Наближення виборів до парламенту в Угорщині відкриває двері для переходу від десятилітнього панування бюрократичної диктатури до суверенної європейської демократії. Віктор Орбан, проросійський лідер, який наслідує приклад Володимира Путіна, міцно тримається за владу і не має наміру її поступатися.
Однак, з’явилася нова сила – партія «Тиса» під керівництвом Петера Мадяра, справжнього європейського політика. У разі перемоги він обіцяє налагодити конструктивні відносини з Україною. Угорщина має шанс здійснити демократичний поворот і припинити бути найвідвертішою реакційною силою в Європі.
Прості українці висловлюють свою підтримку угорцям у їхньому прагненні до змін, беручи участь у масових акціях на підтримку угорської демократії. Самі пройшовши шлях від олігархічного правління до національного суверенітету та демократії, громадяни України сьогодні захищають їх зі зброєю в руках. Тому боротьба угорського народу за свої права та незалежність для українців має глибоке значення. Сьогодні ми, в Україні, повинні чітко висловити свою позицію на підтримку угорського суверенітету.
Для України надзвичайно важливо, чи стане Угорщина частиною демократичної Європи, яка підтримувала нашу країну протягом усієї російської агресії, чи продовжить скочуватися до підлабузництва перед Путіним та агресивного тоталітаризму. Адже на виході ми отримаємо два абсолютно різні результати. Європейський Союз є нашим природним союзником, оскільки Україна захищає європейську демократію на передовій. У разі протидії Орбана політиці вільної Європи, ми ризикуємо втратити військову, матеріальну та технічну підтримку. Диктатора не слід недооцінювати.
Петер Мадьяр є прикладом того, хто може спрямувати Угорщину на правильний шлях. Тому вийти на вулицю та висловити свою підтримку та солідарність з демократичними силами Угорщини – це сьогодні святий обов’язок кожного українця, патріота. А в перших рядах, безсумнівно, мають бути українці, які проживають в Угорщині. Можливо, доля України буде вирішена саме в Будапешті у квітні 2026 року. Не можна недооцінювати або пропустити цю подію. Мадьяр чи Орбан, демократія чи авторитаризм, європейський шлях розвитку чи жалюгідне євразійське існування?