Не знаю куди скаржитись, бо розумію, що зайві одкровення можуть і ускладнити ситуацію, але терпіти більше немає сил! Я – дружина тернопільського міліціонера, від 1-го січня 2012 року, в зв’язку з резонансним ДТП в нашій області і з подальшим приходом нового начальника міліції Сака В.М., мій чоловік от уже 14 днів працює без вихідних – навіть на Різдво. Більше того, з роботи його відпускають не раніше 22-ї години, кожного дня весь особовий склад збирають на наради – ось, наприклад, завтра, 15.01, у НЕДІЛЮ на 8-му ранку скликають нараду. В чому доцільність таких щоденних нарад незрозуміло, в решті-решт, у нас же не надзвичайний стан у місті! Ні при одному керівнику такого не було, мій чоловік працює в міліції давно і я до всього звикла, але щоб так і вдень і вночі і ще й у вихідні…
Дитина батька не бачить, я – чоловіка. Я розумію, що Сак людина в Тернополі «не сімейна» і поняття «родинне коло» для нього далеке, але ж ефективність роботи його підлеглих залежить від надійного тилу, який забезпечує їм сім’я, вони живі люди, яким потрібне спілкування з коханими, з дітьми, з батьками, особливо, у Різдвяні свята.
Прошу усіх осіб, які можуть хоч якось позитивно вплинути на цю ситуацію, допомогти.
Зупиніть свавілля нового начальника та відмініть кріпосне право в Тернопільській міліції Поверніть тернопільським міліціонерам робочий графік, а мені — чоловіка!
Важное
27 апреля, 2025
18 ноября, 2024
28 августа, 2024
1 422 ответа
ну пшіть шось ато скушно
З цікавістю переглянув декілька публікацій в пресі щодо так званого стану суспільної моралі в місті, поцікавився в знайомих (перевірити самому вік не дозволяє) і ви знаєте журналісти мають рацію! За останніх кілька місяців місто перетворюється на маленький бордель відкрито працюють контори з повіями, кожен другий таксист пропонує дівку — весело!Серед повій йдуть розмови про якогось свого “москаля” котрий все рішає! Да проституцію треба легалізовувати!
то певно останій москаль шо лишився з тої команди
А що серед нас мало тих”москалів”, при чому зацєнтих! Маю на увазі не російськомовних, а таких непроукраінських!
А це той москаль що як напється кричить що на всіх ложив бо в нього криша в ВРУ і що скоро буде самим главним не лише по курвах!
не то напевно той шо на закарпуті
Начальник управління інформаційно-аналітичного забезпечення Дузяк служить в органах з 09.09.1996 наказ №189. Незаконно його туда влаштував його тесть Семащук П.П.,який на той час був заступником начальника УВС,який відмазав Дузяка від армії, підробивши військовий квиток, бо в 1995 році того шукала міліція за ухилення від служби в армії.
На момент отримання лейтенанського звання Дузяк навчався на першому курсі інституту, але семащук підробив довідку і замість 1 написали 4. Тому всі офіцерські звання Дузяк отримував незаконно. Аналочна ситуація і з теперішнім начальником Борщівського райвідділу Горбяком В. То коли внутрішня безпека почне працювати? Чи треба завтра це Згуладзе показати?
Зі Згуладзе прольт! Шось штабісти пішли в рух-невже скучно. Ну з брехуном від якого відхрестився нарешті міськвідділ а взяв геморой на “ж” апарат А-геєвим все ясно, а ці два кому дорогу перейшли?
Ну вже дійсно теми закінчились, якщо за штабістів взялись. Знаю їх особисто, ні кола ні двора. Ну, ну заказні писаки, пишіть, пишіть…
Звертаюсь до “ллл”… і до всіх обмежених, недоразвитих та виживших з розуму пенцаків. Краще йдіть в пивнуху і залийте “сливку” замість того щоб обливати брудом “правильних” ментів. Ви їм ні по розуму ні по заслугах перед державою — не конкуренти.
Бо наберуся “настрою” і по черзі буду писати прізвища авторів “блискавичних”, “сенсаційних” публікацій(зробити це “хакеру” — без проблем)на сайті.
А ще краще їдьте в АТО — хоч якась буде користь для держави від “Аватарів” — професіоналів
Слава Україні!!!
А які такі заслуги перед державою у вищеперелічених осіб? То що мєнти творили всі роки незалежності, а потім ще й в АТО дехто чудеса витворяв, то вони мають в шахтах працювати а не сидіти в теплих кабінетах.
Згідний. Тут про багатьох можна “чесних” ментів писати, і колишніх, і ще діючих! От про цих — повний пролет, заказуха явно не вдалась!
Вчора Дідушин Вітя з ДАІ сказав, що чув, як Матрифайло Андрій збирається на посаду покійного Марківа Івана.
Друже Андрій,де ти тільки не був, але пасувало тобі тільки в Бережанах.
Марківа інститут закриють. Така освіта нікому не потрібна, хіба що відкачки бабла.
Один із переліків тих, хто підлягає люстрації, представив Громадський люстраційний комітет на сайті lku.org.ua. Перший у цьому списку – заступник начальника УМВС – начальник управління кадрового забезпечення УМВС України в Тернопільській області Олег Ляхович.
Згідно з реєстром громадських активістів, він протягом року працював на керівній посаді за правління Віктора Януковича. Якщо це так, чому він досі сидить у кріслі заступника начальника обласної міліції?
Як ми дізнались із досьє, Олег Ляхович народився 14 серпня 1968 року у Тернополі. В органах внутрішніх справах – із серпня 1995 року. Пройшов шлях від інспектора відділу кадрів обласної міліції до начальника управління кадрового забезпечення. Із травня 2014 року призначений заступником начальника УМВС України в Тернопільській області.
Міліціонер, як і решта особового складу, проходив перевірку, згідно з Законом України «Про очищення влади». Але люстрований не був. Як пояснює начальник обласної міліції Олександр Богомол, у період з 2010 до 2014 року пан Ляхович працював на керівній посаді лише 11 місяців і 10 днів. Тому під дію закону про люстрацію він не потрапив.
– Для того, щоб його люстрували, йому потрібно було попрацювати не менше року. Оскільки цього терміну немає, то й підстав для звільнення теж, – каже пан Богомол. – Міністерство внутрішніх справ проводило перевірку щодо нього. Наразі все гаразд.
Сам Олег Ляхович каже, що до люстрації йому забракло двадцять діб.
– У червні 2012 року я пішов на пенсію, у 2014 році повернувся на посаду начальника кадрів — заступника начальника управління, – пояснює він. – Цікаво, що через 11 місяців Міністерство внутрішніх справ вирішило забрати дефіс у посаді і вилучити слова „заступник начальника управління”. Тож мені, можна сказати, пощастило.
До слова, Олег Ляхович не має юридичної освіти, він – вільнонайманий працівник.
Загальна сума сукупного доходу заступника начальника управління МВС в області, згідно з декларацією, становить 152 тис. 962,01 грн, із них 52 тис. 986 грн – дохід членів сім’ї.
У відомостях про нерухоме майно вказана квартира на просп. С. Бандери, загальна площа якої — 46,5 кв. м. За Олегом Ляховичем закріплена земельна ділянка в садовому товаристві «Тернопільське» загальною площею 0,063 га, а також дачний будинок у тому ж товаристві. А от площа будиночка – 233,5 кв. м.
Звісно, що заступник начальника обласної міліції пішки не ходитиме. У його власності є автомобіль Toyota-РАВ-4, 2000 куб. см, 111,8 кВт, довжина – 439,5 см, 2008 р. в. У користуванні членів сім’ї декларанта є ще два авто: Shevrolet-Аveo, 1500 куб. см, 61,8 кВт, 423,5 см, 2006 р. в. та Daewoo-Matiz, 800 куб. см, 38,25 кВт, 349,5 см, 2006 р. в.
За результатами проведеної перевірки Олега Ляховича та підтверджувальних документів встановлено, що вартість майна, вказаного у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2014 рік, набутих Ляховичем під час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про очищення влади», відповідає наявній інформації про доходи, отримані із законних джерел.
Фактично пан Ляхович люстрації не підлягає. Та оскільки громадські активісти внесли його прізвище до списку, ми також поцікавились не тільки його професійною дільністю. Він одружений, має сина та доньку. Штрафів за порушення правил дорожнього руху, водіння у нетверезому стані тощо, з нього не стягували. За хабарництво до відповідальності його не притягували.
Олег Ляхович відповів на провокативні запитання журналістів «RIA плюс»
В армії служили чи, як це зараз модно, «розумно косили»?
Служив у 1987-89 роках. Це була група радянських військ у Німеччині.
Чи готові до участі в антитерористичній операції?
– Я під мобілізацію не підлягаю. У 2012 році знятий з обліку у зв’язку із хворобою.
У засобах масової інформації була інформація про Вашу причетність до бару «Соло Ной». Що Ви можете про це сказати?
Ну, цей кабак багато хто називає моїм. Я можу запевнити, що це заклад, який перебуває у власності брата моєї дружини та його дружини. Родинний бар, так би мовити. Звісно, якщо відбуваються якісь святкування, то куди я ще можу піти разом із родиною?
ДОСЬЄ
Олег Ляхович народився 14 серпня 1968 року у Тернополі.
Освіта — вища, у 1985-1993 рр. навчався у Київському політехнічному інституті (електроакустичний факультет).
В органах внутрішніх справ — із 1995 року.
Службу в міліції розпочав із посади інспектора охорони відділення кадрів відділу Державної служби охорони УМВС у Тернопільській області.
У червні 2012 р. пішов на пенсію з посади начальника управління кадрів і забезпечення УМВС у Тернопільській області.
З травня 2014 року призначили заступником начальника УМВС України у Тернопільській області.
Судячи з відповідей любитель кабаків Ляхович вже зовсім деградував або був з бодуна-свого привичного стану.
А як цей комісований інвалід став заступником начальника увд,як він ВЛК проходив? Я не здивуюся якщо цей “слабий” вже порішав собі учасника АТО і клаптик земельки в Тернополі.
Я памятаю,що цей недолюстрований інвалід виставляв свої фотографії в соцмережах у військовій формі, зі зброєю. А тепер виявляється-як державу захищати, то він комісований,а як земельку і посвідчення , то зразу фотографію з власного подвіря пхає, ублюдок.
Сьогодні мєнти пишуть заяви в поліцію, бабло ллється рікою. Хтось нормально за ніч підніметься.
цікаво чи рижий підар зі Львова вже вийшов з лікарняного, він такий пріход не пропустить
Міністру внутрішніх справ України — Авакову А.Б.
Голові служби безпеки України — Грицаку В.С.
Генеральному прокурору України — Шокіну В.М.
ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ЗЛОЧИН
Шановні панове! Просимо зупинити свавілля начальника внутрішньої безпеки УМВСУ в Тернопільській області Власова та його заступника Гданського. Ці перевертні в погонах, які поставлені для того щоб боротися з корупцією в тернопільській міліції — самі очолили корупційні потоки по збору хабарів з особового складу.
А саме: при проведенні співбесіди із працівниками щодо подальшого перебування та переходу до нової структури (в органи поліції), почали зухвало грабувати працівників тернопільської міліці через начальників галузевих підрозділів та керівників територіальних органів. За так звану співбесіду і подальший перхід до нової структури Гданський озвучує непосильні для особового складу суми — від 2 до 3 тисяч доларів в якості хабара. І це при нашій мізерній зарплаті.
Якщо в когось із працівників є дисциплінарні стягнення — відповідно сума хабара, який необхідно дати для ВБ зростає вдвічі.
Чи відомо про ці випадки керівнику тернопільської міліції Богомолу? Чи може він у “долі” з ВБ?
Просимо вас захистити особовий склад від свавілля цих злодіїв. В іншому випадку дана ситуація яка склалась в нашому управлінні буде озвучена в республіканських ЗМІ.
Тільки глухий зараз не чує , що за перевод в поліцію гроші вимагають.
Власов як виженуть то втече з Тернополя, а ти Микола Гданський шо будеш робити? Відригнеш тими грошима, якими обікрав людей. Будеш на старість літ ходити по Тернополі в шльомі шоб по голові не надавали падлюко. То ж якою скониною треба бути шоб своїх же обдирати? Худобо, не буде тобі прощення
Поки увага громадськості України прикута до активної фази АТО на Сході країни та зачистки територій від сепаратистів, замасковані посібники та протеже злочинних фігур режиму Януковича, вміло перефарбувавшись, активно та безцеремонно прокладають собі шлях по ієрархічній драбині. В умовах сьогодення на противагу намаганням нашої держави здійснювати соціально-економічні реформи, першочерговою метою яких є виявлення та усунення умов, що сприяють або можуть сприяти виникненню корупції, в стінах МВС України продовжує процвітати беззаконня та свавілля, в особливості, в Департаменті кадрового забезпечення начальником якого є Слівінський Віктор Романович. Цю особу в МВС називають «сірим» кардиналом, тому що маючи неабиякий вплив на усі кадрові процедури, вона майже нічим себе не скомпрометувала, що свідчить про неабиякий корупційний хист та здібності до перевтілення. Однак деякі компрометуючі факти все ж стали надбанням гласності. Пропрацювавши багато років в МВС нібито на благо неньки України, В.Слівінський завжди дбав про свій добробут. Свідченнями цього є придбаний у 2005 р. в смт. Немішаєве поблизу м. Києва будинок вартістю близько 700 тис.доларів; наявність у особистій власності кількох земельних ділянок загальною площею до 2 га, оформлених на підставних осіб; чотирикімнатна квартира у новому житловому комплексі «Голден Парк» за адресою: м. Київ, вул. Т.Шамрила, 4 «б», придбана у 2011 р. (приблизна вартість без ремонту 220-250 тис.доларів); неабиякий автопарк родини. І все це лише верхівка злочинного айсбергу. А чому дивуватись. Одразу після призначення до МВС, як людина що вже втратила усілякі моральні принципи, він розпочав активну роботу щодо збору хабарів за призначення на посади, яку завзято продовжив при екс-міністрові внутрішніх справ В.Захарченку та вивів на максимально ефективний рівень вже в теперішній час (про що мова піде далі). Дбаючи про свої статки, не забував В.Слівінський й про необхідність отримання відповідного політичного антуражу, на усіх рівнях позиціонуючи себе як затятого прихильника Президента України В.Януковича. При цьому не цурався навіть давати брехливі покази проти свого колишнього шефа – теж екс-міністра внутрішніх справ Ю. Луценка, коли проти того режим Януковича фабрикував кримінальні справи. Й подяка не змусила себе довго чекати. Указом В.Януковича від 20.12.2012 № 708/2012 за «вагомий особистий внесок у зміцнення законності»Слівінського було нагороджено орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Крім того, орденоносця в 2013 році було включено до складу Організаційного комітету з проведення Всеукраїнського конкурсу «Кращій державний службовець» тощо. Однак, зараз в Україні Президент П.Порошенко, в усіх органах державної влади розпочаті, відповідно до вимог Закону України «Про очищення влади» від 16.09.2014 № 1682-VII та тривають люстраційні процеси, але В.Слівінський продовжує вміло уникати цих перешкод та просуватися по кар’єрних сходах все далі. Тривалий час займаючи посаду заступника начальника Департаменту кадрового забезпечення — начальника Управління з питань комплектування та проходження служби, він на початку березня 2014 р. Міністром внутрішніх справ А.Аваковим був призначений на посаду керівника цього Департаменту. Само по собі це є кричущим фактом, бо тим самим було грубо попрано вимоги ч.3 ст.1 та п.7 ч.1 ст. 3 Закону України «Про очищення влади», в частині заборони призначення на керівні посади осіб, які обіймали сукупно не менше одного року у період з 25.02.2010 по 22.02.2014 ряд посад, в тому числі «…заступника керівника самостійного структурного підрозділу центрального апарату …МВС України…», а також, наказу МВС «Про організацію виконання вимог Закону України «Про очищення влади» від 14.11.2014 № 1229. Однак, з урахуванням вислову «хто платить, той і замовляє музику» це призначення є черговим підтвердженням наявності у Слівінського неабияких здібностей до політичного маневрування та вміння своєчасно заводити потрібних друзів та покровителів. З приходом до МВС А.Авакова, напрямки кадрової політики та люстрації в відомстві очолив нині вже звільнений його заступник – Сергій Чеботар. Маючи великий досвід кулуарно-апаратного виживання та «деяке» економічне підгрунтя, В.Слівінський, отримавши інформацію про скоре призначення Чеботаря заступником міністра та бажаючи втриматися в своєму кріслі, скриплячі зубами зібрав необхідну суму грошей та пішов до останнього на поклін. Задум вдався. Й вже на початку березня 2014 року, через декілька днів після призначення С.Чеботаря, й В.Слівінський був призначений на посаду начальника ДКЗ МВС, одночасно ставши довіреною особою останньогота відданим його помічником, здатним за відповідну грошову винагороду вирішити будь-які кадрові питання в органах внутрішніх справ, а при наявності чиєїсь забаганки навіть провести такі призначення та кадрові ротації, що «курям на сміх».Жодне призначення на керівні посади, не могло, навіть теоретично, оминути його кабінет. В подальшому, стійкий «фінансовий» зв’язок з Чеботарем дозволив Слівінському й люстраційних чисток уникнути, й, по-правді кажучи, не з першої спроби (ще декілька разів довелося «позолотити руку» Чеботарю), отримати звання «генерал-майор міліції» (Указ Президента України від 19.12.2014 № 943/2014). Що тут скажеш? Якщо людей «системи Януковича» призначають за так званої «нової влади», ні особовий склад органів внутрішніх справ, ні люди на Майдані не повірять в можливість проведення прогресивних реформ, в тому числі в МВС. Даючи хабара Чеботарю, В.Слівінський не прогадав. Бо, як корупціонер зі стажем, вже на той час мав план по їх поверненню та, навіть, примноженню, який розпочав втілювати у життя, одразу після призначення начальником ДКЗ. В чому ж він полягав? А в тому, що за період з моменту свого призначення по теперішній час, а це трохи більше одного року, під гаслами люстрації, а в дійсності, прагнучи до особистого збагачення, останній, безпрецедентно нехтуючи нормами чинного законодавства України, за наслідками перевірок, проведених ним же сформованими «кишеньковими» службовими комісіями, замінив керівні склади Управлінь кадрового забезпечення в усіх (Г)УМВС України в областях, за винятком мабуть лише «родинного гнізда» — Тернопільської області. Цим самим він вбив не двох, а навіть трьох зайців: і «план» по люстрації в своєму відомстві виконав, і відданих собі керівників підібрав, і грошей чимало заробив, не забувши поділитися зі своїм «благодійником» С. Чеботарем. Однак, відданість патрону це добре, але є ще й поняття професіоналізму та порядності, які багатьом, з призначених В.Слівінським керівників, взагалі не відомі, як і сама система кадрового забезпечення ОВС. При цьому, в своїх офіціальних виступах В.Слівінський, в черговий раз «надівши маску порядності», пропагував полярно протилежні його злочинній діяльності в посаді моральні та професійні цінності. Так, ще 29.07.2010 в статті на сайті МВС України він заявляв, що: «…працівниками кадрового апарату стають ті, хто зумів довести своє вміння працювати з людьми. І дійсно, ці люди, відповідаючи за надзвичайно важливу ділянку роботи, докладають значних зусиль для зміцнення кадрового потенціалу органів внутрішніх справ, формують його професійне ядро та підвищують імідж міліції, що неможливе без належного підбору, розстановки, навчання та виховання особового складу на кращих традиціях органів внутрішніх справ». Й як ми пересвідчуємось, це були лише красиві слова. Бо вже наприкінці 2014 р. В.Слівінський призначив своїм заступником — начальником Управління з питань комплектування та проходження служби Громико М.І., який не має ніякого уявлення про роботу з комплектування, однак є «людиною» С.Чеботаря, і це головне. В мутних водах процесів люстрації та реформування міліції, таким чином В.Слівінським та його патронами проводиться підгонка всіх сфер діяльності винятково під себе та «новий революційний уряд» і його друзів. Наслідки цих діянь нікого в наш буремний час не цікавлять. А у 2010 році Слівінський казав: «Працівники кадрової служби кропіткою, щоденною роботою здійснюють цілеспрямовану кадрову політику в системі МВС, забезпечують комплектування органів і підрозділів внутрішніх справ висококваліфікованими спеціалістами… На їхніх плечах лежить завдання зміцнити органи внутрішніх справ компетентними та ініціативними працівниками». Й такі «перевертні» стоять біля витоків реформи української міліції. Можна лише уявити чим вона закінчиться. Та й розпочнеться взагалі? Та ці дрібниці не хвилюють «реформатора» В.Слівінського, який не зупиняючись на «підгонці» під себе керівництва кадрових підрозділів, «підгріб» також призначення й переміщення в інших галузевих службах ОВС. Отримання позитивного висновку кадрової комісії МВС стало можливим лише за умов попереднього заходу, з грошима відповідно, до нього або С.Чеботаря, а зараз до протеже останнього – заступника міністра Тахтай О.В. Окремо слід зупинитися на здобутках В.Слівінського в ході укомплектування керівних посад Тернопільської міліції, вихованцем якої він є, й з керівництвом якої до наступного часу не втратив тісних «корупційних» зв’язків. Обізнані джерела твердять, що майже усе керівництво УМВС в області та галузевих служб призначене за безпосередньої «не безоплатної» підтримки Слівінського. Недаремно в місцевих правоохоронних колах його називають «Вітя Великий або ВВ». Із стовідсотковою впевненістю це стосується призначень начальника УДСО області Іващенка О.О., його заступника Дзьоника Я.О. та головного бухгалтера Процик Н.Я. Останній колись навіть призначалась частина «чоловічої уваги» В.Слівінського. Однак жінка є жінка. Згодом цікавість до неї пройшла й він «злив» її з посади, організувавши направлення до УДСО комісії МВС (детальніше про його любов до вирішення питань за допомогою таких «кишенькових» комісій нижче). Протеже Слівінського є й полковник міліції В.Крайник, за плечима якого багато «професійних» досягнень, в їх числі тісний зв’язок з кримінальними колами, активна підтримка діяльності «Партії регіонів» та участь у зборах її членів навіть ще у січні-лютому 2014 р. Та ці факти не завадили В.Слівінському забезпечити його кар’єрне зростання. А як інакше, він же своєчасно оплачував отримані послуги. Як результат, після посади першого заступника начальника ЛВ на станції Тернопіль Крайник очолив спочатку Зборівський РВ УМВС в Тернопільській області, а потім міліцію району з більшим «економічним» потенціалом — Кременецького. Через деякий час В.Слівінський запропонував йому посаду начальника Тернопільського міськвідділу міліції. Однак, щось не зрослось, а гроші – отримано. Та Слівінський не розгубився і, як кажуть, «своя рука – володар», «продавив» призначення останнього у вересні 2014 р. начальником Управління кадрового забезпечення УМВС, що дозволило досягти максимального рівня впливу на усі кадрові процеси, й отримати «постійний» грошовий потік до власних кишень. Згодом Слівінський рекомендував Крайника на посади заступника начальника – начальника кримінальної міліції та навіть очільника обласного УМВС. Та, або не фарт, або мало грошей, без яких, як кажуть, і «кохання» не має… Найважливішою ж для В.Слівінського в корупційній ієрархії Тернопільської міліції є постать заступника начальника УМВС О.Ляховича. Ця людина безпосередньо вирішує зі Слівінським усі грошові питання. А чому? А тому що, він як професійний кадровик, пройшовши шлях від інспектора відділу кадрів до начальника Управління кадрового забезпечення, користується безмежною довірою Слівінського. Тому й беріг та леліяв його Віктор Романович. У 2012 р. навіть «закрив» питання на рівні УСБУ в області, працівники якого задокументували факт отримання Ляховичем хабара за призначення начальника одного з райвідділів. А, в подальшому, у травні 2014 р. вирішив питання про його призначення заступником начальника УМВС. При цьому слід акцентувати увагу на тому, що за проханням колишнього начальника УМВС в Тернопільській області та близького товариша В.Пісного (з березня 2014 р. начальник Департаменту по боротьбі з економічною злочинністю МВС), В.Слівінський в тому ж таки травні 2014 р. пролобіював призначення на посаду першого заступника начальника УМВС О.Богомола, а вже в березні 2015 р. забезпечив його призначення очільником обласної міліції. Здогадайтесь, чи втратить В.Слівінський свій «кримінальний» вплив на міліцію області при наявності такого тандему, як Богомол – Ляхович. При цьому слід відмітити, що такий «великий» обсяг роботи щодо «підгонки» кадрових призначень під себе та своїх друзів і патронів, навіть такій «обдарованій» людині як В.Слівінський, самотужки не осилити. Потрібні довірені помічники. Одним з них став начальник відділу психологічного забезпечення УСГПР Департаменту кадрового забезпечення Клименко І.В., який розгледів у Слівінського (ще заступника начальника Департаменту) потенціал до майбутнього кар’єрного та «економічного» зростання. Належний прояв вірнопідданських почуттів дозволив Клименку спочатку вирішити питання про розатестацію своєї посади начальника відділу і працювати на ній за вільним наймом; потім, на початку 2013 р. очолити Управління професійної підготовки та освіти ДКЗ, а на початку 2014 р. стати заступником начальника Департаменту, й теж за вільним наймом. Рука – руку миє… При цьому само по собі надання протекційних послуг при переміщенні по службі не є злочином. Тому потрібно дещо роз’яснити. Для цього необхідно повернутися до моменту призначення В.Слівінського ще лише виконуючим обов’язки начальника Департаменту. Обійнявши цю посаду, останній одразу отримав від керівництва МВС завдання щодо формування спеціальних груп (до складу яких, в тому числі, входили досвідчені психологи), які повинні були забезпечити очищення ОВС, розташованих в зоні АТО, від працівників міліції, які зрадили присязі, втратили мотивацію та дискредитували міліцію. Але виникла проблема, що будь-кому з підлеглих випікати сепаратизм розпеченим залізом не доручиш. Люди потрібні не лише професійно грамотні, а ще й довірені.Й тут у нагоді йому став І.Клименко, який запропонував включити до складу груп його довірену особу — начальника відділу психологічного забезпечення ДКЗ Ковальову В.Ю., що обійняла цю посаду після отримання підвищення І.Клименком. Проводячи перевірки працівників міліції на причетність до проявів сепаратизму, В.Ковальова набралася неабиякого досвіду, який з «благословення» Слівінського незабаром змогла яскраво продемонструвати під час виїздів у якості керівника комісій з проведення службових перевірок вже діяльності територіальних підрозділів кадрового забезпечення, які проводились під гаслом люстрації, а в дійсності,з метою забезпечення неухильного виконання особистих цільових вказівок В.Слівінського щодо зміни керівного складу цих підрозділів на осіб, що будуть служити йому вірою і правдою. Не одна область України з цього приводу згадає «не злим, теплим словом» «запопадливого перевіряючого» В.Ковальову. За чітке виконання поставлених завдань В.Слівінський «гідно віддячив» останній. За його протекції Указом Президента України від 19.12.2014 № 942/2014 В.Ковальову за «особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджено орденом княгині Ольги III ступеня. Та це формулювання слід доповнити такою фразою – «в тому числі й за досягнення «позитивних» результатів «цільових перевірок» та «очищення» підрозділів кадрового забезпечення МВС України від неугодних В.Слівінському осіб. Дивно, але заробивши проведенням перевірок собі дивідендів та вотуму довіри, у травні 2015 р. Ковальова звільняється з ОВС та виїздить на постійне мешкання в Крим, окупований Росією, до свого сина – працівника Управління ФСБ. Як таке можливе? Маючи рідного сина – працівника спецслужб держави – агресора, Ковальова була уповноважена на боротьбу з сепаратизмом серед працівників міліції України та «викорчовувала» професіоналів з підрозділів кадрового забезпечення. Чи знали про цей факт Клименко та Слівінський – її протеже та керівники? Якщо не знали, хоча були повинні, бо відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок проходження служби в ОВС, працівник впродовж 10 діб зобов’язаний повідомити кадровий підрозділ про всі зміни у особистих даних, то ще півбіди. А якщо знали та не вжили ніяких заходів, бо В.Ковальова була необхідна для втілення в життя їх власних корисливих задумів? А якщо Ковальова, втерлась у довіру до цих керівників навмисно, з метою виконання під час виїздів до зони АТО шпигунських дій на користь Росії, направлених на підрив української державності. Фантазувати можна й далі. Факт дуже серйозний і потребує ретельної перевірки СБУ України. Таким чином, фактів «криміналізації» особи В.Слівінського, яка відбулась на тлі кадрового беззаконня, що він декларує, та особистої невгамовної жадоби до наживи було перелічено достатньо. При цьому цікаво, що він сам цього не визнає і, навіть, намагається, одягши чергову маску (в т.ч. особи з вищою юридичною освітою за фахом та кандидата юридичних наук), дати наукове обгрунтування процесам становлення працівника міліції як професіонала своєї справи. Так, у 2013 р. Слівінський публікує статтю «Соціокультурний контекст вивчення акмеології професійної діяльності працівника ОВС» («акмеологія» — розділ психології, який досліджує закономірності та механізми, що забезпечують можливість досягнення вищого ступеня індивідуального розвитку), а у 2014 р. — філософсько – правовий аналіз на аналогічну тему: «Акмеологічний вимір професійно самореалізації працівника ОВС». Статті майже «автобіографічні»… Й вищого ступеня індивідуального розвитку (аналог – особисте збагачення, в його розумінні) досяг, й самореалізувався (генерал як ніяк) … Та й це ще не все. «Деформований грошима далі нікуди» В.Слівінський у 2014 р. в навчальному посібнику для працівників підрозділів кадрового забезпечення «Профілактика професійної деформації працівників ОВС», наважується давати поради, як міліціонерові уникнути різноманітних спокус під час проходження служби, в тому числі корупційних проявів. Хотілось би зрозуміти як у контексті змісту посібника, він, як дипломований психолог, характеризує різновид своєї «деформації», та які засоби вживає для її профілактики… Коли вже хтось з керівництва МВС, інших правоохоронних, державних або контролюючих органів адекватно відреагує на відкрите свавілля В.Слівінського, бо на теперішній час лише громадські організації України, а саме: Всеукраїнський Жіночий Рух «За вільну Україну (лист на ім’я А.Авакова у квітні 2014 року), «Люстрація та чесність» (лист тому ж адресату у квітні 2015 року) та інші, намагаються «відкрити» очі народу на його «подвиги», але поки без результату. А Слівінський, як і раніше, саботує проведення реальної люстрації в ОВС, в розумінні Закону України «Про очищення влади», дозволяючи, тим самим, займати керівні посади особам, які служили злочинному режиму Януковича, та причетні до вчинення злочинів проти Майдану, не забуваючи «нагріти» на цьому руки. А потреба в наживі для таких людей, як В.Слівінський, перетворилась вже на фізіологічну потребу, аналогічну почуттям спраги або голоду, бо вони ж не можуть жити як більшість населення країни, вважаючи себе «властителями життя». Хай будь-що відбувається, вони завжди перефарбуються в необхідний колір й будуть паразитувати на бідах народу. А чому б і ні. Вони ж самі та їх діти й родичі повинні хоч чимось відрізнятися від «сірої» маси. І, повірте, відрізняються. Бо ж за наявності якого розміру грошового забезпечення на посаді В.Слівінський може дозволити рідному сину навчання за кордоном, ще й запропонувавши тому на вибір дві країни – Англію або Австрію?
Вiкторiя для ОРД
Слівінський призначив Ляховича першим замом в поліцію-барига поставив свого баригу. А Богомол ще дивується ,звідки ширяться такі чутки, що за посади в поліції вимагають 2-3 тис.доларів.
о це ж тварі все не нажруться,але нічого скоро подавляться,Тернопіль якесь корупційне логово для мразоти
А в Тернополі по-іншому й не буде ,оскільки всі змушені платити Голові ОДА Барні С.С.та його дебільному брату-нардепу Барні О.С.За життя не зробили навіть собачоі буди на двох,а за останній рік/рік війни/умудрились придбати нерухомість в столиці і не тільки!
Это все система
Степан Савка -тимчасово виконуючий обовязки начальника поліції Тернополя, а це значить, що скоро в місті буде гей-парад. Це, напевне, нове-старе керівництво послухало Верховну раду, яка прийняла закон про недопущення сексуальної дискримінації на роботі і призначило Савку. Хоча знаючі люди давно говорять, що в Києві все вирішується через дупу.
Глава Національної поліції України Хатія Деканоідзе зазначила, що Георге Грігалашвілі активно брав участь у реформуванні правоохоронної системи Грузії. Зокрема, у 2004-2006 роках він очолював патрульну поліцію Тбілісі, а з 2006 по 2012 роках – керував патрульною поліцією всієї Грузії.
«Наше головне завдання – передати набутий досвід українцям», – заявила Хатія Деканоідзе.
Георге Грігалашвілі також став одним з тих, хто створював Національну поліцію в Україні. Він очолить департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України. Цей підрозділ виявлятиме порушення з боку поліцейських та реагуватиме на них, а також боротиметься з корупцією всередині структурних підрозділів Національної поліції. СКОРО ВСІ БУДУТЬ КАЗАЛИ ЗАМІСТЬ {ЗДОРОВЯ БАЖАЮ } <БУДУТЬ ГОВОРИЛИ ГАМАРДЖОБА}