Не питая абсолютно никаких иллюзий относительно функций, которые МВД будет исполнять при нынешнем режиме, а оные заключаются в подавлении протестов и отъеме собственности пользу «Семьи», первые кадровые назначения нового министра приятно удивляют. По сведениям наших источников, сегодня кабинет начальника Департамента уголовного розыска занял Василий Паскал.
О Паскале мы писали недавно: «Василий Федорович Паскал возглавил уголовный розыск весной 2004 года. На мой субъективный взгляд – это один из самых лучших руководителей Департамента за всю его историю и один из наиболее опытных оперативников в Украине. Паскал заряжал коллектив своей энергией: сам был потрясающе работоспособен. Бывало, поздно вечером прощался с дежурным по Департаменту, а утром следующего дня оказывалось, что он уже в Крыму или в другом регионе, где были задержаны подозреваемые в тяжких преступлениях. Любил нагрянуть без предупреждения, но не мешал при этом работе, а, наоборот, тут же ее активизировал.
Весной 2005 года Паскал принял очень мудрое решение. Проанализировав сложившуюся ситуацию и внимательно изучив то, что осталось от уголовного розыска, Василий Федорович решил укрепить зональные подразделения на местах, которые занимались организацией раскрытия тяжких и резонансных преступлений. Одним из элементов этого стало создание в составе уголовного розыска МВД подразделения по раскрытию преступлений прошлых лет, которое получило название «Сова». Такие же подразделения были созданы и в ГУМВД Киева, Севастополя, УМВД областей.»
Если назначение Паскала означает линию на возрождения угрозыска, практически уничтоженного Могилевым, то это можно лишь приветствовать. Может быть это поможет хоть немного обуздать стремительный рост преступности, вызванный как экономическими просчетами власти, так и криминализацией этой самой власти.
Не менее приятно, то, что Паскал сменил на этой должности «могилевскую шестерку» – Александра Просолова, который если и имел отношение к уголовному розыску, то только в том, что его самого давно нужно было бы разыскивать и сажать. Судя по всему, Захарченко первым делом решил избавиться в МВД от явных «кротов» Могилева. В частности, со своей должности смещен начальник Департамента кадрового обеспечения Юрий Казанский, и назначен некий Дивак. На очереди – одиозный руководитель ДВБ Мечетной. В общем – начало очень интересное, хорошо, если таким же будет и удар.
Станислав Речинский, «ОРД»
1 303 ответа
І все одно я не здивуюсь якщо логопед буде з лампасами бігати “тому що” памятаєте біг борди за 2004, при владі в Україні бидло і йому насрать, хтось наказ показав тут а скільки випадків в УМВСРІВНЕ що після атестаційних комісій продовжували працювати на посадах не по рішенню комісій а на абсолютно інших посадах що є абсурдом
Вася Логопед обісрався. Бог є на світі. Нехай бере шинель і йде додому. ГАНЬБА ЛОГОПЕДУ
Рівненський підполковник міліції Тамара Лисенко: «Я ніколи не подорослішаю»
18.08.2012 / Тетяна Закордонець, mia-with-love.blogspot.com
Усі фото з архіву Тамари Лисенко
Начальник сектору зв’язків з громадськістю УМВС України у Рівненській області Тамара Лисенко працює у міліції уже 18 років. Журналісти дзвонять їй по сто разів на день, щоб отримати коментарі з приводу того чи іншого злочину. Не зважаючи на таку «невеселу» тему криміналу, спілкуватися з нею завжди в задоволення — і пожартує, і настрій підніме, і скаже щось приємне.
Ми самі часто провокуємо злочинців: «Пограбуй мене!». Залишають, наприклад, в машині цінні речі, а потім звинувачують міліцію, що не можуть розкрити злочин. Та не може міліція всього розкрити – не ясновидці. Тому спрямовуємо роботу на те, щоб застерегти людей.
Тут працюють в основному фанати. Часто на кадрових комісіях питають: «Чого ти з міліції йдеш? Ти ж 5 років провчився». Відповідають, що набрид ненормований робочий день, мала зарплата. Ну ти ж знав куди йдеш. Не на цукеркову фабрику випікати еклери, де за кожну пачку в кишеню «падає» 50 гривень.
Я зрозуміла, що міліціонерів треба захищати. Колись у Зарічненському районі беркутівці затримували машини з краденим лісом. І на них напали людей 40 з сокирами, вилами. Мій інспектор поїхав туди на зйомки, дзвонить мені і каже: «Нас вбивають».
Не розумію такого, коли людина іде на пенсію, а її посаду розатестовують для того, щоб залишити в міліції. Мене ніхто не підтримує і за цю думку осудять, але вона моя.
Відмінність міліціонера від поліцейського в тому, що поліцейський служить букві Закону. Йому байдуже хто перед ним — депутат, мажор, головний міліціонер… всі перед його величністю Законом рівні. Закордоном правоохоронець знає, що він спокійно може притягнути до відповідальності, наприклад, губернатора чи члена сейму. А наші пасують перед великими світу цього. Думає: “Навіщо мені цей головний біль?”. Бо депутати недоторкані, а впливові люди з грошима. То що можна хотіти з правоохоронця? Якщо «мажори» літають, як хочуть, а міліціонер зупинить? То завтра цього міліціонера будуть шукати у… народному господарстві. Це різні цінності і менталітет. Поки ми не навчимося служити букві Закону, який один для всіх, то толку не буде.
Це добре, що журналісти «дістають» питаннями. Було б класно, якби всі репортери були наполегливими. Пишаюся і ставлю в приклад співпрацю з центральними ЗМІ, які частенько звертаються. Але вони конкретно ставлять задачу. А не як деякі – ні про що: «візьміть дайте мені щось», а потім: «ви мені не те дали, я хотіла інше..»
Кажуть, багато друзів не буває. Буває. Я їх не обираю повіковій категорії чи соціальному статусу. Мене завжди добиває позиція: «Якщо людина чогось досягла в житті, то це друг, а як тільки десь оступилася чи перестала бути начальником, всі відвернулися».
Прикольно перед нарадою вшити комусь в колективі спідницю на декілька сантиметрів. Людина одягається і думає: «Як же ж я поправилась!». Або покласти комусь в сумку цеглину чи якийсь товстенний кодекс.
Я займалася «коварними» справами 🙂 Могла прислати букет квітів чоловіку, який подобався з запискою: «Коханому», а потім влаштувати істерику зі скандалом «Хто ж це тобі прислав?». А він пишався тим, що хтось на нього «запав». А я ж то знаю що це я.
Чомусь всі завжди дарують мені троянди. Хоча ця квітка для мене – символ чоловічої безпорадності. Нічого не може придумати краще і думає, що найдорожча квітка – символ любові. А я люблю ромашки і волошки – такі сині-сині.
Розповідають мені, що я така несерйозна. А я ніколи серйозною не буду і не хочу бути. Тому що тоді вже треба одягти наряд монахині і йти в монастир. Хоча на душі іноді зовсім не весело, а я на зло своїм ворогам жартую.
У мене один з основних принципів – поки я людину не пізнаю в особистих стосунках, то не вірю, що це «повія» чи «гомосексуаліст». Часом дають характеристику людині, яка ще тільки збирається зайти в кабінет: «Та кого ти приймаєш, та вона….». Кажу: «Стоп!». Поки людина не переступила поріг, не поспілкувалися і не пройшли якийсь етап, то не роблю висновків.
«Найбільше вражають злочини пов’язані з дітьми. До цього не можна звикнути»
– Як Ви потрапили в міліцію?
– Спочатку працювала не в міліції, а на телебаченні, на «10 каналі». Була редактором програми «Місто», згодом головним редактором телекомпанії «Максима». Коли телекомпанія розпалася, поступила пропозиція спробувати себе на державній службі. Тоді створювався 52-й відділ спеціальної міліції — з охорони бурштину. Я пішла в цей підрозділ, атестувалася, перше спеціальне звання – молодший лейтенант міліції. З часом потрапила в службу супроводу спецвантажів. Закінчила МАУП в Києві при Президентові України, здобувши юридичну освіту, а потім Магістратуру (з відзнакою) у Київському національному університеті внутрішніх справ.
У 2002 році хотіла очолити один із підрозділів в спецміліції, потрапила на прийом до начальника управління. Генерал-майор Анатолій Француз (тодішній начальник УМВС України у Рівненській області – авт.), перечитавши особову справу, призначив на посаду інспектора ЦЗГ. Знаючи нелегку роботу журналіста я відмовилася. Але мені натякнули, що в нашій системі так не прийнято. Тобто або погоджуюсь, або кажу міліції: «До побачення».
– Що подобається в роботі?
– Спілкування з журналістами та громадянами. Постійно щось нове: зйомки, фотографування, профілактична робота, виїзди на надзвичайні події.
– Що запам’ятовується найбільше?
– Найбільше вражають злочини пов’язані з дітьми. До цього не можна звикнути. Це завжди боляче. Коли діти гинуть або стають жертвами шахрайства чи зґвалтування.
Запам’яталось вбивство у 2007 році, коли банкір зарізав дружину. Він ретельно спланував цей злочин. Навіть алібі було. А «спалила» його мобілка. Набрав дружину з супермаркету, а коли проаналізували, то на той момент вона була вже мертва. А як знайшли тіло, то впав на коліна з словами: «Інно, пробач за все!». Потім сів на сім років, і дитина залишилась сиротою.
– Що найважче?
– Часом важко пояснити комусь із журналістів, чому ми не можемо дати оперативно ту чи іншу інформацію. Що це може зашкодити розслідуванню тієї чи іншої кримінальної справи. Але все вирішується. Головне вести діалог, спілкуватися і знаходити підхід.
– Наскільки взагалі жінкам важко працювати в міліції?
– Досвідчені керівники наголошують, що жінка на деяких посадах краще справляється, ніж чоловік. Жінки більш всидчиві, розсудливіші, м’якші. Оперативна робота то, звісно, більш чоловіча. Там треба бути бійцем. Хоча і в спецпідрозділах є жінки, і в кінологічному центрі. Також знаю дуже багато талановитих слідчих, які все життя віддали міліції. Взірцем фаховості вважаю полковників міліції Людмилу Флореску, Людмилу Габріель, Валентину Тараненко, які нині на пенсії, Марію Слободу, досвідченого слідчого, таких прекрасних керівників, як Світлана Прозорова, Ліля Драпчинська, Лариса Зарічнюк та багато інших. Якщо жінка толкова, то багатьох чоловіків заткне за пояс.
– Морально важко дивитися на чуже горе?
– Важко.
От був нещасний випадок, коли дитина втопилася, яка приїхала з Росії до бабусі на канікули. Коли тіло дістали і все село заплакало, то стриматися було неможливо. Може чоловікам якось легше… Але, як жінка, я не могла стриматись, для мене це було занадто. Як тепер тій бабусі жити? Нема дитини – життя перекреслено. Все. Іншого не дано.
– Кажуть, що міліціонери, лікарі, журналісти – це найбільш цинічні професії і не можна перейматися..
– Що таке цинізм? Чи байдужість… Не можна бути цинічним. Ну як ти будеш цинічним, якщо щодня до тебе звертаються десятки людей зі своїми бідами і горем. Ти не можеш відмовити жінці, яка приходить і каже: «Пропав мій син, грає в гральні автомати, «вліз» в борги, взяли в кредити, все віддали, йому вже погрожували вбивством, телефон не відповідає…» Вона сидить і плаче, яка це біда, яке горе. Як можна бути байдужим, коли батьки розповідають, що їхні діти наркомани? Все одно пропускаєш через себе.
– Схоже, що Ви більше переймаєтеся злочинами, що пов’язані з дітьми
– Це більше чіпає. Дитина стає заручником безпорадності, не може себе захистити, та і середовище дітей дуже жорстоке.
– Які смішні ситуації бувають в роботі?
– Кілька років тому приїжджав поважний екс-міністр. Записали інтерв’ю, і «посипалась» касета. А він просить скинути інформацію на диск. То і смішно, і плакати хочеться. Не знаєш куди бігти і як це пояснити.
Чи коли злочинець вилазить з магазину і в кватирці застряє. Виїжджаємо на зйомки, а міліціонери крадія дістають бо сам не може вилізти. Йому соромно, а тобі смішно.
Або відмова про порушення кримінальної справи, де дільничний описує ситуацію. «Жінка поскаржилася на свого односельця, що він вдарив ногою її півня. А чоловік пояснює, що не хотів його вдарити, а хотів відігнати. Проте ненароком вдарив ногою по голові, бо півень намагався поклювати його горішки, які він їв з пивом під магазином. А півень упав. І його схопила бабця, яка дала йому два рази по плечах. Тому півня прийшлось зарубати».
– Важко поєднувати роботу в правоохоронних органах і сім’ю?
– Важко. Хоча не скажу, що ми тут дуже працюємо ночами.
– Які чоловіки подобаються?
– Люди слова. Не можеш щось зробити, то не говори. А то б’ють себе в груди, щоб допомогти, виручити чи підтримати, а потім «спригують», чи не беруть трубку. Сказав, значить роби. Люблю жорстких, але справедливих. Не терплю брехунів.
– Які романтичні вчинки робили для Вас чоловіки?
– В моєму житті було дуже багато гарних романтичних вечорів при свічках, з трояндами.
А якось захотіла погуляти по Києву увечері. І ми з коханим просто поїхали до столиці, погуляли, поцілувалися, посиділи в ресторані і повернулися назад.
– Чого б ніколи не пробачили?
– Зради. Колись мене зрадила подруга, з якою були надзвичайно довірливі стосунки. Причому жорстко, підло і підступно. Я викреслила цю людину із життя. Але не перестала вірити людям після цього.
– Діти не йдуть по Ваших стопах?
– Син здобув освіту юриста. А дочка цього року вступає в технікум на фінансовий факультет. Недавно заявила, що хоче бути журналістом. І це моя вина, бо я завжди казала, що це найцікавіша професія. Договорилася до того, що і діти моїх друзів пішли в журналістику.
«Намагаюсь дарувати людям посмішки»
– Ви оптиміст?
– Шалений! Хоча на душі часто коти шкребуть. Буває погано, невесело. Але намагаюся дарувати людям посмішки, жартую, сміюсь, люблю анекдоти, піднімаю настрій іншим. Я, мабуть, ніколи не подорослішаю. Мені кажуть, що я і помру такою веселою. А чому сумувати? В житті і так багато проблем. Часом дивишся на людину – ніби-то і забезпечена, і «тачка», і будинок. А може їй так фігово на душі чи хтось образив… Я ніколи нікого не ображаю. А якщо хтось образився, то людина себе або накрутила, або не так сприйняла інформацію. Принаймні, я все кажу в очі. Ну погрожувала декому :))) Бачиш, ще й погрожую людям :))).
– Як контролюєте емоції?
– Не контролюю. Як їх можна контролювати? Я взагалі емоційна людина, легко завожусь.
– Як реагуєте на критику?
– Нормально, якщо критикує достойна людина і робить слушне зауваження. А буває просто паплюження і кидання…сама знаєш чого. А ти відмивайся як хочеш. Звичайно, людина яка тебе знає багато років ніколи в таке не повірить.
– Багато заздрісників?
– Читаючи Інтернет, роблю висновок що так.
– Який ви керівник?
– Кажуть, що я добра змія, баба Яга просто 🙂 Навіть одна журналістка говорила, що не працювала б зі мною навіть трьох днів : )
– Це хто?
– Ти два дні тому 🙂
– Не так я говорила 🙂 Якщо серйозно?
– З одного боку жорсткий, але з іншого дуже м’який. Я не зла, не злопам’ятна. Можу накричати. Але ніколи не принижую підлеглих. Зву до себе в кабінет і роблю «взбучку».
– Доводилось звільняти людей?
– Так. Це дуже важко. Особливо, коли людина не розуміє, що не відповідає своїй посаді, що не можна робити роботу будь-як. «А навіщо їхати мені вночі і знімати? А що без нас не обійдуться? Я не поїду». І це говорить людина, яка ще немає сім’ї. Я ніколи таких дурних питань не задавала.
– Ви викладали в Рівненському державному аграрному коледжі. Який Ви викладач?
– Кумедний. А ще безвідповідальний, часом пари прогулювала. Хотіла читати предмет простіший, то не було такого. Запропонували фінансове право, потім податкове. Хоча два роки вже не викладаю, немає часу. Але поновлю викладацьку роботу, бо сумно без студентів. Я їх просто обожнюють.
– Чула, що Ви ще й пишете детективи
– Пишу. Публікувала ряд – 5 чи 7. Хороші відгуки отримувала від людей. Планую їх видати. Там вся інформація взята з життя, всі ці персонажі є в реалії, тому, звичайно, використовую псевдоніми.
– Маєте якісь хобі?
– Обожнюю плавати. Вода для мене це все. Якби у мене на роботі був басейн, то я б там жила і приймала рішення.
Колись врятувала дитину з води. Побачила що дівчинка тоне, дуже перелякалася, кинулася за нею і витягла. Прикол в тому, що маса людей була там була в той час, і ніхто не відреагував. Це було трохи дико.
– Про що шкодуєте?
– Що наробила багато помилок. Десь не відчула ситуацію, легковажно сприйняла якусь людину, можливо, десь когось не захистила, хто потребував захисту.
– Яка найвища планка для вас в кар’єрі?
– Піти на щонайшвидше на пенсію. Але не так, як деякі керівники з образами чи злістю. Хочеться лишити хороший колектив, який запросить на свято, звернеться за порадою. Не лишатися ворогом для людей, які залишаться тут працювати.
mia-with-love.blogspot.com
Да, …..! Таких тормозів, як Лазутко ще в Рівненській області не було!!! І службу в церквах та монастирях щоб отримати генерала замовляв, і на посту в Корці з начальником ДАІ та начальником УДСБЕЗ звання генерала мочив, форму пошив — і що!!!!????? І як тепер ти, Лазутко, будеш нам в очі дивитись???? не соромно ????? Я думаю, що вам з Берташем треба було відкривати поліклініку УМВС покабінетно, а не по поверхах. А ще треба було на кожному поверсі в приміщеннях УМВС та Райвідділах каплички наставити. Обовязково потрібно вигнати з міліції ЛТП. Жінка на кораблі — до нещастя. А ще краще бери генеральську шинель і Пиз…уй на Київ.
До Дня міліції ще довго чекати, а ле ми тобі Василь Іванович якщо не підеш поможем, щоб про тебе забули в святковому указі і на День міліції.
Не перестаю дивуватись, стільки пишуть ганебного про Лазутка та творимі ним “чудеса”. Невже шановний міністр МВС Захарченко не розуміє, що диму без воню не буває. При цьому реакції -нуль. Є над чим замислитись і зробити відповідні висновки — ворон ворону око не виклює. У 80-х в міліціїї був в пошані розум, зараз — виключно гроші, але ж не до такої степені. Жах. А для Лазутка хочу сказати — Вася, як ти з цим живешь, невже тобі все мало. адже в труні кишень немає, а нащадки тільки і ждуть твоєї смерті, повір.
Были разные министры МВД, плохие и хорошие, алкоголики и употребляющие различные препараты, были и абсолютно не компетентные в служебной деятельности. Но они хоть что то пытались делать, пусть и смешно, неграмотно но пытались. На сегодняшний день чем себя показал Захарченко? Да вообще ничем, он просто никакой, не влияющий ни на что. Если он сейчас исчезнет, то этого вообще никто не заметит. Могу сделать по его действиям вывод , что он мало того что не понимает куда попал, но и не хочет. Позиция страуса. Единственное что он сделал притащил за собой в милицию таких же некомпетентных руководителей, которые кроме денег и подарков ничего не видят и не слышат. Здесь на сайте столько выложено компрматериалов, что УВБ и ИЛС должны крутиться и проверять круглосуточно все это дерьмо. Однако Захарченко на все это пох.й. Главное чтобы подчиненные вовремя все подносили. Оценка министру мвд Захарченко- полный ноль, или просто никто!
щось ніде не чути як командир взводу Рівненського ВДАІ Семенюк — племінник начальника ДАІ області скоїв ДТП в нетверезому стані на вул.Соборній і пересів на інший автомобіль хундай на транзитних номерних знаках залишивши місце ДТП і свій автомобіль. Доречі в нас є відео.
почекаю розвитку подій, якщо відповідні служби не відреагують або перекрутять ситуацію — викину в ютуб.
Давай кидай сьогодні, реакцію гарантую
Вася “ФУГАС”, тобто Лазутко Василь Іванович пролетів як фанера над “Брянськими лісами”.
Не бувати фугасу генералом, а тримають у Рівному тому, що просять за нього власники Київського зоопарку, угруповування Толстоухових.
Скоро “Брянському ЛАЗУТЧИКУ” присвоять званя “НЕЗАКОННИЙ батько-ГЕРОЙ!!! У Рівненській міліції появилася значна кількість жінок, які говорять що вагітні від “ФУГАСА”. Час іде, і все буду видно, скоро у них появиться животи, схожі на живіт Лазутка. Чим його годують, що він за 1,5 року наїв таке пузо.??
Не сумуй “ФУГАС”, все рівно тебе скоро заберуть, будемо провожати музикою, з маршами, як в останню путь…
Злые вы, ушел бы от вас. Но на кого ж я покину Васю борова-басовца, рыжего тараканища Руслика, непотопляемого рыжуна Петю Езгора ну и некоторых других. Сжальтесь.
мав би совість паліюк дав би Лазутко Василю Івановичу козачого генерала, а то форму моль їсть
Можу Лазуткові дати генарала “козячих” військ, а можу і козлячих, тому що він КОЗЕЛ!! І цим все сказано.
а чим Лазутко не козак: свою жінку покинув, по монастирях ходить, каплички відкриває (чому відповідні служби не цікавляться за які кошти і звідки), банячить до появи чортиків і білочок, а ЛТП вихваляє себе і його по всіх ЗМІ. правда,Лазутко не займається своїми прямими обовязками — не розкриває злочинів. НАМ ТАКЕ КЕРІВНИЦТВО В УМВС НЕ ПОТРІБНЕ!!!!!
А це правда що Лазутко трахає Тамару Лисенко??
Він тільки ЛИЖЕ, бо і трахати не може. Осмарканий ГЕНЕРАЛ. Стільки лайна на нього лиють, а радіє,як дурень. Лизака сраний. Та він і лизати напевно вже добре не вміє.Точно Логопед, а не людина
Ой, немогу…!!!! Як Лазутко з ЛТП може займатись сексом??? Подивіться на них — це два смішарики. Під час полових контактів вони вікскакують один від одного.
Які у неї страшні ноги, фу……, нормальний мужик стільки не вип”є, щоб трахати Тамару Лисенко.
В суботу 01.09.2012р. по перевірці інформації по незаконному видубутку бурштину, аппаратом департаменту ДСБЕЗ з залученням працівників ДСБЕЗ з інших сусідніх областей (окрімм Рівненських!!!!!), було накрито групу осіб, що займались незаконним видобутком бурштину — вилучили помпи 6-8шт., мопедиди, інше знаряддя–дана група осіб діяла під К Р Ш У В А Н Н Я М ЛАЗУТКА.. порушені 2-ві кримінальні справи
Я би на місці міністра дала вказівку УВБ попрацювати із затриманими на предмет встановлення злочинних зв’язків з мусорами, особливо високопоставленими,але полетять(дуже можливо) лише мельнькі голови, типу дільничних, і то м-о-о-о-о-ж-е.
министр просто молодец! поэтому и не дали генерала вашему начальнику.
Молодец он будет когда припиздует и реально приземлит на нары такого ублюдка как начальник УВБ Днепропетровска Матвиенко дебила. В интернете выложена информация которая имеет документальное подтверждение, да просто взять его послужной список и посмотреть где и чем он отличился что держат еще. Пидор таскает с собой пидорят по всей Украине, а руководству мвд наплевать, во весело.
Бачу на сайті УВС Вася ЛОГОпед за роботу “ВЗЯВСЯ”, нарада під дурачка проводить. Вася ТУШонКА ( Басовець) сидить і хлєбалом торгує. ЛЮДИ СКАЖІТЬ КОЛИ ВЖЕ ЦЮ БАНДУ З УВС ВИЖЕНУТЬ ???? Дивлюсь на них і погано мені…. хренова енергетика від них йде.
кажуть, у Рівненському УМВС проводиться регіональний конкурс на кращого начальника ІТТ — “самий добрий, самий кмітливий, та той, що вміє чесно ділитись з керівництвом” Корець рулить!
Слава Корцю…..
http://062.ua/news/v-ukraine/osujdennye-na-rovenshchine-otbyvali-srok-u-sebya-do ma-video
Отак подивишся здаля на москаля —
неначе справді він людина: іде собі
як сирота – очима блим, губами –плям.
І деколи в таку хвилину, його буває просто жаль,
а ближче підійдеш-москаль!
Що характерно, слово “кац” на давній угро-фінській мові народу моксель — значить коза, а “ап” в праіндоєвропейські мові (як і у багатьох сучасних народів) “піднімати”, “насаджувати”, тобто філологічний аналіз слова “кацап” свідчить про про давню традицію козойобства у москалів. Це навіть сильно вплинуло на вигляд самих москалів, зауважте, на типову для кацапо-москалів бороду, яка зустрічається у всіх козлів!
Поставили українського хлопця охороняти склад зі зброєю.
Підходять до нього:
— А чё вы тут охраняете?
— Кулемети, автомати, гвинтівки…
— А чё ж ты мне все это рассказываешь? Может я лазутчик?
Автоматна черга.
— Ти бач, яка сука!
Москва, Киевский вокзал:
— Внимание! Внимание! Поезд №40,Москва – Львов, отправляется с девятого пути! Дорогие россияне! Берегите себя вдали от родины! А ви, клятi хохли, їдьте й не вертайтесь!!! Счастливого пути россияне!
Брянск:
— Внимание! Со второй платформы отправляется скорый поезд №40,Москва – Львов! Россияне, одумайтесь пока не поздно! На территории Брянского вокзала работает гостиница, русским — одна ночь бесплатно!
Хутор Михайловский:
— Всех украинцев просят выйти из вагонов для таможенного досмотра! Руки на вагон! Лицом к составу! Ноги на ширине плеч! Декларация в зубах! Россияне, спокойной ночи.
Конотоп:
— Москалi! Речi з вiкон! Грошi на стiл! Декларацiї в одне мiсце! Вiтаємо українцiв на Батькiвщинi! Спiввiтчизники, списки того, що у вас вiдiбрали на росiйськiй митницi — до начальника потягу! Зараз кацапи нам все вiдшкодують!
Київ:
— Увага! Увага! Потяг №40, Москва – Львів, вирушає через дві хвилини. Прохання проводжаючим вийти з вагонів. Вагоны с русскими опаздывают на 8 часов. Щасливої дороги!
Львiв:
— Увага! До третьої платформи прибув швидкий потяг №40, Клята Московія – Cлаветне місто Львів. Зустрічаючі, можете пройти до вагонів по містку. Москальський склад потягу, на жаль, весь вийшов на 50-му кілометрі і зараз зі своїми клумаками насолоджується карпатськими краєвидами. Пасажири біля кас московського напрямку! Ви можете зачекати свій потяг на нарах у кімнаті міліції нашого вокзалу.
Ловлять рибу українець та москаль. Зловили золоту рибку. От рибка і каже :
– Відпустіть мене, я Вам виконаю любі три бажання.
Москаль каже:
– Я словіл рибку за губу, я буду загадивать два желанія, а ти за хвост словіл, ти одно.
Добре каже українець, Москаль каже:
– Хочу что би на всей русі небило ніодного хохла, і что би кругом всей русі била велікая огорожа!
Рибка каже 1,2,3-все зроблено.
Українець:
– рибко, а правда що в москалів нема жодного українця – правда каже рибка; а правда що кругом москальляндії велика-превелика огорожа – правда каже рибка. Тоді українець і каже:
– То заляй це все нах*й бетоном!
Куме, де це ваш собака ?
— Та, я його зарiзав.
— О-о ! А за що ?
— Бо москалям продався !
— Як !?
— А ось так ! Приходжу додому – а вiн менi з будки: “Гафф, гафф !”
Зустрічаються двоє крокодилів:
— Ну, як полювання?
— Двох негрів з’їв, а ти?
— А я одного москаля.
— Брешеш, ану дихни…
Їде гуцул на авто, на повній швидкості. Дивиться Даїшник стоїть. Не тормозить, думає, а не гріх, як зіб’ю, бо то москаль-москалем. Збив. Завіз тіло на цвинтар, дає старому гробареві пляшку оковитої, каже:
— Поховайте вуйку, бо воно вистрибнуло саме на дорогу, я їй-богу, не винний.
— Та чого ж не поховаю, синку.
Так і домовились. Їде далі гуцул. Ще одного такого збив, приїжджає з тілом на цвинтар, дивиться, гробар за столиком сидить, вже фляжку допиває. Гуцул кладе трупа на землю, каже:
— Слава Йсусу.
Дід обертається
— Слава навіки!
— А що, діду, закопали того?
— Та закопав..
— Та як закопали, як во він лежить.
— Йой, синку, забув видно. Старий вже я. Зара закопаю.
Гуцул подякував і пішов. В ДАІ б’ють тривогу:
— шо ета такоє! Гдє наши люді? Паєхать, правєріть!
І послали одного. Приїжджає, дивиться, всюди тихо, темно,тільки на цвинтарі лямпа хитається і чути як гробар лопатою цьвьокає. Приходить на цвинтар, дивиться, а старий лопатою землю прихлопує на свіжій могилі. Підходить до гробаря і каже:
— Ізвінітє, а што ета ви так позна тут дєлаєтє?
Старий гуцул обертається, замахується лопатою і б’є що є сили:
— ТА ТИ КУРВО ВЛЯЖЕШСЯ НИНІ ЧИ НЄ???!!!
12.09.12 Василь ЛАЗУТКО: – «До мене на прийом приходять з різним: хтось зі скаргою, інші за порадою та допомогою. А ще дякують, адже від людей я не ховаюсь…»…….це треба вміти так брехати. Що та кому безголовий керівник може порадити??? На КПП №1 по 10-ть раз на день поступають вказівки, щоб щодної особи до Лазутка В.І. не впускати, даються поіменні списки осіб, яким категорично та навічно заборонений вхід в УВС в Рівненській області. А від журналістів відхрещується як від сатани…………..Під час доповіді начальник штабу УМВС Василь Басовець розповів присутнім про стан організаційно–управлінської діяльність та обліково–реєстраційну дисципліну з приймання заяв та повідомлень про злочини в даних МРВ. Передував гострій критиці і фільм, який вже традиційно підготували співробітники сектору зв’язків з громадськістю та штабу. Найгірший стан визнано у Дубенському МВ і це не дивно адже останнім часом керівництво цього міськрайвідділу самоусунулось від виконання своїх безпосередньо функціональних обов’язків. Відповідно особовий склад був пущений на самотік, контроль за роботою підлеглих зі сторони керівництва відсутній. Як доказ начальник штабу навів декілька кричущих фактів щодо неналежного розкриття злочинів працівниками Дубенського МВ. А в деяких моментах і злісного укриття злочинів від реєстрації. Щоправда після втручання керівництва УМВС недоліки виявлені під час перевірки були усунені. Тушонка-Басовець зробив правильне зауваження відносно начальника Дубенського МВ полковника міліції Бурика В.І. Замість того щоб займатись роботою, на всіх розважальних дійствах Бурик В.І. викрикував і пропунував випити за майбутнього генерала, начальника УМВСУ в Рівненській області полковника міліції Лазутка В.І…..Вот і докричався тай допився, тому що розумна людина нгіколи не буде пити за майбутнього генерала Лахзутка В.І., тому що генералом йому ніколи і не бути, ближайшим часом не бути навіть працівником ОВС, тому що “недолугим” генералів не присвоюють. А начальник Радивилівського РВ підполковник міліції Качан В.І. спить тай баче сабе начальником Дубенського МВ, тому що зі всіми підприємцями Радивилівського району пересварився, і майбутнього там у нього не має. Підмазав Лазутка медом, рибою та гусьми, тай очікує наказу. Шановний Качан В.І.!! Подивіться як Ви розгудували Лазутка, його неможливо впізнати, в управління заходить боком, не поміщається. Нічого, сильно хлопці не розслабляйтесь, очікуйте чергову комісію, а результати будуть позитивними, але не в вашу сторону.
а як там чудак з “конячою-посмішкою” до перевірки готовий, лизаки типу борьки та остапа лижуть? з дня на день борька чумі як ти кінець
Побачив Олександра Миколайовича Семенюка, начальника ДАІ Рівненської області та начальника УМВСУ Василя Івановича Лазутка тай прозрів, які мужики понаїдали животи, мабуть організували перегони, хто швидше тай на “ХАЛЯВУ” відростить більшу отробу. Хлопці, терміново в спортзал, не позорте працівників міліції, не всі наїдають такі животяри.