Примітно, що президент асоціації «Виробники ліків України» Петро Багрій у коментарі Укрінформу публічно заперечив вплив фармацевтичних виробників на так звану «реформу», перекладаючи відповідальність на… українських споживачів. Однак галузеві експерти припускають, що пропоновані заходи регулювання фармринку імовірно були заздалегідь підігнані під інтереси виробників ліків, і в цьому процесі не останню роль міг відіграти саме Багрій, відомий у фармацевтичних колах як одна з найскандальніших фігур.

Так, його ім’я вже неодноразово фігурувало у журналістських розслідуваннях, кримінальних провадженнях і звітах антикорупційних організацій. За Багрієм тягнеться шлейф афер із бюджетними тендерами, монополізацією ринку наркотичних препаратів, схемами з іноземними ліками та партнерством з політиками і фармолігархами. Як саме будувалася ця тіньова імперія і хто допомагав Багрію роками залишатися на вершині фарммафії — у нашому аналітичному розслідуванні.

Хто такий Петро Багрій?

Петро Багрій — ключова постать українського фармацевтичного ринку, відомий системними спробами монополізації та використанням корупційних схем. Його бізнес-імперія включає зокрема компанії «Ганза», «Укроптпостач», «Фармадіс», «Скай фарм», «Люм’єр Фарма» та ТОВ «Діатом». Протягом десятиліть ці структури домінували на державних тендерах, часто завдяки фіктивній конкуренції та підставним особам.

Примітно, що за освітою Багрій – інженер-механік (закінчив теплоенергетичний факультет КПІ), і до галузі охорони здоров’я й фармацевтики ця кваліфікація не має відношення. Однак з 1994 року донині він працює у торговому домі «Ганза» (пройшов шлях від головного інженера до гендиректора і виконавчого директора), а з 2007 року ще й очолює Асоціацію виробників ліків України.

Бізнес-інтереси та компанії

  • Бенефіціар і керівник компаній:
    • «Ганза»
    • «Укроптпостач»
    • «Фармадіс»
    • «Скай фарм»
    • «Люм’єр Фарма»
    • «Діатом»
    • Інші структури, які регулярно виграють тендери МОЗ України
  • Відомий як один із найбільших гравців на ринку держзакупівель ліків (ВІЛ/СНІД, туберкульоз, гепатит, онкологія)

Основні етапи і схеми

  • Починав бізнес із будівельних і ремонтних робіт на фармзаводах
  • З 90-х років — активний учасник бартерних схем із фармзаводами, що приносили 200–300% прибутку
  • З 2000-х — перехід до держзакупівель, створення численних фірм-клонів для участі у тендерах
  • Відомий використанням офшорів, закупівлею дешевих індійських ліків для подальшого перепродажу під виглядом вітчизняних
  • Фігурант журналістських розслідувань щодо постачання неякісних, прострочених та сумнівних препаратів у державні медзаклади

Корупційна репутація

  • Відомий як «тендерний мафіозі» фармацевтичного ринку, регулярно фігурує у розслідуваннях щодо махінацій із держзакупівлями та завищенням цін
  • Підозрюється у використанні політичних зв’язків для перемоги у тендерах та впливу на кадрові рішення у МОЗ
  • Протягом 2014 року пов’язані з Багрієм компанії отримали майже 500 млн грн на державних тендерах

Партнерські зв’язки

  • Тісно співпрацює з Анатолієм Редером («Інтерхім») через бізнес-асоціацію «Виробники ліків України»
  • Партнерські та ділові зв’язки з ключовими виробниками фармринку, створення картельних схем для контролю над держзакупівлями

Репутація та прізвиська

  • Відомий у бізнес-колах як «Петя Безпредєльщік»
  • Вважається одним із найбагатших і найвпливовіших фармацевтичних ділків України

Критика і скандали

  • Фігурант численних журналістських розслідувань щодо постачання неякісних ліків, використання підставних компаній, співпраці з країною-агресором, махінацій із вакцинами та наркотичними препаратами
  • Закили у співпраці з російськими фармвиробниками та схемах, що шкодять національній безпеці

Додатково

  • Відомий умінням домовлятися з представниками будь-яких політичних сил, підлаштовуючи бізнес під зміну влади
  • За оцінками експертів, його бізнес-модель — це максимізація прибутку через мінімізацію витрат на якість і прозорість

Кар’єра Петра Багрія: монополізація, схеми та лідерство на ринку

Кар’єра Петра Багрія, одного з ключових гравців українського фармацевтичного ринку, супроводжувалася систематичними спробами монополізації та використанням корупційних схем.

Його бізнес-імперія, що включає компанії «Ганза», «Укроптпостач», «Фармадіс», «Скай фарм», «Люм’єр Фарма» та ТОВ «Діатом», десятиліттями домінувала на державних тендерах, часто через фіктивну конкуренцію та підставних осіб.

Одним із найгучніших і найскандальніших епізодів у діяльності бізнес-групи Петра Багрія стала схема з імпортом наркотичних препаратів латвійської компанії «Калцекс». У 2018 році компанія «Діатом», підконтрольна Багрію, завезла до України велику партію наркотичних анальгетиків — Морфін Калцекс, Промедол Калцекс, Фентаніл Калцекс. Через судові тяжби та блокування митного оформлення ця продукція три місяці пролежала на складі аеропорту «Бориспіль» без дотримання спеціального температурного режиму, що є критично важливим для збереження якості таких лікарських засобів.

Зокрема, ТОВ «Укрфармгруп» просило суд забезпечити позов до його пред’явлення шляхом заборони ТОВ «Діатом» здійснювати ввезення та реалізацію на території України лікарських препаратів виробництва АТ «Калцекс» на підставі Контракту №01 від 01.02.2018. Позивач вважає, що цей контракт порушує його права та інтереси. Оскільки саме ТОВ «Укрфармгруп» на той момент вже мали відповідну ліцензію на імпорт такої категорії лікарських препаратів. Деталі справи викладено в Ухвалі Господарського суду міста Києва від 5 липня 2018 року.

image 20250605104737 1
Джерело: скріншот Реєстр судових рішень

Після того, як було отримано “потрібні судові рішення” та досягнення домовленостей із митниками товар таки розмитнили, а наприкінці 2018 року було отримано сертифікат якості. Проте експертиза викликала сумніви, оскільки на ці препарати не існувало стандартних зразків в Україні, а також були відсутні належні квоти на ввезення.

Журналістські розслідування неодноразово фіксували, що препарати «Калцекс» отримували сертифікати без належних стандартних зразків і клінічних досліджень, а їхня реєстрація часто була прострочена. Ця ситуація із затримкою, порушенням умов зберігання та подальшим постачанням таких ліків у лікарні — яскравий приклад корупційних схем, де прибуток ставиться вище за безпеку пацієнтів. З

а даними розслідувань, у 2022 році «Діатом» поставила в українські медзаклади наркотичних препаратів виробництва АТ «Калцекс» на суму понад 100 млн грн, що підтверджує масштаб і системність цих схем.

НАШІ ГРОШІ, підрахували, скільки грошей отримали компанії, дотичні до Петра Багрія, з державних підрядів МОЗ станом на 2014 рік

  • ТОВ «Ганза» – 209,6 млн грн
  • ТОВ «Укроптпостач» – 100,7 млн грн
  • ТОВ «Фармадіс» – 67,6 млн грн
  • ТОВ «Скай фарм» – 48,7 млн грн
  • ТОВ «Люм’єр Фарма» – 40,6 млн грн
  • ТОВ «Діатом» – 23,8 млн грн

Загальна сума підрядів для групи Багрія сягає 491 млн грн.

Порівняння з іншими гравцями ринку:

  • ТОВ «БаДМ» – 291,7 млн грн
  • ТОВ «Інтерфарм» – 192,7 млн грн
  • ТОВ «Фармпланета» – 77,2 млн грн
  • ТОВ «Фармекс Груп» – 65,0 млн грн
  • ТОВ «Юрія-Фарм» – 59,5 млн грн
  • ТОВ «Фарма Лайф» – 53,5 млн грн
  • ТОВ «Інтерхім» (група Редера) – 44,5 млн грн
  • ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я» – 43,6 млн грн

Таким чином, група компаній, пов’язаних із Петром Багрієм, у 2014 році отримала найбільшу суму державних підрядів від МОЗ — 491 млн грн. Для порівняння, найближчий конкурент — ТОВ «БаДМ» — отримав 291,7 млн грн, що майже вдвічі менше. Інші великі гравці отримали у 2014 році від 40 до 192 млн грн. Як бачимо, група Багрія суттєво лідирувала за обсягами освоєних бюджетних коштів у сфері медичних держзакупівель.

Так, само за підсумками 2024 року, згідно даних Юконтрол ТОВ «Діатом» — одна з ключових компаній, пов’язаних із Петром Багрієм, — увійшла до трійки найбільших постачальників лікарських засобів для державних установ України.

За даними аналітичного дослідження, компанія отримала державних контрактів на суму 1,6 млрд грн. Це третій показник серед усіх фармацевтичних постачальників країни.

Водночас, у топ-15 найбільших постачальників державі входить також ТОВ «Люм’єр Фарма», яка, як зазначають аналітики, входить до тієї ж фінансово-промислової групи, де одним із ключових осіб є Петро Багрій.

image 20250605104737 2

Структура ринку та вплив

  • Усього 15 компаній отримали половину всіх державних коштів, виділених на закупівлю ліків.
  • Серед них — ключові гравці, пов’язані з різними фінансово-промисловими групами, зокрема групою Багрія.
  • Аналітики наголошують, що ринок залишається висококонцентрованим: одна ФПГ може об’єднувати десятки компаній, які виступають переможцями публічних закупівель. Таким чином, ТОВ «Діатом» у 2024 році отримала державних підрядів на 1,6 млрд грн, що забезпечило їй третє місце серед усіх фармацевтичних постачальників України.

Постачання препаратів «Калцекс» під час війни: фінансові та етичні ризики

Навіть у 2022–2023 роках, коли Україна перебувала в умовах воєнного стану, компанії, пов’язані з Петром Багрієм, продовжували отримувати мільйонні державні контракти. Зокрема, ТОВ «Діатом» забезпечувала постачання лікарських засобів латвійської компанії «Калцекс» у медичні заклади по всій країні.

Водночас, за даними розслідувань порталу АНТИКОР, частина податків від реалізації цих препаратів спрямовувалася до бюджету Російської Федерації через материнський концерн «АС Гріндекс», який продовжував працювати на російському ринку навіть після початку повномасштабної війни.

Докази торговельних зв’язків концерну з РФ оприлюднені у вигляді скріншотів на платформі leave-russia, що фіксують присутність «Гріндекс» серед компаній, які не припинили діяльність у Росії після 24 лютого 2022 року.

image 20250605104737 3
Джерело: скріншот leave-russia.org . Підтвердження торговельних звʼязків з росією

Крім того, стаття латвійського видання LSM підтверджує, що продукція «Калцекс» і надалі має попит у Росії, включаючи використання препаратів серед військових підрозділів країни-агресора. Прессекретар компанії «Гріндекс» офіційно відмовилась коментувати ситуацію щодо ринків Росії та України, що лише підсилює підозри щодо непрозорості операцій та потенційного фінансування російського бюджету через податкові механізми.

image 20250605104737 4
джерело: скріншот видання LSM. Латвійська наркотична продукція на російських ринках

Дії Багрія демонструють цинічну орієнтацію на прибуток. В умовах війни така позиція не лише аморальна, а й несе пряму національну загрозу.

У березні 2022 року, вже після початку повномасштабної агресії РФ, «АС Гріндекс» (через «Калцекс») здійснив державну перереєстрацію своїх ліків в Україні в обхід усіх законних процедур. Документи, які мали б бути надані Державному експертному центру, були вилучені під час слідчих дій, але це не завадило компанії отримати дозвіл. Препарати, вироблені ще у 2021 році, зберігалися на складах і потрапили на ринок під виглядом нових, хоча за законом це було неможливо.

Водночас інші українські виробники, які намагалися отримати ліцензії на виробництво наркотичних засобів, стикалися з затягуванням процедур і бюрократичними перепонами.

Але це не єдина російська нитка у схемах Багрія. «Діатом» активно співпрацює з російською компанією «Р-Фарм», що належить мільярдеру Олексію Репіку. Через цю співпрацю в Україну завозиться препарат Дельтиба (деламанид), який використовується для лікування туберкульозу. Препарат не представлений у роздрібному продажу, а його ціна для держави сягає 3500 грн за упаковку. Виробництво здійснюється за контрактом сторонніми компаніями, а реєстраційне посвідчення діяла до січня 2024 року.

image 20250605104737 5

Зокрема, згідно інформації з департаменту охорони здоровʼя КМДА, хоча країна виробника вказується Німеччина, насправді Р–фарм являється філіалом російської компанії.

Для порівняння варто лише поглянути на логотип представлених компанії Р-фарм з росії та з Німеччини.

image 20250605104737 6
https://www.r-pharm.com/ru

image 20250605104737 7
https://r-pharm.de/Kontakt

image 20250605104737 8
джерело Лента. ру

Завдяки вмінню «домовлятися» з будь-якою владою, Багрій і його партнери залишаються недоторканими навіть після гучних скандалів. Жодна з кримінальних справ, порушених проти цієї групи, не завершилася реальним вироком. Судові розгляди затягуються, а самі фігуранти продовжують вигравати нові тендери та отримувати мільйонні прибутки з бюджету.

Від ліків до електроенергії: як Петро Багрій освоює «зелені» технології

Так, Багрій має бізнес-інтереси не лише на фармринку: цікавий шлейф тягнеться за ним і на ринку енергетики. Та, схоже, методи роботи залишаються незмінними: використання посадових можливостей та зв’язків для просування бізнес-проектів у громадах по всій Україні. Якщо у фармацевтиці Багрій як голова Асоціації виробників лікарських засобів України (АВЛУ) працює з великими виробниками ліків, то в енергетиці він активно продає місцевим громадам проєкти з будівництва електростанцій на біогазі.

У 2015 році разом з партнерами Андрієм Гріненком та Михайлом Кучіркою Багрій створив компанію «Кліар Енерджі», яка спеціалізується на виробництві електроенергії з органічних відходів. Бізнес-модель виявилася надзвичайно прибутковою завдяки «зеленому» тарифу, що діяв на той час в Україні.

Компанія встановлює обладнання на полігонах твердих побутових відходів, яке переробляє метан у електроенергію, фактично перетворюючи сміттєзвалища на прибуткові енергетичні об’єкти. За кілька років роботи мережа «Кліар Енерджі» розширилася до кількох десятків підприємств у 12 регіонах України.

Однак справжню природу цього бізнесу розкриває поява у 2018 році нового партнера – Романа Височанського, племінника впливового Ігоря Кривецького, відомого в певних колах під прізвиськом «Пупс». Саме тоді створюється фірма, яка згодом увійде до складу фінансово-промислової групи «Кліар Енерджі» – ТОВ «Біогаз Енерджі-Тернопіль».

Красномовним прикладом такої співпраці стала історія з Івано-Франківським сміттєзвалищем, де «Кліар Енерджі» почала підготовчі роботи ще до оголошення офіційного конкурсу: Все свідчило про те, що фірма впевнена у своїй перемозі. А от у Кременчуку заробляти на прибутковому бізнесі зеленої енергетики місцевій фірмі «Кліар Енерджі Кременчук» з орбіти все того ж Багрія дозволили… взагалі без конкурсу.

І це – лише декілька прикладів. Але повернімось до фармацевтичного ринку, де Багрій як голова АВЛУ успішно «вирішує питання» на користь великих виробників ліків.

Ковідні мільйони: як пандемія стала вакцинним джекпотом для Багрія

Пандемія COVID-19 для більшості українців асоціюється з небезпекою для здоров’я. Проте для окремих фармацевтичних ділків це стало унікальною можливістю для збагачення. Яскравий приклад — компанія «Діатом», підконтрольна Петру Багрію, яка за даними видання Антикор у 2021 році отримала статус імпортера вакцин проти COVID-19, зокрема таких препаратів, як Pfizer та AstraZeneca.

Замість того, щоб забезпечити прозорі й економічно вигідні для держави закупівлі, «Діатом» зайняла роль посередника між виробниками та державними структурами. Це дозволило компанії встановлювати власну націнку на вакцини, що автоматично призвело до зростання витрат державного бюджету. Держава переплачувала за кожну дозу, у той час як альтернативні постачальники були фактично відсторонені від участі у тендерах через судові обмеження, ініційовані самою «Діатом».

У підсумку, пандемія COVID-19 для Петра Багрія та його компанії стала не лише викликом, а й шансом для чергового фармацевтичного джекпоту. Завищені ціни, ризики для пацієнтів через скорочені терміни придатності та блокування конкуренції — ось реальні наслідки «ковідної» епопеї під знаком жадібності та монополізму.

Антикорупційні організації та журналісти неодноразово звертали увагу на те, що компанії Багрія та Редера діють як єдина злочинна група. Вони координують свої дії на тендерах, контролюють асоціації виробників ліків, впливають на формування цінової політики та блокують конкурентів. Експерти вказують на ознаки картельної змови: компанії-клони, узгоджені дії, завищені ціни, відсутність реальної конкуренції.

Сьогодні Петро Багрій — це символ епохи українського фармринку, де бюджетні кошти, тендери, політика і особисті зв’язки сплелися у багаторівневий клубок.

Його історія — це ілюстрація того, як можна побудувати імперію на посередництві, клонуванні компаній, картельних змовах і вмілому маневруванні між владними кабінетами.

Поки ця система не буде зламана, прості українці й далі платитимуть за ліки у кілька разів дорожче, ніж у сусідніх країнах.