Необхідність у жовтні знову збільшувати оборонний бюджет на 324,7 млрд грн (хоча лише наприкінці липня були затверджені додаткові видатки у 412 млрд грн), викликала широку дискусію щодо витрат на неефективні бюджетні програми, які відбирають у військових і без того обмежені фінансові ресурси.
Започаткував обговорення голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, який в інтерв’ю «Укрінформу» наприкінці вересня жорстко висловився за скасування «необов’язкових» та неефективних бюджетних програм, що дозволить зекономити і спрямовувати на більш актуальні під час війни цілі щонайменше 15 млрд грн на рік.
Відразу після появи інтерв’ю Гетманцева Державне космічне агентство України (ДКАУ) швидко визначило переможця у тендері на 167,1 млн грн з розбудови мережі ГНСС-станцій за рахунок коштів однієї з бюджетних програм, яка триває вже багато років.
Втім, вибір був умовним: на торги прийшла єдина компанія-учасник, яка вже брала участь у такому ж саме тендері в червні, але була дискваліфікована. За цей період її цінова пропозиція зросла зі 143,6 млн грн до 158 млн грн. Для порівняння: аналогічна ГНСС-мережа від «Львівської політехніки» коштувала 10 млн грн.
Про що йде мова? Глобальна навігаційна супутникова система (ГНСС, або GNSS) дає змогу визначати точне місцезнаходження, напрямок руху та швидкість об’єкта, використовуючи сигнали супутників. Найпоширенішим прикладом ГНСС є GPS, розроблена у США.
23 грудня 2022 року РНБО ухвалило рішення «Про заходи з розвитку та використання вітчизняних систем супутникової навігації в інтересах безпеки і оборони держави», яке було затверджено Указом Президента України № 884/2022. Кабмін отримав доручення у тримісячний термін забезпечити розбудову мережі ГНСС-станцій відповідно до визначених Генеральним штабом Збройних Сил України потреб (у співпраці з ДКАУ).
ДКАУ почало активно наголошувати на необхідності збільшенні фінансування бюджетної програми (КПКВК 6381020) «Виконання робіт за державними цільовими програми і державним замовленням у сфері космічної галузі, в тому числі Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України», на яку у 2022-му та 2023 роках виділялось 95 млн грн.
Аргументом цього стала Концепція розбудови мережі ГНСС-станцій для впровадження сервісів Системи координатно-часового та навігаційного забезпечення України, яку відправили до Генштабу (лист № 106-09-3дск від 13.04.2023) та отримали погодження у листі №300/1/С/4003 від 22.04.2023. Дана інформація є у відкритому доступі на сайті Prozorro.
Завдяки цьому у бюджеті-2024 рік на програму виділили вже 167 млн. У 2025 році обсяг фінансування КПКВК 6381020 знову подвоївся — до 380 млн грн, переважно за рахунок 167 млн грн, спрямованих на створення нової державної мережі ГНСС-станцій для потреб ЗСУ. При цьому загальновідомо, що експлуатація ГНСС-станцій в умовах активного застосування РЕБ є малоефективною. В ЗМІ багато публікацій з цього приводу: є навіть інструкції для трактористів, що робити, коли РЕБи глушать сигнали ГНСС.
Тим не менш, для освоєння бюджетних коштів, ДКАУ у червні 2025 року оголосило тендер під назвою «Розбудова державної мережі ГНСС-станцій для впровадження сервісів системи координатно-часового та навігаційного забезпечення» (UA-2025-06-06-011367-a) з метою закупівлі 80 ГНСС-приймачів із супутнім обладнанням (антена, маршрутизатор тощо). Торги не відбулись, оскільки, як ми вже сказали вище, фірма-переможець ТОВ «КМС» з пропозицією 143,6 млн грн, у серпні була дискваліфікована
Ймовірно, космічне агентство збентежило звернення до Президента та уряду, яке 1 липня направив оргкомітет Міжнародної конференції «Synergy in Terra – 2025». Захід об‘єднав понад 140 провідних експертів у галузі геодезії, картографії, просторових даних і цифрової трансформації.
У листі під назвою «Щодо недоцільності централізованої закупівлі ГНСС-приймачів на суму 167 млн грн Державним космічним агентством України» написано, що необхідності багатомільйонних витратах держбюджету на створення подібної інфраструктури немає.
На території України вже функціонує щонайменше п’ять діючих ГНСС-мереж із покриттям понад 95%: UA-GPS, System.NET, ZAKPOS, TPI.NET та Geoterrace. Ці мережі використовуються як цивільними, так і військовими структурами (останніми безкоштовно або на пільгових умовах). Розбудова мережі призведе до дублювання існуючих потужностей і додаткових витрат на утримання нової.
Особливо здивувала науковців оголошена вартість закупівлі у 167,1 млн грн за 80 комплектів ГНСС-приймачів з супутнім обладнанням, за якою ціна одного комплекту виходить за межі 2 млн грн. Навіть з урахуванням монтажу та супутніх послуг це в десятки разів перевищує вартість розбудови аналогічної мережі Geoterrace від «Львівської політехніки» (82 станції за приблизно 10 млн грн на всю мережу).
Окрім необґрунтовано завищеної вартості, у листі звернули увагу на підозріло швидку процедуру та зосередженість на конкретному виробнику. Це дає підстави припускати, що технічні умови закупівель були складені під одного учасника — ТОВ «КМС», яке є офіційним дистриб’ютором корпорації Trimble в Україні та реалізує виключно її продукцію.
Чому так сталось можуть пояснити лише ті, хто прописував умови тендеру, а саме співробітники Національного центру управління та випробувань космічних засобів (НЦУВКЗ). У неофіційних розмовах саме цю структуру називають головним двигуном проекту розбудови нової ГНСС-мережі в рамках співпраці з «КМС».
Але попри застереження науковців ДКАУ повернулось до освоєння 167,1 млн грн і 18 вересня оголосило повторний тендер (UA-2025-09-18-006651-a). А 1 жовтня визнало переможцем раніше дискваліфікованого учасника ТОВ «КМС». Але вже з більш вартісною пропозицією у 158 млн грн.
В умовах, коли бюджет цього року ледь витримує навантаження військових та соціальних видатків, і то за рахунок міжнародних партнерів, а на 2026 рік має непокриту поки що потребу у зовнішній допомозі $18,1 млрд намагання Держкосмосу витратити кошти бюджетної програми до кінця року викликає питання.
Звичайно, у ДКАУ, як і у будь-якого відомства, що прагне зберегти фінансування своїх програм, є незаперечний аргумент: все робиться задля оборони та безпеки. У такому разі варто спитати профільні підрозділи Міністерства оборони, які займаються військовою топографією та картографією, і уточнити: чи вистачає їм існуючих державних ГНСС-станцій (приблизно 160), чи підходять умови використання приватних мереж для потреб Збройних сил, і чи не було б доцільнішим перенаправити 158 млн грн, запланованих на закупівлю у одного постачальника, на більш нагальні військові видатки.