Їм давали величезні терміни увязнення, їх гноїли в таборах і ламали в «психлікарнях», їх цинічно вбивали. Але не зломили.
Напередодні Дня Соборності України згадаємо справжніх героїв. Звичайних українців, які жертвували всім і йшли на смерть через любов до Батьківщини.
9 листопада 1976 Микола Руденко на прес-конференції на квартирі Олександра Гінзбурга в Москві (в Києві не було акредитованих іноземних журналістів) оголосив про створення Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінкських угод (УГГ).
Через дві години на вікна його житла в Кончі-Заспі під Києвом, де ночували його дружина Раїса Руденко й Оксана Мешко, полетіли цеглини. Жінки закривалися ковдрами і подушками, і все ж Мешко була поранена в плече. «Так КГБ — жартував Руденко — відсалютував на честь створення УГГ».
Серед українських Гельсінкської Групи виявилися досить широкою і героїчно стійкою. Це колишні політв’язні, їхні друзі та родичі, це молоді люди, які не хотіли більше задихатися в атмосфері офіційної брехливої ідеології.