????
Важное
4 января, 2026
10 ноября, 2025
Человек не терпит насилия!
Меню
????
Перепечатка материалов «ОРД» в полном или сокращенном виде только с письменного разрешения редакции.
© 2026 ОРД. Републикация авторских текстов без письменного согласия редакции запрещена. При использовании материалов активная гиперссылка обязательна ord-ua.com
Связь с редакцией — [email protected]
11 095 ответов
Як там на Краківці поживають Рифяк та Коломієць дальше контрабас пускають чи вже бояться?як там іхні схеми з тірами?!Марянчик дальше легковими м’ясо та багато чого іншого тягає.
Як там поживає пан Шокало коли збирає своі манатки в АГУ і ще хай забире свого коріша Маркевича зі собою.бо Грушів не працює а Ваш дружок почав мутити з контрабасом напевно йому невистачає грошей на заправку свого Порша.цікаво чи поділився з вами грошиками,бо питань на Грушові ніхто не вирішує жодна зміна.а Вашому АГУ буде зручно близько до хати.такщо пане Шокало прошу Вас покинути цей пост разом із своім другом.там в АГУ чудіть із своім другом який Вас не боіться він крисячив гроші.собі та своій новій сімі.в Крим Вас разом із Маркевичом Украіну відвойовувати а не сидіти в кріслах на роботі.і очікувати на гроші.в армію там платять більше і кормлять добре.будете не футбол бігати а будете з автоматами бігати по Криму.
Що таке АГУ?Розкодуй будь ласка для аудиторії.
а як зараз Шегині? як ситуація? все їде?
згідно чинного зоконодавства
судя по АГУ — это детский лепет…. агу—гу- агууггу….это видно и из неразборчивого текста с путающимися и перескакивающими с одного на другое мыслями в письме уважаемого коллеги. человек просто не может ни выразить мысль, и даже понять, что хотел довести до народа. Человека можно вывезти из села, а вот село из человека никак. КОЛЕГА, мля….
АГУ — це господарський відділ.
Тормишова не тільки дуполизка- прокурора, вона ще обслуговувала владу Януковича, приймала активну участь в касуванні політичних рішень. Люди гинули на майдані, а вона в догоду владі збирала документи.
“Ігор Семенович Мрочко – перший заступник начальника Львівської митниці Міндоходів, рідний брат Антоніни Калєтнік.”-невже правда що замість жопиззаугла поставили ось цього катлєтніковського родича?Що за фігня,куди ВО Сволота дивиться?Пупс порішав?
Який Мрочко, про що ви говорите! Мрочко селянин з вінничини вилизує дирки випускницям митного тухнікума!
його хіба назначать ректором митного технікуму — там ще роботи багато, тут він вже весь свій план по всіх виконав
Не стидно писати такі речі?
Соромно і страшно таке писати. деколи напишеш і півдня не заходиш в інтернет. Але моє гниле рагульське нутро перемагає, і я буду писати.
А ще щось про жіночі заздрощі говорять. Це ж якою потворою требя бути, шоб дівчата шарахались. Рагулю, наберися розуму,стань кимось, помийся, причешися, може і в тебе шось вийде.
Мрочко поради роздає.Вчіть поки ще тут майстер.А шалав із собою забирай
Хто буде новим нач. Львівської митниці?
Березовський
Тек он же предатель, он перебежал к русским?!!!
ти не пс, ти — пмс
кажуть жука вже призначили начальником львівсбкої митниці. хто шо чув?
так призначили жука.він тепер не може вигнати ярмолу з кабінета попазогло. от такий бардак у нас
Та ми їбали вашого ярмолу в рот. У нас є керівники і Попазогло і Мрачко- да і еще чуть не забил вашего жука мы тоже в рот ебалі
А шо там Городок як поживає ?
Гари потер — ты годнон и подстилка дипломата и это всем извесно. Так и продолжай жить жалкая проститутка
Ни хера себе мент рулит
А де березовський ??? Хто знає ???
Учитывая большой общественный резонанс спецоперации МВД по задержанию Александра Музычко, его гибели в результате перестрелки с милицией — принято решение опубликовать максимально подробную хронологию событий той ночи.
Кроме того принято решение сделать максимально прозрачными результаты служебного расследования по проверке правомерности применения оружия сотрудниками милиции.
Кроме того, МВД готово допустить к оценке результатов этого расследования уполномоченного представителя от общественности (Наем, Лещенко, Ю. Луценко, Е.Захаров, Бутусов, Соболев .. кого хотите).
При этом, я настаиваю на том, что сегодня любой человек, в руках которого находится незарегистрированное оружие, оказывает вооруженное сопротивление милиции — является правонарушителем. Независимо от цвета партийного флага или провозглашаемых лозунгов. Как бы он себя не называл, какой бы личиной не прикрывался — хоть «Правым сектором», хоть «Самообороной Майдана». Каждый преступник должен быть и будет разоружен и привлечен к ответственности строго по закону. Иначе мы порядок на улицы страны не вернем!
Во-вторых. Угрожают бандиты министру? Я этот вызов принимаю. И готов принять любой вызов, потому что такова моя должность сегодня и ответственность перед страной. И в дальнейшем моя позиция будет достаточно жесткой к бандитам, к тем, кто с оружием в руках нарушает порядок.
Тем, кто бегает с автоматами в руках по лесам, обкладывая данью янтародобычу, тем кто нападает на частные дома и рейдерит предприятия – скажу – ВЫ НЕ ПАТРИОТЫ – вы марадеры. Тот патриот, кто стоит с оружием в руках на материковых заставах Крыма или на блокпостах вдоль восточной границы! Тот патриот, кто строит новую украинскую армию – а не дает ежедневные поводы для русской пропаганды дискредитировать Украину на весь мир и оправдывать оккупацию.
В-третьих скажу защитникам бандитов с автоматами в руках.
Хотите, чтобы страна превратилась в Сомали с вооруженными бандами, делящими власть?
Кремль этого хочет точно! Путин этого добивается!
Я же буду прилагать все силы, чтобы этого не было. Надо будет действовать жестко – буду действовать жестко. Это требование времени и это обеспечит интересы подавляющего большинства людей в стране.
Арсен Аваков
__
Хронология по рапорту ГУБОЗ:
“Информация о ходе расследования уголовного производства в отношении Александра Музычко
25 марта 2014 года в Ровенской области проведена операция по задержанию и обезвреживанию членов организованной преступной группировки, действовавшей на территории Ровенской и соседних областей. В возникшей перестрелке был смертельно ранен лидер ОПГ Александр Музычко.
Сведения об открытии криминального производства в отношении Музычко Александра Ивановича по признакам криминальных правонарушений, предусмотренных ч. 4 ст. 296 (хулиганство) и ч.2 ст. 345 (угроза или насилие в отношении сотрудника правоохранительных органов) УК Украины внесено в Единый реестр досудебных расследований 27.02.2014.
08.03.2014 Александр Музычко был официально уведомлен о подозрении в совершении противоправных действий. Однако в ходе досудебного расследования было установлено, что подозреваемый скрывается от следственных органов, меняет места пребывания, перемещается с охраной и оружием, и представляет опасность для окружающих. В тоже время, противоправная деятельность ОПГ продолжается. Исходя из этой информации, уже 09.03.2014 Музычко был объявлен в розыск.
Розыскные мероприятия проводились силами Главного управления по борьбе с организованной преступностью. А операция по задержанию – ГУБОП и спецподразделением «Сокол».
Операция по задержанию несколько раз откладывалась из-за опасности того, что случайные люди могли оказаться на линии огня, поскольку и сам Музычко и его охрана носили оружие открыто и в боевой готовности.
Кафе «Три карася» в городе Ровно было выбрано местом проведения операции именно потому, что подозреваемый находился в отдельном павильоне, а значит, риск случайных жертв или захвата заложников был минимальный.
При этом павильон охраняли два, вооруженных автоматом Калашникова и пистолетом, человека, рядом стоял автомобиль с включенным двигателем, водитель которого держал в руках пистолет. Эти люди и были первыми, кого отработал «Сокол». Все они были обезврежены очень быстро и профессионально. И все-таки это дало Александру Музычко несколько секунд, чтобы сориентироваться и отреагировать на ситуацию.
Он выскочил в окно в задней стене павильона и бросился бежать вверх по холму, петляя в кустах. На бегу он сумел выстрелить два раза на поражение в сотрудника «Сокола», который возглавлял первую пятерку. Оба выстрела попали в цель. Одна пуля срикошетила от каски и попала в правое плечо, вторая пробила погон.
В ответ на эти выстрелы сотрудники милиции произвели два прицельных выстрела по ногам убегавшего. И только после этого захромавшего Александра Музычко удалось догнать и сбить с ног. При этом во время борьбы прозвучал сначала один, а потом еще два глухих выстрела – пистолет находился под лежащим человеком и потому понять, куда он целился было невозможно.
Только после того, как бойцам «Сокола» удалось вывернуть руку с пистолетом, отобрать его у подозреваемого и надеть наручники, они обратили внимание, что у него на одежде кровь. Когда они разрезали футболку, то увидели два ранения в область сердца.
Раненый был жив и потому сотрудники милиции вызвали скорую помощь и следственно-оперативную группу.
К месту происшествия немедленно, еще до приезда кареты Скорой помощи и оперативной группы, подъехало несколько автомобилей, пассажиры которых вели себя очень агрессивно. Бойцам спецподразделения пришлось сделать несколько предупредительных выстрелов в воздух, чтобы их остановить.
Приехавшие врачи констатировали смерть раненого.
К моменту приезда оперативной группы, к кафе «Три карася» съехалось не менее 15 автомобилей с вооруженными и агрессивно настроенными людьми, которые угрожали сотрудникам милиции физической расправой. В виду явного намерения отбить задержанных, сотрудники милиции приняли решение о транспортировке их под усиленной охраной в Киев. При этом была предпринята попытка погони за кортежем, пресеченная силами сотрудников милиции.
Один из сотрудников спецподразделения «Сокол», который принимал участие в спецоперации, отметил, что «Музычко действовал очень профессионально, мгновенно ориентировался, очень грамотно начал уходить от погони и, не смотря на очень большой вес, был в отличной физической форме. А тот факт, что он на бегу, в темноте, смог точно прицелиться в отблеск, который дали очки на шлеме, и попасть в голову нашего бойца, говорит об отличной специальной подготовке и большом навыке ведения боя».
В ходе проведенной операции задержано трое граждан, которые подозреваются в участии в организованной преступной группировке, лидером котором был дважды судимый Александр Музычко, известный также как Сашко Билый. Все задержанные находятся в Киеве в изоляторе временного содержания, и в ближайшее время суд изберет в их отношении меру пресечения.
Раненый боец спецподразделения «Сокол» перенес операцию, угрозы для жизни нет.”
Верніть березовського
Зовнішня агресія Росії, результатом якої стала втрата Україною Криму оголила ряд серйозних економічних проблем і одночасно породила нові. Після виснажливого протистояння на Майдані і боротьби з режимом Віктора Януковича, яке здійснило негативний вплив на економічну ситуацію, анексія Криму і існуюча можливість військового вторгнення Росії в південно-східну Україну стала своєрідним апофеозом гострої активізації цілого букету економічних загроз .
Перш ніж охарактеризувати економічні наслідки від втрати Криму, необхідно з’ясувати наскільки міцні економічні зв’язки Криму та України, а саме економічну залежність Криму від України та його внесок у створення національного валового внутрішнього продукту.
Автономна залежність
Незважаючи на статус автономії, Крим є тісно пов’язаним економічно з Україною, про що свідчать статистичні дані по міжнародній торгівлі регіону — кримська доля в українському експорті та імпорті становить всього лиш 1.5-1.6 %. В свою чергу питома вага Криму (разом з Севастополем) у створенні національного ВВП протягом 2001-2012 рр. становили в середньому 3.6-3.7% при тому, що населення Криму складає 4.3% населення України. Хоча основними галузями Криму є обробна промисловість, сфера торгівлі та транспорт, відносно значну питому вагу у всеукраїнському масштабі займають обробка вантажів в портах (12.1%) та видобуток газу (7.6%) В той же час Крим завжди був дотаційним регіоном — розмір дотацій складав приблизно 40% від сукупного бюджету півострова. Російські експерти оцінюють розмір необхідних Криму дотацій в 3 млрд. дол. на рік.
Крим тісно пов’язаний з Україною інфраструктурно — півострів забезпечується питною водою та електроенергією на 80% з території України. Залізничне сполучення з Кримом можливе тільки через територію України. Ще один важливий момент — в Крим їздили відпочивати переважно громадяни України, їх частка в загальному туристичному потоці складає приблизно 70-75%. Скорочення бажаючих відпочити в Криму — як українців так і росіян, частка яких в турпотоці оцінюється приблизно в 25%, не викликає сумнівів. Основний висновок наступний — Крим економічно та технічно сильно залежить від України, проте зворотня залежність не спостерігається.
Прямі втрати
Враховуючи існуючі економічні зв’язки України з Кримом можна стверджувати, що відносні прямі втрати Криму будуть більш значними, ніж відносні втрати України. Зауважмо, що в даному контексті ми не оцінюємо моральні, політичні та міжнародні аспекти даної проблеми , зокрема приниження національної гідності.
Основний прямий економічний наслідок анексії Криму — втрата чорноморських родовищ газу та ймовірне погіршення стану в енергетичному секторі країни.
На даний момент Україна втратила газові родовища, що знаходиться на шельфі Чорного моря в районі Кримського півострова. Ресурси в північно-західній частині Чорноморського шельфу оцінюються в 495,7 млрд. кубічних метрів природного газу та 50.4 млн. тонн нафти і конденсату, Прикерченської зони — 321.2 кубічних метрів і 126.8 тонн нафти і конденсату, континентального схилу — 766,6 мільярдів природного газу та 232 600 000 тонн нафти і конденсату. Станом на кінець 2013 року Україною було розроблено всього лиш 4 % від загальної потужності родовищ. Слід зауважити, що розробка шельфових родовищ потребувала чималих фінансових ресурсів. Проте поступова розробка чорноморських родовищ розглядалась як дієвий шлях зниження залежності від поставок газу з Росії. Зокрема, планувалось збільшення видобутку газу з 1.8 млрд. кубометрів до 5 млрд.
Націоналізацію українських підприємств, що знаходяться на території Криму слід відносити також до прямих економічних втрат. Під націоналізацію в Криму можуть потрапити як державні, так і приватні підприємства. До найбільш ймовірних об’єктів націоналізації відносяться «Чорноморнафтогаз», «Укртрансгаз», ряд потужних підприємств хімічної промисловості, порти, понад 130 туристичних об’єктів, а також чисельні приватні підприємства. Очевидно, доля приватних підприємств залежить від домовленостей між Україною та Росією. В той же час доля стратегічних державних активів не підлягає сумніву — активи «Чорноморнафтогазу» та «Укртрансгазу» було націоналізовано 17 березня. В подальшому очікується, що активи Чорноморнафтогазу ввійдуть до складу «Газпрому» і Росія розпочне активне освоєння газових і нафтових родовищ на шельфі Чорного моря.
Ми вважаємо, для більшості підприємств націоналізація є досить віддаленою загрозою. Проте в українських власників кримських активів виникне проблема їх перереєстрації. Після відділення Криму від України вся приватна власність, включаючи землю, нерухомість, підприємства, має бути переоформлена відповідно до російського законодавства. Необхідність переоформлення реєстрів акціонерів призведе до різкого зростання трансакційних витрат для представників середнього та крупного бізнесу.
Втрата кримських морських портів може призвести до короткострокових втрат їх крупних клієнтів — експортерів зерна. У зв’язку з відділенням Криму, країна втратить портові потужності з перевалки 4,0-4,5 млн. тонн зернових вантажів із загальних потужностей в 40,2 млн. тонн, тобто близько 10%. Найближчим часом відбудеться перерозподіл вантажопотоків в обхід кримських портів. На терміналах півострова основним товаром виступає зерно, вирощене безпосередньо в Криму, або в південно-східних областях країни. Блокада транспортного сполучення півострова призведе до відходу вантажопотоку з кримських портів до терміналів Миколаєва, Херсона і портів Азовського моря.
Можливе блокування українських кораблів, що пливуть через Керченську протоку.
Кораблі, які виходять з азовських портів, можуть вийти в Чорне море через Керченську протоку. В результаті за Росією залишається можливість дозволу пропуску суден з Азовського моря в Чорне. Заборона проходження торгових кораблів через Керченську протоку негативно відобразиться на експортерах аграрної продукції та металопродукції, які користуються активно використовують Маріупольський порт.
Опосередковані втрати
Непрямі економічні втрати, для яких кримська криза стала своєрідним тригером, можуть мати значно більший обсяг, аніж непрямі. Основне питання – яким чином будуть розвиватись відносини з стратегічним торгівельним партнером і агресором водночас – Росією, оскільки Україну і Росію поєднують міціні економічні зв’язки. У 2013 року РФ була найбільшим торговельним партнером України. На неї припадало 24% експорту товарів.
Серед найвагоміших статей експорту до РФ – продукція машинобудування, у багатьох товарних групах якого продажі до Росії становлять понад половину загального обсягу, металургія, хімічна продукція а також АПК. Наприклад, у групі 84 УКТЗЕД «Реактори ядерні, котли, машини» вага РФ склала 58%, у групі 86 «Залізничні локомотиви» – 71%. В таких умовах стає актуальним наступне питання — чи може Росія відмовитись від споживання української продукції.
Слід розуміти, що значну частину українського експорту до РФ купують державні компанії, і російська сторона може не чекати на створення виробничих потужностей, які поступово замістять українську продукцію — рішення щодо продовження контрактів може базуватись не лише на економічних, а й на політичних факторах. Скасування контрактів негативно вплине на російську економіку, проте цей вплив буде меншим за вплив на економіку України. Враховуючи те, що історично українська продукція була розрахована в першу чергу на російський ринок, стандарти якого відрізняються від європейських, а відтак часто є не сертифікованою, а також виникають серйозні питання по її конкурентоздатності на інших зовнішніх ринках, переорієнтування товарних потоків на ринки інших країн у короткотерміновому періоді дуже складне.
У Росії Україна купує в основному енергоносії — в структурі товарного імпорту на 2013 рік частка цієї складової склала 62,2% , хоча в порівнянні з попереднім роком обсяг зменшився майже на20% — до $14,5 млрд. Крім того, значний обсяг імпорту з РФ традиційно становить продукція машинобудування металургії та хімії. У 2013 році Україна імпортувала ядерних реакторів, котлів і машин на суму $1,24 млрд. ( 94,7% показника 2012 року) ; чорних металів — на $0,81 млрд. ( 73,6%) , електричних машин — на $ 0,79 млрд. (73,6 %).
Залежність України від поставок російського газу залишається вкрай гострим питанням, а різке підвищення ціни на газ негативно відобразиться на галузях, які активно споживають газ в якості сировини. Підняття ціни залишається питанням часу. Так звана «харківська» знижка на газ в розмірі 100 доларів була прив’язана до аренди кримської землі для дислокації чорноморського флоту РФ. І хоча Україна не визнає анексії Криму, в світлі останніх подій Росія не тільки скасує знижку, але й підніме фактичну ціну на газ.
Очікуване різке зростання ціни на газ, незважаючи на очевидні мінуси, водночас має певні позитивні наслідки, ефект від яких ми зможемо відчути тільки в середньо- та довгостроковій перспективі. Мова йде про вимушене, проте вкрай необхідне зниження енергетичної залежності від Росії, яка використовувала цей факт як привід для політичного шантажу, довгоочікуване впровадження в промисловості енергозберігаючих технологій, а також вимушене виконання актуальної вимоги міжнародних фінансових до
Подальше зниження інвестиційної привабливості України — очевидна реакція зовнішніх та внутрішніх інвесторів з огляду на гостре протистояння з агресором і існування можливості подальшого захоплення українських територій російською стороною. Дана ситуація суттєво ускладнює отримання «довгих» інвестицій як від внутрішніх так і від зовнішніх інвесторів, що в середньостроковій перспективі має шанси негативно відобразитись на темпах економічного розвитку. Власне, в 2014 розраховувати на позитивні темпи економічного зростання вкрай оптимістично.
Що робити?
Мінімізація економічних наслідків втрати Криму в значній мірі лежить в політичній площині — а саме здатністю уряду домовитись з Росією (а також її готовністю) по проблемним кримським питанням та актуальним торгівельним питанням, а також домовитись про налагодженню постачання альтернативних джерел енергії.
У випадках, коли держави «розлучаються» мирно, міжнародні договори зі новоутвореними суб’єктами у випадку наявності доброї волі укладаються відносно безболісно і досить швидко. З утворенням так званих «сірих зон» і невизнаних територій ситуація складніша. Виконання законів попередньої держави на їх території не забезпечується, а «нові» закони не визнаються світовим співтовариством…
Бюджетні ініціативи уряду
Складається враження, що уряд звик діяти в рамках певного шаблону, згідно якого найбільш очевидним способом швидкого наповнення бюджету є жорстка фіскальна робота з населенням. По це свідчать ініціативи уряду по оподаткуванню доходу з депозитів та спроби відновлення податку з продажу валюти, які мали негативний резонанс, та можуть призвести до поглиблення негативних настроїв в банківський сфері та на валютному ринку. В той же час залишається малопомітним діалог влади з крупним бізнесом, який міг би взяти частину фінансового тягара пов’язаного з форс-мажорною ситуацією в Країні.
Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) – провідний український незалежний аналітичний центр, заснований 1994 року. МЦПД бере активну участь у впровадженні демократичних принципів управління в Україні.
Зовнішня агресія Росії, результатом якої стала втрата Україною Криму оголила ряд серйозних економічних проблем і одночасно породила нові. Після виснажливого протистояння на Майдані і боротьби з режимом Віктора Януковича, яке здійснило негативний вплив на економічну ситуацію, анексія Криму і існуюча можливість військового вторгнення Росії в південно-східну Україну стала своєрідним апофеозом гострої активізації цілого букету економічних загроз .
Перш ніж охарактеризувати економічні наслідки від втрати Криму, необхідно з’ясувати наскільки міцні економічні зв’язки Криму та України, а саме економічну залежність Криму від України та його внесок у створення національного валового внутрішнього продукту.
Автономна залежність
Незважаючи на статус автономії, Крим є тісно пов’язаним економічно з Україною, про що свідчать статистичні дані по міжнародній торгівлі регіону — кримська доля в українському експорті та імпорті становить всього лиш 1.5-1.6 %. В свою чергу питома вага Криму (разом з Севастополем) у створенні національного ВВП протягом 2001-2012 рр. становили в середньому 3.6-3.7% при тому, що населення Криму складає 4.3% населення України. Хоча основними галузями Криму є обробна промисловість, сфера торгівлі та транспорт, відносно значну питому вагу у всеукраїнському масштабі займають обробка вантажів в портах (12.1%) та видобуток газу (7.6%) В той же час Крим завжди був дотаційним регіоном — розмір дотацій складав приблизно 40% від сукупного бюджету півострова. Російські експерти оцінюють розмір необхідних Криму дотацій в 3 млрд. дол. на рік.
Крим тісно пов’язаний з Україною інфраструктурно — півострів забезпечується питною водою та електроенергією на 80% з території України. Залізничне сполучення з Кримом можливе тільки через територію України. Ще один важливий момент — в Крим їздили відпочивати переважно громадяни України, їх частка в загальному туристичному потоці складає приблизно 70-75%. Скорочення бажаючих відпочити в Криму — як українців так і росіян, частка яких в турпотоці оцінюється приблизно в 25%, не викликає сумнівів. Основний висновок наступний — Крим економічно та технічно сильно залежить від України, проте зворотня залежність не спостерігається.
Прямі втрати
Враховуючи існуючі економічні зв’язки України з Кримом можна стверджувати, що відносні прямі втрати Криму будуть більш значними, ніж відносні втрати України. Зауважмо, що в даному контексті ми не оцінюємо моральні, політичні та міжнародні аспекти даної проблеми , зокрема приниження національної гідності.
Основний прямий економічний наслідок анексії Криму — втрата чорноморських родовищ газу та ймовірне погіршення стану в енергетичному секторі країни.
На даний момент Україна втратила газові родовища, що знаходиться на шельфі Чорного моря в районі Кримського півострова. Ресурси в північно-західній частині Чорноморського шельфу оцінюються в 495,7 млрд. кубічних метрів природного газу та 50.4 млн. тонн нафти і конденсату, Прикерченської зони — 321.2 кубічних метрів і 126.8 тонн нафти і конденсату, континентального схилу — 766,6 мільярдів природного газу та 232 600 000 тонн нафти і конденсату. Станом на кінець 2013 року Україною було розроблено всього лиш 4 % від загальної потужності родовищ. Слід зауважити, що розробка шельфових родовищ потребувала чималих фінансових ресурсів. Проте поступова розробка чорноморських родовищ розглядалась як дієвий шлях зниження залежності від поставок газу з Росії. Зокрема, планувалось збільшення видобутку газу з 1.8 млрд. кубометрів до 5 млрд.
Націоналізацію українських підприємств, що знаходяться на території Криму слід відносити також до прямих економічних втрат. Під націоналізацію в Криму можуть потрапити як державні, так і приватні підприємства. До найбільш ймовірних об’єктів націоналізації відносяться «Чорноморнафтогаз», «Укртрансгаз», ряд потужних підприємств хімічної промисловості, порти, понад 130 туристичних об’єктів, а також чисельні приватні підприємства. Очевидно, доля приватних підприємств залежить від домовленостей між Україною та Росією. В той же час доля стратегічних державних активів не підлягає сумніву — активи «Чорноморнафтогазу» та «Укртрансгазу» було націоналізовано 17 березня. В подальшому очікується, що активи Чорноморнафтогазу ввійдуть до складу «Газпрому» і Росія розпочне активне освоєння газових і нафтових родовищ на шельфі Чорного моря.
Ми вважаємо, для більшості підприємств націоналізація є досить віддаленою загрозою. Проте в українських власників кримських активів виникне проблема їх перереєстрації. Після відділення Криму від України вся приватна власність, включаючи землю, нерухомість, підприємства, має бути переоформлена відповідно до російського законодавства. Необхідність переоформлення реєстрів акціонерів призведе до різкого зростання трансакційних витрат для представників середнього та крупного бізнесу.
Втрата кримських морських портів може призвести до короткострокових втрат їх крупних клієнтів — експортерів зерна. У зв’язку з відділенням Криму, країна втратить портові потужності з перевалки 4,0-4,5 млн. тонн зернових вантажів із загальних потужностей в 40,2 млн. тонн, тобто близько 10%. Найближчим часом відбудеться перерозподіл вантажопотоків в обхід кримських портів. На терміналах півострова основним товаром виступає зерно, вирощене безпосередньо в Криму, або в південно-східних областях країни. Блокада транспортного сполучення півострова призведе до відходу вантажопотоку з кримських портів до терміналів Миколаєва, Херсона і портів Азовського моря.
Можливе блокування українських кораблів, що пливуть через Керченську протоку.
Кораблі, які виходять з азовських портів, можуть вийти в Чорне море через Керченську протоку. В результаті за Росією залишається можливість дозволу пропуску суден з Азовського моря в Чорне. Заборона проходження торгових кораблів через Керченську протоку негативно відобразиться на експортерах аграрної продукції та металопродукції, які користуються активно використовують Маріупольський порт.
Опосередковані втрати
Непрямі економічні втрати, для яких кримська криза стала своєрідним тригером, можуть мати значно більший обсяг, аніж непрямі. Основне питання – яким чином будуть розвиватись відносини з стратегічним торгівельним партнером і агресором водночас – Росією, оскільки Україну і Росію поєднують міціні економічні зв’язки. У 2013 року РФ була найбільшим торговельним партнером України. На неї припадало 24% експорту товарів.
Серед найвагоміших статей експорту до РФ – продукція машинобудування, у багатьох товарних групах якого продажі до Росії становлять понад половину загального обсягу, металургія, хімічна продукція а також АПК. Наприклад, у групі 84 УКТЗЕД «Реактори ядерні, котли, машини» вага РФ склала 58%, у групі 86 «Залізничні локомотиви» – 71%. В таких умовах стає актуальним наступне питання — чи може Росія відмовитись від споживання української продукції.
Слід розуміти, що значну частину українського експорту до РФ купують державні компанії, і російська сторона може не чекати на створення виробничих потужностей, які поступово замістять українську продукцію — рішення щодо продовження контрактів може базуватись не лише на економічних, а й на політичних факторах. Скасування контрактів негативно вплине на російську економіку, проте цей вплив буде меншим за вплив на економіку України. Враховуючи те, що історично українська продукція була розрахована в першу чергу на російський ринок, стандарти якого відрізняються від європейських, а відтак часто є не сертифікованою, а також виникають серйозні питання по її конкурентоздатності на інших зовнішніх ринках, переорієнтування товарних потоків на ринки інших країн у короткотерміновому періоді дуже складне.
У Росії Україна купує в основному енергоносії — в структурі товарного імпорту на 2013 рік частка цієї складової склала 62,2% , хоча в порівнянні з попереднім роком обсяг зменшився майже на20% — до $14,5 млрд. Крім того, значний обсяг імпорту з РФ традиційно становить продукція машинобудування металургії та хімії. У 2013 році Україна імпортувала ядерних реакторів, котлів і машин на суму $1,24 млрд. ( 94,7% показника 2012 року) ; чорних металів — на $0,81 млрд. ( 73,6%) , електричних машин — на $ 0,79 млрд. (73,6 %).
Залежність України від поставок російського газу залишається вкрай гострим питанням, а різке підвищення ціни на газ негативно відобразиться на галузях, які активно споживають газ в якості сировини. Підняття ціни залишається питанням часу. Так звана «харківська» знижка на газ в розмірі 100 доларів була прив’язана до аренди кримської землі для дислокації чорноморського флоту РФ. І хоча Україна не визнає анексії Криму, в світлі останніх подій Росія не тільки скасує знижку, але й підніме фактичну ціну на газ.
Очікуване різке зростання ціни на газ, незважаючи на очевидні мінуси, водночас має певні позитивні наслідки, ефект від яких ми зможемо відчути тільки в середньо- та довгостроковій перспективі. Мова йде про вимушене, проте вкрай необхідне зниження енергетичної залежності від Росії, яка використовувала цей факт як привід для політичного шантажу, довгоочікуване впровадження в промисловості енергозберігаючих технологій, а також вимушене виконання актуальної вимоги міжнародних фінансових до
Подальше зниження інвестиційної привабливості України — очевидна реакція зовнішніх та внутрішніх інвесторів з огляду на гостре протистояння з агресором і існування можливості подальшого захоплення українських територій російською стороною. Дана ситуація суттєво ускладнює отримання «довгих» інвестицій як від внутрішніх так і від зовнішніх інвесторів, що в середньостроковій перспективі має шанси негативно відобразитись на темпах економічного розвитку. Власне, в 2014 розраховувати на позитивні темпи економічного зростання вкрай оптимістично.
Що робити?
Мінімізація економічних наслідків втрати Криму в значній мірі лежить в політичній площині — а саме здатністю уряду домовитись з Росією (а також її готовністю) по проблемним кримським питанням та актуальним торгівельним питанням, а також домовитись про налагодженню постачання альтернативних джерел енергії.
У випадках, коли держави «розлучаються» мирно, міжнародні договори зі новоутвореними суб’єктами у випадку наявності доброї волі укладаються відносно безболісно і досить швидко. З утворенням так званих «сірих зон» і невизнаних територій ситуація складніша. Виконання законів попередньої держави на їх території не забезпечується, а «нові» закони не визнаються світовим співтовариством…
Бюджетні ініціативи уряду
Складається враження, що уряд звик діяти в рамках певного шаблону, згідно якого найбільш очевидним способом швидкого наповнення бюджету є жорстка фіскальна робота з населенням. По це свідчать ініціативи уряду по оподаткуванню доходу з депозитів та спроби відновлення податку з продажу валюти, які мали негативний резонанс, та можуть призвести до поглиблення негативних настроїв в банківський сфері та на валютному ринку. В той же час залишається малопомітним діалог влади з крупним бізнесом, який міг би взяти частину фінансового тягара пов’язаного з форс-мажорною ситуацією в Країні.
Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) – провідний український незалежний аналітичний центр, заснований 1994 року. МЦПД бере активну участь у впровадженні демократичних принципів управління в Україні.