный розыск весной 2004 года. На мой субъективный взгляд – это один из самых лучших руководителей Департамента за всю его историю и один из наиболее опытных оперативников в Украине. Паскал заряжал коллектив своей энергией: сам был потрясающе работоспособен. Бывало, поздно вечером прощался с дежурным по Департаменту, а утром следующего дня оказывалось, что он уже в Крыму или в другом регионе, где были задержаны подозреваемые в тяжких преступлениях. Любил нагрянуть без предупреждения, но не мешал при этом работе, а, наоборот, тут же ее активизировал.
Весной 2005 года Паскал принял очень мудрое решение. Проанализировав сложившуюся ситуацию и внимательно изучив то, что осталось от уголовного розыска, Василий Федорович решил укрепить зональные подразделения на местах, которые занимались организацией раскрытия тяжких и резонансных преступлений. Одним из элементов этого стало создание в составе уголовного розыска МВД подразделения по раскрытию преступлений прошлых лет, которое получило название «Сова». Такие же подразделения были созданы и в ГУМВД Киева, Севастополя, УМВД областей.»
Если назначение Паскала означает линию на возрождения угрозыска, практически уничтоженного Могилевым, то это можно лишь приветствовать. Может быть это поможет хоть немного обуздать стремительный рост преступности, вызванный как экономическими просчетами власти, так и криминализацией этой самой власти.
Не менее приятно, то, что Паскал сменил на этой должности «могилевскую шестерку» – Александра Просолова, который если и имел отношение к уголовному розыску, то только в том, что его самого давно нужно было бы разыскивать и сажать. Судя по всему, Захарченко первым делом решил избавиться в МВД от явных «кротов» Могилева. В частности, со своей должности смещен начальник Департамента кадрового обеспечения Юрий Казанский, и назначен некий Дивак. На очереди – одиозный руководитель ДВБ Мечетной. В общем – начало очень интересное, хорошо, если таким же будет и удар.
Станислав Речинский, «ОРД»
1 303 ответа
не смішіть мене своїм сосанням Лазутку. Лазутко в соєму віці і серцево-судинними захворюваннями може інколи під нагладом і з дозволу лікарів лише журнал “плейбой” дивитись, або попросити у молодої дівчини потриматись за інтимне місце. Подивіться на нього!!!! в нього сосалка давно відсохла як немовляти пуповина.
А Лисенко Тамара Петрівна по кличці “ЛТП” говорить зовсім друге…
Да, чули ми, що ЛТП порівнює його з Французом. ЛТП- алкашка кончена, а Лазутко старий маразматік. Вони разом можуть лише порно по відео дивитись. ЛТП — “тіпа письменниця з бурною фантазією”, правда ця фантазія зявляється в стані спяніння. От і вигадує про подвиги “Лазутка — Дон Кіхота”.
ЛТП може сосати в “фугаса” і лежачий член.
Як добре, що Вася Логопед почав вивчати КПК з залученням народного депутата.Може хоч розуму набереться, бо вын тупий,як баран. Що творить він з особовим складом — це жахливо. Він буде відповідати перед Богом. Що він тварюка зробив з різними керівниками: Степаном Рубльом, Леонідом Масовевцем і іншими. А яких тупих він призначає. По сто разів призначає виконуючи обов”язків. Вася схаменися і не позорся !!!! Весь інтернет сміється з Рівненської міліції через тебе !!! Іди в свій брянськ і розмовляй на своїй рідній кацапській мові
Пропоную провести конкурс на самого тупого міліціонера Рівненщинию. На даний момент мені здається що самий тупий начальник Березнівського РВ “полковник” міліції Олександр Таргоній. Можливо я помиляюсь???
Лазутка в поліцію не візьмуть, він не володіє державною мовою, і вік у нього……, одним словом на кладовищі йому прогули ставлять.
Як там управлінська діяльність Васі Логопеда і його дворняги Васі Басовця ? Ой чудеса вони роблять обоє. Коли ж настане час, що Рівненська міліця міліція буде пити 3 дні, як колись говорив Коля Білоконь. Так,як керує міліціє логопед, так ні один начальник УВС не керує. А,що твориться в Кузнецовській міліції говорити важко. В кабінеті начальника сидить один фахівець з авто Тойота-Лендкрузер, хоча він начальник Володимирецького відділення, і виконує обов”язки інший. Але Тойота керує і виконуючим обов”язки начальника Кузнецовського МВ УМВС підполковником міліції Стафеєвим Олегом Юрійовичем. ЧИ Логопед дружить з головою чи ні ? Вася Схаменись ? А що з Рублем зробили ? Викинули на вулицю ? ВАСЯ СХАМЕНИСЬ ?
А подівся славнозвісний пожарич ???? Може лікує загострення в психлікарні ? А може йому морду набили, як Лазутку в Києві підлеглий зарядив за свій базар ?
А що у Львові робить начальник ДАІ Рівненської області Семенюк?? Щось бігає?? Щось вирішує?? Хто знає в чому ситуація??
Боїться, щоб Ковальчук не поновився. В суд бігає. Наш суд самий гуманний суд в світі, особливо Львівський. Я думаю, що Ковальчук поновиться на посаду, а Семен піде на пенцію, хіба що з відділу зроблять Департамент ДАІ в Рівненській області. Ха-ха-ха.
Для жюрі:
Прошу гарненько, не чіпайте Таргонія з Костополя, у нього ж молода жінка… Ха-ха-ха
Семен піде водієм маршрутки, буде бригадиром, а Вася “фугас” буде у нього кондуктором.Ха-ХаХа!!!
Ким тільки не хотіла стати Юлія Бенза. Мріяла стати дизайнером, дільничним інспектором. То хто ж вона, Юлія Бенза — дільничний інспектор Рівненського РВ чи інспектор відділу міграційного контролю УМВС в Рівненській області. я думаю, що Лазутка потягнуло на молодих, а як же товста алкоголічка ЛТП? І що ж та дівчина зробила для лазутка своїми чудовими чарівними ручками, що так бистро змінила посаду. Можливо в неї і ротик також умілий як і руки?
http://umvs.rv.ua/index.php?m=news&d=view&nid=2441
26.07.12 “Я долю вибрала собі сама”
Юлія Бенза в дитинстві хотіла стати дизайнером. Уже тоді їй подобалося творити ексклюзивні речі з допомогою ниток та гачка. Розпочинала із серветки, але відразу ж після її народження, зрозуміла, що руки самі хочуть плести, а душа прагне чогось більшого, де можна розвернути свою фантазію на значно об
ємнішому виробі. Подобалося розпочинати щось велике і думати про його поступове і красиве закінчення. Успішна в навчанні вона знала, що можна на пільговій основі поступити у навчальний заклад, де є факультет дизайнера після перемоги в учнівській обласній олімпіаді з трудового навчання. Але, зайняте тоді нею не перше, а друге місце сприйняла як знак – не судилося. Ось тоді й почала думати про іншу професію, яка вабила її своєю корисністю для суспільства, дисциплінованістю і … формою. Тепер вона випускниця Національної академії внутрішніх справ 2011 року та інспектор відділу міграційного контролю УМВС в Рівненській області.
ю, теплотою рук і вишуканим смаком. Вони настільки акуратні, продумані і привабливі, що диву даєшся, звідки у недавньої студентки, працівника міліції, береться до такої кропіткої роботи натхнення і час. Юля все це називає своїм хобі, яке приносить їй задоволення, заспокоює і відволікає від буденності. Вона з легкістю розповідає про роками відпрацьовану техніку, яка дозволяє їй уже й не дивитися на узор, а просто «відчувати гачок і нитку». Адже з її слів, самобутні в’язані речі здебільшого народжуються лише з кількох комбінацій петель однієї безперервної нитки. Витончені ажурні колоски, коси і бубки – це результат уяви готового виробу, який Юля вигадує сама і навіть, якщо річ сподобається на комусь, все одно в’яже з уяви і обов’язково додає свої елементи.Кожна річ виплетена Юліними руками, а це елегантні сукні, костюми, кофточки, туніки, болеро, шапки, сумки і навіть купальники, викликає тільки захоплення. Перша думка, що вони наскрізь просякнуті любов
Саме ці «свої елементи» Юлія Бенза, завдяки творчій і неординарній натурі вносить скрізь, де навчалася, працювала і працює. Тепер вона й сама себе не уявляє в іншій професії, адже, аналізуючи пройдений шлях, з пам`яті виринають яскраві спогади про те, як завжди поважала людей у формі, які змогли зробити багато для людей та держави і спроможні захистити інших, як їй самій завжди подобався режим, який дуже дисциплінує і виховує кращі людські якості і щиро зізнається, що живе, працює і творить, щоб батьки пишалися нею, а майбутні діти рівнялися до мами. А творчість і власне его завжди допомагають їй у досягненні свого ідеалу.
Уже сьогодні Юлія Бенза з гордістю розповідає, що закінчила престижний Київський вуз – НА ВСУ із Червоним дипломом, де була удостоєна Президентської стипендії від голови Київської міської державної адміністрації. Навчаючись працювала також координатором у юридичній клініці при цьому вищому навчальному закладі. Там отримала неоціненний досвід, який мала змогу використати як у навчанні, так і в подальшій роботі. Крім того, Юля за чотири курсантські роки написала три наукові роботи на актуальні теми сьогодення, які, між іншим, теж посіли призові місця. Каже, що писала їх не задля звеличення себе, а для самовдосконалення. Тепер, всі навики та знання, що набула, успішно застосовує на благо людей, яким потрібна допомога інспектора міграційного контролю.
— Роботу свою дуже люблю, — ділиться думками Юлія Бенза, — і вважаю, що навіть не так важливо де ти працюєш, як в якому колективі. А він має бути таким дружнім, з хорошим кліматом, як у нас, щоб там щось запитали, а щось і підказали. Подобається спілкування з людьми різних національностей, всебічно вивчити ситуацію, і тільки тоді прийняти рішення щодо оформлення документів на законних підставах. А взагалі, у правоохоронній системі є рамки, які переступати не можна, але з обґрунтованим і індивідуальним підходом до справи, можна вплинути на певні процеси, які відбуваються в країні, бо ти представник державної влади. Як задумаєш, таким шляхом і будеш іти. До речі, все так само як і в процесі в’язання: ти не можеш зробити виріб гірше, як задумав у душі, а тільки краще.
Під час цікавого, але недовгого спілкування з Юлею дізналася, що крім самобутніх плетених речей, у неї ще є власноруч шиті, а також високо майстерно гаптовані бісером картини. А ще вона багато часу приділяє для розвитку тіла і душі, займаючись фізкультурними вправами, та любить читати поезію, особливо їй імпонує творчість Ліни Костенко.
— Це вольова, прониклива і талановита людина, — каже Юля, у її поезїї «Доля» є такі рядки: «Я долю вибрала собі сама, І що зі мною не станеться, претензій немає до долі – моєї обраниці». Коли я ці рядки прочитала, відчула, що це написано про мене. І дійсно, я сама її обрала, можу завершити розпочате і піти в іншому руслі, але ні, я сама хотіла цього, і ніколи не шкодуватиму про свій вибір.
Світлана ЗЕМЛЯК
http://rtb.rv.ua/company/tele/video/1615/
Юлія Бенза змалку мріяла бути міліціонером. Дівчина не погоджується, що це професія суто чоловіча. Каже, свідомо обрала нелегкий напрям – роботу дільничного.
Юлія Бенза, дільничий інспектор РВ УМВС: «Дільничний зобов’язаний знати населення, спілкуватись з кожним окремо. Він зобов’язаний допомагати людям, щоб бути не просто працівником, а порадником.»
У цьому році на роботу в правоохоронні органи області потрапила майже сотня випускників вишів системи УМВС. На офіційному розподіленні їх керівники дають головні настанови, наголошують на дотриманні правової дисципліни та особливо Закону про корупцію. І додають – робота їх очікує непроста та відповідальна.
Василь Лазутко, начальник УМВС України в області: «Є проблема, що не витримують. Бачте в нас зараз 85 чоловік , і з них 30 дівчат. Потім вони стають мамами. Таке життя. А ті, хто залишаться – максимальну увагу приділятимуть, щоб вони не зробили помилок.»
Після офіційної частини, молоді співробітники поклали квіти до пам’ятника загиблим правоохоронцям. А до роботи молоді лейтенанти приступлять вже через місяць — після відпустки.
Людмила Усік, Сергій Габрилевич.
Люди добрі, скажіть чомк так багато лиють ЛАЙНА на одіозного ВАСЮ ЛОГОПЕДА !!!! ЧОму така скотина, як Вася ( Басовець) працює досі в міліції ? Де дивиться внутрішня безпека ? Чому Вони не вивчать ситуацію і не доповідять начальнику департаменті ВВБ України про морально-психологічний стан Рівненської міліції ? Чому ВВБ не витребує зі штабу УВС довідки про перевірки ів області і не побачить там, що вони складені одним текстом на всі органи, тільки назва міняється.А Вася ТУШонКА говорить, що в штабі всі розумні. Чому Штаб славнозвісний не вивчить, де дійсно потрібна допомога міськрайвідділу і не виєде на місце разом з Басовцем -фахівцем і не нададуть допомогу. Допомогу не поїсти в барах і ресторанах, а по практичній діяльності. А Вася Логопед за допомогою Штабу з Басовця зводить рахунки. А цей фахівець готовий на все що б прислуговувати. Хай Басовець захде в свою Гощу і подивиться, як там. Такого занедбаного райвідділу напевно в Україні немає. Як говорив Білоконь після таких керівників треба не 3 дні пити, а цілий місяць.
Коли мені запропонували прожити один день життям головного міліціонера Рівненщини Василя Лазутка, стало очевидно, що він буде не з легких. Щоправда, здавалося, дещо схожим на звичний день головного редактора, коли маючи свою роботу, паралельно контролюєш і спрямовуєш у правильне русло діяльність всього колективу, при цьому орієнтуючись у всьому, що на даний момент відбувається в області. Зрозуміло, що часових обмежень такий “звичний” день не має. Тому пропозицію прийняла без вагань.
23 липня. 7.15 Василь Іванович вже на роботі. Короткі наради з черговими, аби дізнатися оперативну обстановку по місту й області, вказівки заступникам, розпорядження підлеглим. Перша година робочого дня безупинний потік інформації. 8.30 розширена відеоселекторна нарада за участю усіх керівників підрозділів. Тут, навіть за присутності преси, нікого не гладять по голові, розставляючи крапки над “і”, тобто над справами. Та й сама нарада геть не схожа на виступ по телебаченню, говорять і відповідають лаконічно, чітко та по суті. Такий собі оперативний штаб.
11.00 — 13.00 прийом громадян. Василь Іванович змінюється в обличчі, і від постаті опера-фахівця не залишається ані сліду. Він слухає уважно і зважено, не перебиває, і лише наводить уточнюючі запитання. Цілком зрозумівши проблему, просить своїх помічників викликати відповідальних за цим напрямком роботи. Наприклад, до Зої Трохимівни, яка жалілася на постійні крадіжки у Новоукраїнці, відразу викликали начальника управління громадської безпеки УМВСУ в Рівненській області Олексія Лозяна. Після спілкування з Розою Порфирівною, що скаржилася на сусідів, які торгують самогоном, її справою зайнявся заступник начальника Рівненського РВ Іван Рябоха.
Серед громадян був і колишній працівник міліції з великим бажанням поновитися на роботі. Але на мій подив виявилося, що міліція майже на сто відсотків укомплектована кадрами. Були і ті, чиї справи роками не можуть знайти логічного розв’язку.
— Міліція не остання інстанція, — говорив Василь Лазутко Олені Дячук. — Не зупиняйтеся, подавайте до суду. Історію цієї жінки ми розповімо у наступному номері, адже описати у декількох реченнях все, що вона пережила — неможливо. І коли, пройшовши через знущання чоловіка, фактично вибравшись з того світу, залишившись без даху над головою та можливості бачитися із сином, вона опинилася сам на сам із суворою реальністю, твердо вирішила піти по пораду саме до Василя Лазутка. Ось і зараз він усіляко намагається її підтримати, скерувати та підбадьорити. Забігаючи наперед, зазначу, що в історії цієї жінки фігурує міліціонер — брат її колишнього чоловіка. І Олена не побоялася шукати захисту від нього у його безпосереднього керівника, який попередив свого працівника про неприпустимість будь-яких протиправних дій щодо цієї жінки.
Від “грози злочинності”, оперативника із 33-річним стажем Івана Івановича Гончаренка, який навідався до начальника УМВС в Рівненській області, аби похвалитися листом-відповіддю від Анатолія Могильова, колишнього Міністра внутрішніх справ, з яким йому довелося працювати, я дізналася, що такими простими питаннями — як підтримка ветеранів міліції, соціальне життя правоохоронців — колишнє керівництво мало опікувався. Що раніше міліціонерам, а особливо тим, хто має проблеми з ногами, було нереально дістатися навіть першого поверху відомчої поліклініки, адже шлях пролягав через підвал. А самі лікарі сиділи у приміщенні у теплих кофтах, настільки було холодно взимку. Що саме під егідою Лазутка була здана в експлуатацію перша, друга черга медичного закладу, а на День Незалежності слід чекати і на третю, кінцеву. І у правоохоронців, і у членів їх сімей, нарешті з’явилася можливість отримувати медич¬не обслуговування у нормальних умовах, а лікарям — працювати так, як вони на це давно заслуговували. Що Василь Іванович ніколи не відмовляє колишнім співробітникам у допомозі і при фінансовій можливості вони можуть пройти санаторне лікування та оздоровлення. Що вже незабаром Рівненська область буде по периметру оточена невеликими капличками, які з’являться також за дорученням Василя Івановича. “Ще й року не минуло, як Василь Іванович очолив обласну міліцію, а ситуація в області докорінно змінилася. Кудись зникли ті проблеми, на які посилалися інші керівники, по-іншому став працювати особовий склад. Причина проста — йому подобається працювати, він виїжджає на кожен тяжкий злочин особисто, звик оперувати фактами, а не чутками. Про це мають знати і Міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко, і Президент Украіни Вік¬тор Янукович, з якими я також листуюсь? Адже він сам про це ніколи не розповість”.
Опер у душі, Василь Лазутко всіляко дбає і про духовний, і про моральний стан своїх співробітників. Адже люди, які майже живуть на роботі, мають бути оточені теплою, сімейною атмосферою, якої так не вистачає щодня.
Під час прийому громадян обличчя Василя Івановича раптово напружилося. Телефонний дзвінок змусив його хвилюватися і стало зрозуміло, що щось відбулося. Так і є — виїжджаємо на Гощу. Автомобіль мчить до Бабина, де на трасі вже зібралися правоохоронці, заступник начальника УМВСУ в Рівненській області — начальник кримінальної міліції Геннадій Юрчук. Подія неоднозначна, і очевидно, що присутність журналіста тут не дуже доречна. Розуміючи, відходжу вбік. Згодом виявляється, що на автодорозі “Київ-Чоп”, поблизу села Дмитрівка Гощанського району, троє невідомих осіб, застосувавши фізич¬ну силу, відкрито заволоділи грошима в сумі близько двадцяти трьох тисяч гривень, які потерпілий збирався витратити на купівлю коробки передач до автомобіля. Слова потерпілого викликали сумнів у правоохоронців через певні обставини, які оперативно вдалося з’ясувати. І доки наш день із начальником УМВС продовжувався, тривала перевірка…
Дорогою до Гощі мала можливість недовго переговорити із Василем Івановичем щодо криміногенної обстановки в області, про новий Кримінально-процесуальний кодекс, нерозкрите вбивство та безвісті зниклих. Відразу згадалися слова Івана Гончаренка про те, що раніше можна було приховати статистику, зараз же, коли все проходить через електронні бази, цього зробити неможливо. Попри це Рівненщина займає третє місце в Україні, чого не було ані за часів Радянського Союзу, ані незалеж¬ної України. “Рівненщина зробила великий крок уперед у боротьбі зі злочинністю, — це факт. А все тому, що начальник обласної міліції оперує насамперед фак¬тажем, і не боїться з кожного вимагати відповідне ставлення до своєї служби. Позаяк робота має виконуватися, і питати треба з кожного по заслузі: коли по голові погладити, а коли перцю всипати. Така вона —правоохоронна діяльність ”, — констатував Іван Гончаренко.
Декілька хвилин на легкий обід (що є рідкістю для начальника обласної міліції — авт.) — і машина мчить до управління. Дорогою потрапляємо у пробку через те, що на проїжджій частині без причини зупинився мікро¬автобус, водій якого вирішує з кимось власні проблеми… За якусь мить туди прямує патруль… І знову в управління. Піднімаємося до кабінету і потрапляємо під інформаційний шквал — телефони не змовкають, як і стукіт у двері… На контролі залишається ймовірне пограбування на трасі і ще багато різних справ. Зізнаюся, коли у Василя Івановича з’являлася вільна хвилина, хотілося не засипати його запитаннями, а просто помовчати, ніби дати можливість зібрати усі його думки до купи чи просто відволіктися.
Не встигнувши оговтатись, прямую на кадрову комісію. Призначення, підвищення по службі — все приймають лише після детального обговорення. Нічого собі, перше, що спадає мені на думку, як при “совєтах”. “У нас все вирішується колегіально”, — випереджає мій подив Василь Іванович. — Якщо ви помітили, я ніколи не проводжу прийом громадян наодинці. Не вистачало, щоб мене звинуватили в упередженості. Завжди присутня людина, яка фіксує перебіг прийому”.
20.00 — зачиняю двері управління, хоча незважаючи на пізній час там і досі кипить робота. Василь Іванович також не зважає на годинник, навіть якщо серед ночі знову доведеться виїжджати на місце події. Любити чи не любити правоохоронців — ваша особиста справа, однак цей день — 23 липня, який впритул наблизив мене до звичного робочого дня головного міліціонера Рівненщини, красномовно довів головне — їх треба поважати. Бо робота, якою займаються правоохоронці Ч неоціненна, і заслуга у цьому передусім Василя Івановича Лазутка.
От Логопед роботягою став після поновлення на роботі !!!!! Нехай розскаже,як він до людей ставиться ! Як по тисячу разів призначає виконуючими обов”язків керівників ! Як повиганяв нормальних працівників на пенсію, навіть не подякував ! Нехай розскаже,який він лексикон до особового складу застосовує ! Нехай розскаже кого він з інших областей України постягував, яких не можна навіть дільничними назначати. Це добре,що він почав каплички “будувати”- це піар за чужий рахунок. За чужі гроші хоче в РАЙ попасти, але попаде в СІЗО
коли цього ” ПРОФФЭСіОНАЛА” відправлять вдруге на пенсію ? І провести його треба,як собаку останню
Як приємно працювати, коли Лазутко у відпустці. І робота робиться, і на роботу ходити приємно, ніхто не принижує, сама аура в управлінні стала набагато приємнішою. 100% в душі Лазутка сатана сидить. Геть Лазутка разом із сатаною.
Не довго ще залишилось Васі Логопеду. Тому що сатана довго не живе.від нього один негатив.ще кінець буде і васі басовцю (ТУШонКА).
Вася “ФУГАС” вже генеральський кітель пошив???
На жаль Василю Івановичу звання генерал майора міліції до Дня Незалежності не присвоюють.
Навпаки, розжалують до підполковника та копнуть в жопу на пенцію.
Може логопед з відпустки вже не вийде? В УВС стало дихати легко- не смердить від нього хоч. ще вася басовець підсмерджує трошки
Не — это бешенство матки скорее.
Коли цю вже всь банду на чолі з логопедом розженуть
Давно хотів сказати проблема не в бидлі типу логопеда проблема в бандитській владі по всій Вкраїні якій це бидло прислужує і поки банда при владі сподіватись на нормальніх керівників годі вони не вигідні теперішній владі, не здивуюсь якщо на день незалежності вибля док стане генералом.
Ровенские милиционеры обвинили своего шефа в педофилии
23.08.2012
Работники Ровенской милиции написали коллективное письмо министру внутренних дел Виталию Захарченко и опубликовали его на блоге министра, а также в комментариях местной интернет газеты – rivne1.tv. Возможно это, одно из сотен подобных обращений к генералу и не обратило бы наше внимание. В блогах, ну а тем более в комментариях таких анонимных требований, жалоб и т.д. более чем достаточно, но это письмо кардинально отличается от подобного материала.
Коллектив Ровенской милиции, который в блоге Захарченко опубликов свое обращение под псевдонимом «Cтрый Опер» (по видимому здесь ошибка – Старый), а в комментариях rivne1.tv – псевдоним «петро петрович» выражает свое возмущения коррупционными действиями и хамским отношением к подчиненным своего патрона, руководителя УМВД Украины в Ровенской области – Лазутка Василия Ивановича. Более того в открытом письме кроме преступных фактов, указываются фамилии, номера телефонов и автомобилей преступников в пагонах.
Обращение начинается словами: «Обратиться к Вам с открытым письмом нас вынудило хамское отношение со стороны начальника УМВД Украины в Ровенской области полковника милиции…». Милиционеры отмечают, что Лазутко систематически обзывает подчиненных не цензурной бранью, угрожает увольнением, называет правоохранителей не иначе как «жиденыши», «Луценковские землячки» (Министр Луценко родился в Ровно – ред.) и сволочами.
Далее в обращении сообщается, что за работниками милиции, по приказу главы областного УВД незаконно ведется наружное наблюдении и прослушивание телефонов, включая телефоны членов семьи и близких знакомых. Позже результаты такой деятельности используются на собраниях личного состава в качестве аргументов для наказания подчиненных. Такого рода задания, по утверждению авторов, исполняет полковник милиции Мартин Валентин Викторович.
Полковник Василий Лазутко расставил на руководящих должностях приближенных, к своей персоне, людей, которые и контролируют исполнение, по словам милиционеров, его преступных приказаний. Это начальник Ровенского РО подполковник милиции Мельник Руслан Александрович, начальник Ровенского ГО полковник милиции Езгор Петр Акимович, «который «крышует» все нелегальное в городе Ровно и в Ровенском районе», подполковник милиции Лысенко Тамара Петровна, начальник сектора связей с общественностью – создает положительный имидж среди населения, начальник штаба, подполковник милиции Басовец Василий Яковлевич (ранее привлекался органами МВД за взятку) — выполняет функцию «цепного пса генерала».
Далее больше… Милиционеры приводят конкретные факты коррупции с указанием фамилий и сумм взяток. Утверждается, что за вознаграждение в 1000 долларов в месяц, доверенное лицо полковника Лазутко- Лабчук Микола Іванович, крышует не законную добычу янтаря на территории Ровенской области. И это такса одной бригады старателей, а их по некоторым оценка, сейчас насчитывается не менее 160-ти.
Еще в обращении служители фемиды обвиняют своего шефа в «крышевании» контрабанды товаров с соседней Беларуси. Это крыло преступной деятельности, по заданию Василия Ивановича, курирует Диковицкий Анатолий Викторович, указывается даже его мобильный телефон — 050 386 0560.
Но самым неожиданным в этом заявлении является обвинение Лазутка в совращении малолетних. Якобы по его заданию, заведующий приюта для несовершеннолетних, Палиюк Н.Г. поставляет ему молодых девочек, таким образом, удовлетворяя непомерную похоть начальника УВД.
Это только часть смертных грехов приписываемых Лазутко Василию Ивановичу. Можно предположить, что эту информацию сфабриковал, какой ни будь обиженный милиционер, которого Василий Иванович уволил из органов за неподобающее исполнение служебных обязаностей (скорее всего так и есть). Но удивляет тот факт, что обращение на блоге министра было опубликовано еще 28.01.2012 года, как минимум часть номеров телефонов, фамилий псевдо преступников подлинные (издательство «Пресса Украины» провело собственное расследование), а глава украинской милиции, Виталий Захарченко никоем образом не отреагировал на данный крик о помощи.
Очень хочется верить, что наш министр не учувствует в преступных схемах описанных в открытом письме и потому ему ничто не помешает провести необходимое, честное и публичное расследование состояние дел в Ровенской милиции.
Кажуть, що Вася Логопед генерала отримав ? Ну якщо це правда, то буде кінець світу. Такі дауни повинні утримуватись закладах закритого типу.
шановний , треба не підслуховувати, а ретельно вивчати наявний стан справ, зокрема читайте http://www.president.gov.ua/documents/14994.html
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАИНЫ № 509/2012
О присвоении специальных званий и воинского звания
Присвоїти спеціальне звання генерал-полковника міліції генерал-лейтенанту міліції ЧЕРНИХ Сергію Петровичу — першому заступнику Міністра внутрішніх справ України.
Присвоїти спеціальне звання генерал-лейтенанта міліції:
генерал-майору міліції КОРЯКУ Валерію Володимировичу — начальнику Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України;
генерал-майору міліції РАТУШНЯКУ Віктору Івановичу — заступнику Міністра внутрішніх справ України;
генерал-майору міліції РЕПІНУ Геннадію Юрійовичу — начальнику Департаменту оперативно-технічних заходів Міністерства внутрішніх справ України;
генерал-майору міліції ТУЛАЄВУ Олександру Степановичу — начальнику Департаменту внутрішньої безпеки Міністерства внутрішніх справ України.
Присвоїти спеціальне звання генерал-майора міліції:
полковнику міліції БУТУЗОВУ Віталію Миколайовичу — раднику Міністра — начальнику управління аналізу та прогнозування Служби Міністра;
полковнику міліції ГОНЧАРОВУ Олександру Миколайовичу — начальнику Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі;
полковнику міліції ДИВАКУ Михайлу Миколайовичу — начальнику Департаменту кадрового забезпечення Міністерства внутрішніх справ України;
полковнику міліції ДУБОВИКУ Віктору Борисовичу — начальнику Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області;
полковнику міліції ПАРСЕНЮКУ Валентину Миколайовичу — начальнику Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області;
полковнику міліції РЄЗНИКОВУ Сергію Дмитровичу — начальнику Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області;
полковнику міліції САКУ Віктору Миколайовичу — начальнику Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області.
Присвоїти військове звання генерал-майора полковнику КРИВЕНКУ Олександру Васильовичу — заступнику начальника Головного управління — командувача внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України — начальнику штабу.
Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ
24 серпня 2012 року